КЕТОТИФЕН (KETOTIFENUM) Діюча речовина
гальмує дію ендогенних речовин (медіаторів запалення), протиалергічна дія; не є бронходилататором; зумовлює антиастматичну активність: гальмує виділення таких медіаторів алергії, як гістаміни та лейкотрієни; пригнічує активацію еозинофілів людськими рекомбінантними цитокінами, уповільнює приток еозинофілів до вогнища запалення; гальмує розвитку гіперактивності дихальних шляхів, пов’язаної з активацією тромбоцитів через фактор активації тромбоцитів (ФАТ) або спричиненої нервовою активацією після застосування симпатоміметичних препаратів чи впливу алергенів; сильнодіюча антиалергічна речовина, яка неконкурентно блокує рецептори гістаміну (Н1) - можна застосовувати замість класичних антагоністів гістамінових рецепторів (Н1); клінічний ефект розвивається через 6-8 тиж.
профілактика лікування БА, особливо атопічної; симптоматичне лікування алергічних станів, включаючи алергічний риніт та кон’юнктивіт.
застосовувати p/os; дорослим та дітям понад 3 роки (у табл.) або понад 6 років ( у капс.) по 1 мг 2 р/добу; пацієнтам зі значним седативним ефектом, що настає у перші дні застосування, приймати кетотифен по 1мг/добу тільки ввечері; при необхідності дорослим добову дозу підвищити до 4 мг (по 2 мг 2 р/добу); сироп: дітям 6 міс.- 3 років - у разовій дозі 0,05 мг (0,25 мл)/кг 2 р/добу; дітям старше 3 років - по 5 мл/1 мг (1 дозувальна ложка) 2 р/добу (вранці і ввечері); тривалість лікування не менше 2-3 міс., особливо у пацієнтів, у яких не спостерігалося покращання самопочуття у перші тижні; припиняти лікування поступово, протягом 2-4 тижн., для уникнення рецидивів симптомів БА.
гіперчутливість до кетотифену або до інших компонентів ЛЗ; одночасне застосування кетотифену і p/os протидіабетичних ЛЗ (ризик розвитку оборотної тромбоцитопенії).
цистит; шкірні висипання, тяжкі шкірні реакції, мультиформна еритема, с-м Стівенса-Джонсона; збільшення маси тіла через підвищення апетиту; психомоторне збудження, дратівливість, безсоння, неспокій, нервозність, дезорієнтація, сонливість; запаморочення, седативний ефект, судоми; сухість у роті, біль у шлунку, запор, нудота, блювання, диспептичні розлади; підвищення рівня печінкових ферментів, гепатит; дизурія; сухість у роті.