іони літію змінюють транспорт іонів натрію у нейронах, збільшують в/клітин. дезамінування норадреналіну, збільшують чутливість нейронів до дії дофаміну; має виражений нормотимічний ефект.
лікування та профілактика рецидиву маніакальної фази біполярного афективного розладу; профілактика депресії з уніполярними афективними розладами.
дорослим: початкова та підтримуюча доза - 300 мг (1 капс.) 2 р/добу (вранці та ввечері); при недостатності терапевтичного ефекту початкову дозу поступово збільшувати, але не вище МДД - 2,1 г (7 капс.); після досягнення терапевтичного ефекту дозу знизити до підтримуючої - 300 мг (1 капс.) 2 р/добу; тривалість курсу лікування залежить від перебігу захворювання; максимально допустима концентрація літію в сироватці крові - 1,6 ммоль/л; під час лікування постійно контролювати концентрацію літію в сироватці крові.
підвищена чутливість до літію чи компонентів ЛЗ; тяжкі СС захворювання з явищами декомпенсації та порушеннями провідності міокарда, с-м Бругада (у т.ч. в сімейному анамнезі); дисфункція щитовидної залози; гіпонатріємія (у т.ч. при низьконатрієвій дієті, зневодненні, хворобі Аддісона); тяжкі порушення функції нирок, ниркова недостатність.
відчуття загального нездужання; запаморочення, головний біль, сонливість, дезорієнтація, м’язовий тремор, дрібний тремор рук, вертиго, дизартрія, атаксія, нерозбірлива мова, порушення свідомості (у т.ч. сплутаність свідомості, ступор, кома), анормальні рефлекси (у т.ч. гіперактивність глибоких сухожильних рефлексів), судоми, міоклонус, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, екстрапірамідні с-ми (у т.ч. атетоз, паркінсонізм), периферична сенсомоторна нейропатія, ністагм, міастенія гравіс, порушення пам’яті, енцефалопатія, злоякісний нейролептичний с-м, серотоніновий синдром, нетримання сечі та калу; помірні когнітивні порушення; подовження інтервалу QT (пов’язані з розвитком шлуночкової тахікардії або аритмії типу torsade de pointes), аритмія, брадикардія, дисфункція синусового вузла, зміни на ЕКГ (зворотне сплощення/інверсія Т-хвилі, AV-блокада, кардіоміопатія), артеріальна гіпотензія, периферичний циркуляторний колапс, набряки, с-м Рейно; карієс, гастрит, нудота, блювання, діарея, дискомфорт/біль у животі, сухість у роті, незначне відчуття спраги, гіперсекреція слини, анорексія, дисгевзія; полідипсія та/або поліурія, нефрогенний нецукровий діабет, гістологічні зміни у нирках з інтерстиціальним фіброзом та порушенням функції нирок, нефротичний с-м; алопеція, акне/акнеподібні висипи, загострення або розвиток псоріазу, свербіж, алергічні висипи, гіперкератоз, фолікуліт, шкірні виразки; порушення функції щитовидної залози (в т.ч. еутиреоїдний зоб та/або гіпотиреоз, гіпертиреоз, тиреотоксикоз, гіперпаратиреоз, аденома паращитовидної залози); гіперкальціємія, гіпермагніємія; м’язова слабкість, артралгія, міалгія; статеві дисфункції; підвищення титру антинуклеарних антитіл, алергічний васкуліт; скотома, зорові розлади, у т.ч. нечіткість зору; лейкоцитоз/лейкопенія, анемія; зниження/збільшення маси тіла, гіперглікемія.