ДЖОЗАМІЦИН (JOSAMYCINUM)

бактеріостатична активність обумовлена інгібуванням синтезу білка бактерій; високоактивний щодо в/клітинних м/о (Chlamydia trachomatis та Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum, Legionella pneumophila); Гр (+) бактерій (Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes та Streptococcus pneumoniae (pneumococcus), Corynebacterium diphteriae); Гр (-) бактерій (Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Haemophilus influenzae, Bordetella pertussis); проти деяких анаеробних бактерій (Peptococcus, Peptostreptococcus, Clostridium perfringens); незначно впливає на ентеробактерії; ефективний при резистентності до еритроміцину; резистентність до джозаміцину розвивається рідше, ніж до інших а/б групи макролідів.

Інфекційні захворювання, спричинені чутливими до джозаміцину м/о інфекції ЛОР-органів та дихальних шляхів, стоматологічні інфекції, інфекції шкірного покриву та м’яких тканин, інфекції сечостатевої системи; для застосування пацієнтам з АР на пеніцилін.

рекомендована доза для дорослих -1-2 г за 2-3 прийоми; у тяжких випадках - до 3 г і більше; рекомендована доза для дітей віком від 5 років - 50 мг/кг/день, розділена на кілька прийомів; тривалість лікування визначається індивідуально, лікування стрептококових інфекцій становить не менше 10 днів; продовжувати терапію ще 48 год. після зникнення с-мів захворювання та нормалізації t° тіла.

Підвищена чутливість до діючої речовини чи до компонентів препарату або до інших речовин подібних за хімічною структурою; тяжкі порушення функції печінки і жовчовивідних шляхів; фенілкетонурія; одночасне застосування з ерготаміном, дигідроерготаміном, цизапридом, пімозидом, івабрадином, колхіцином. У жінок під час годування груддю дитини, яка отримує цизаприд.

нудота, дискомфорт у животі, блювота, діарея, стоматит, запор, втрата апетиту, вздуття живота, гастралгія, біль в животі, анорексія,псевдомембранозний коліт; ангіоневротичний набряк Квінке та анафілактичні реакції; кропив’янка, бульозний дерматит, мультиформна еритема, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пурпура, набряк обличчя; порушення функції печінки, холестатичні реакції з помірним ушкодженням печінки; жовтяниця, підвищення активності печінкових трансаміназ; холестатичний гепатит та цитолітичний гепатит.