0
UA | RU

ЙОДИКСАНОЛ (IODIXANOLUM)

Виробник:
Опис активної речовини

Лікарські препарати які містять активну речовину ЙОДИКСАНОЛ

ЙОДИКСАНОЛ
ДжиІ Хелскеа
Нікомед
йодовмісні рентгеноконтрастні засоби

Фармакологічні властивості

йодиксанол — неіонний, димерний, гексайодований, водорозчинний рентгеноконтрастний засіб.

Після ін’єкції органічно зв’язаний йод, що знаходиться у судинах і тканинах, поглинає радіацію.

Швидко розподіляється в організмі. Період розподілу в середньому становить близько 21 хв. Vd еквівалентний об’єму міжклітинної рідини (0,26 л/кг маси тіла), що свідчить про розподілення йодиксанолу тільки у міжклітинну рідину. Метаболітів не встановлено. Зв’язування з білками крові становить менше 2%.

Т½ препарату — близько 2 год. Переважно виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації. У пацієнтів з нормальною функцією нирок через 4 год після в/в ін’єкції йодиксанолу у сечу переходить близько 80% введеного препарату, через 24 год — 97%. Близько 1,2% введеної дози виводиться з калом протягом 72 год. Максимальна концентрація йодиксанолу в сечі встановлюється через 1 год після ін’єкції.

У діапазоні рекомендованих доз фармакокінетика не є дозозалежною. Досліджень фармакокінетики застосування препарату у порожнинах тіла не проводили.

Показання ЙОДИКСАНОЛ

дорослим — проведення кардіоангіографії, церебральної ангіографії, периферичної ангіографії, абдомінальної ангіографії (включаючи в/а цифрову субстракційну ангіографію), урографії, флебографії, контрастного підсилення при КТ та досліджень ШКТ; люмбальна, торакальна і цервікальна мієлографія; артрографія, гістеросальпінгографія.

Дітям — проведення кардіоангіографії, урографії, контрастного підсилення при КТ та досліджень ШКТ.

Застосування ЙОДИКСАНОЛ

в/а, в/в, інтратекальне і внутрішньопорожнинне введення.

Доза препарату залежить від методу дослідження, віку, маси тіла, хвилинного об’єму серця, загального стану пацієнта та техніки застосування препарату. Зазвичай застосовують ті ж самі концентрації та об’єм йоду, що й при використанні інших загальноприйнятих йодовмісних рентгеноконтрастних засобів.

Перед та після застосування контрастної речовини, як і інших рентгеноконтрасних засобів, необхідно забезпечити відповідну гідратацію організму.

Протипоказання

підвищена чутливість до компонентів препарату; маніфестуючий тиреотоксикоз.

Побічна дія

пов’язана з внутрішньосудинним введенням:

тромбоцитопенія; реакції гіперчутливості, анафілактоїдні реакції, анафілактоїдний шок; ажитація, тривога, сплутаність свідомості; головний біль, запаморочення, інсульт, сенсорні порушення, включаючи порушення смаку, парестезія, амнезія, синкопе; кома, моторна дисфункція, порушення свідомості, судоми, транзиторна контраст-індукована енцефалопатія (включаючи галюцинації), тремор; транзиторна коркова сліпота, порушення зору; аритмія (включаючи брадикардію, тахікардію), інфаркт міокарда, серцева недостатність, шлуночкова гіпокінезія, спазм коронарних артерій, зупинка серця і дихання, порушення серцевої провідності, тромбоз коронарних артерій, стенокардія; припливи; артеріальна гіпотензія, АГ, ішемія. артеріальний спазм, тромбоз, тромбофлебіт, шок; кашель, диспное, набряк легень, зупинка дихання, дихальна недостатність; нудота, блювання; біль/дискомфорт у животі, гострий панкреатит, загострення панкреатиту, збільшення слинних залоз; висип, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, еритема, бульозний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона, еритема мультиформна, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами, токсидермія, алергічний дерматит, лущення шкіри; біль у спині, спазми м’язів, артралгія; порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність; відчуття жару, біль у грудях, біль та дискомфорт, тремтіння (озноб), гіпертермія, реакції в місці введення, включаючи ектравазацію. відчуття холоду, астенічний стан; йодизм.

Пов’язана з інтратекальним введенням:

реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції; головний біль, запаморочення, транзиторна контраст-індукована енцефалопатія (включаючи галюцинації, амнезію, сплутаність свідомості та інші неврологічні симптоми); блювання, нудота; спазми м’язів; у місці введення — тремтіння, біль. 

Пов’язана з проведенням гістеросальпінгографії:

реакції гіперчутливості; головний біль; біль у животі, нудота, блювання; вагінальна кровотеча; у місці введення — гіпертермія, тремтіння.

Пов’язана з проведенням артрографії:

реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції; біль у місці ін’єкції, тремтіння.

Пов’язана з внутрішньопорожнинним введенням:

реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції; діарея, біль у животі, нудота, блювання, у місці введення — тремтіння.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

діагностика захворювань щитоподібної залози із застосуванням всіх йодовмісних контрастних засобів може ускладнюватися через зниження йодозв’язуючої здатності тканин щитоподібдної залози на період до декількох тижнів.

Високі концентрації контрастних речовин у плазмі крові і сечі можуть впливати на результати лабораторних досліджень за визначенням концентрації білірубіну, білків або неорганічних сполук.

Застосування йодовмісних контрастних засобів пацієнтам з цукровим діабетом, які застосовують метформін, може призводити до зворотного порушення функції нирок і розвитку лактоацидозу.

Пацієнти, які приймали інтерлейкін-2 менш ніж за 2 тиж до ін’єкції йодовмісним контрастним засобом, мають схильність до віддалених побічних реакцій (грипоподібні стани або шкірні реакції).

Застосування β-блокаторів є фактором ризику розвитку анафілактоїдних реакцій на рентгеноконтрастні засоби (спостерігалась тяжка артеріальна гіпотензія).

Передозування

малоймовірне у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Тривала процедура при високих дозах препарату може позначитися на функції нирок.

При випадковому передозуванні необхідно провести корекцію порушення водно-електролітного балансу за допомогою інфузійної терапії. Наступні 3 дні слід моніторувати функцію нирок. У разі необхідності надлишок препарату видаляється шляхом гемодіалізу. Специфічного антидоту не існує. При передозуванні застосовують симптоматичну терапію.

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko