0
UA | RU

ІНТЕРФЕРОН БЕТА (INTERFERONUM BETA)

Виробник:
Опис активної речовини

Лікарські препарати які містять активну речовину ІНТЕРФЕРОН БЕТА

Фармакологічні властивості

Інтерферон бета-1а: імуномодулююча, противірусна та антипроліферативна дія; має таку ж саму послідовність амінокислот, що і природний людський інтерферон β; механізм дії при розсіяному склерозі до кінця не вивчений; сприяє обмеженню пошкоджень ЦНС, що лежать в основi захворювання, знижує частоту i тяжкiсть загострень у хворих з ремiтуючою формою розсiяного склерозу.

Інтерферон бета-1b: належить до родини цитокінів, які є природними протеїнами; активність інтерферону β-1b видоспецифічна; має противірусну та імунорегулюючу дію; механізм дії інтерферону β-1b при розсіяному склерозі остаточно не з’ясований; відомо, що біологічні властивості щодо модифікування відповідної реакції на інтерферон β-1b опосередковуються його взаємодією зі специфічними рецепторами, виявленими на поверхні клітин людини; зв’язування інтерферону β-1b з цими рецепторами індукує експресію низки речовин, які вважаються медіаторами біологічних ефектів інтерферону β-1b; інтерферон β-1b знижує здатність до зв’язування та підвищує інтерналізацію та руйнування рецептора інтерферону гамма; підвищує супресорну активність мононуклеарних клітин периферійної крові.

Показання ІНТЕРФЕРОН БЕТА

Інтерферон бета-1а: БЕТФЕР ®-1a, БЕТФЕР 1а ПЛЮС ®, БЛАСТОФЕРОН БІО СІДУС С.А ®, БЛАСТОФЕРОН ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП» ®: розсіяний склероз із рецидивуючим ремітуючим типом перебігу, що характеризується не менш, ніж двома загостреннями протягом попередніх 3 років (ГЕНФАКСОН® — 2 років) або з відсутністю ознак його безперервного прогресуючого перебігу між рецидивами; у пацієнтів із вторинно- прогресуючим перебігом розсіяного склерозу при відсутності рецидивів захворювання ефективність інтерферону бета-1а не встановлена; БЕТФЕР 1а ПЛЮС®: у випадку демієлінізації внаслідок активного запального процесу, що потребував в/в введення ГКС, за винятком іншого, ніж розсіяний склероз, діагнозу, а також при наявності високого ступеня ризику розвитку клінічно вираженого множинного склерозу.

Інтерферон бета-1b: одиничний клінічний прояв демієлінізації, що супроводжується вираженим запальним процесом, тяжкість якого виправдовує в/в призначення кортикостероїдів, за умови виключення альтернативних діагнозів та якщо встановлено, що такі пацієнти мають високий ризик розвитку клінічно достовірного розсіяного склерозу; рецидивно-ремітивний перебіг розсіяного склерозу за наявності в анамнезі двох або більше загострень протягом останніх двох років; вторинно прогресуючий перебіг розсіяного склерозу з активним перебігом захворювання, що характеризується загостреннями.

Застосування ІНТЕРФЕРОН БЕТА

Інтерферон бета-1а: БЕТФЕР ®-1a, БЛАСТОФЕРОН БІО СІДУС С.А ®, БЛАСТОФЕРОН ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП» ®, ГЕНФАКСОН®: лікування починати під контролем лікаря, який має досвід лікування розсіяного склерозу; вводити в один і той же час (увечері) у визначені дні тижня; перед введенням і протягом послідуючих 24 год. після його введення пацієнтам застосовувати аналгетик-антипіретик для зниження активності грипоподібного симптому, зумовленого введенням; рекомендована доза — п/ш, 12 млн МО (44 мкг) — п/ш 3 р/тижд.; БЕТФЕР ®-1a, ГЕНФАКСОН®: хворим, які погано дозу12 млн МО (44 мкг), призначати п/ш, 6 млн МО (22 мкг) п/ш 3 р/тижд.; на початку лікування для зниження несприятливих побічних ефектів призначати 2,4 млн МО (8,8 мкг) протягом перших 2 тижн. лікування, протягом 3-4-го тижн. по 6 млн МО (22 мкг), а починаючи з 5-го тижня і далі — по 12 млн МО (44 мкг); БЕТФЕР 1а ПЛЮС ®: в/м, рекомендована доза становить 30 мкг (1 мл р-ну) 1 р/тижд.; збільшення терапевтичного ефекту у разі введення у збільшених дозах (60 мкг) 1 р/тижд. не підтверджено; припинити терапію у випадку розвитку хр. прогресуючого розсіяного склерозу; оцінювати стан хворого не менше 1 р/2 роки протягом 4 років від початку лікування; рішення про продовження лікування приймати у кожному індивідуальному випадку.

Інтерферон бета-1b: 8 млн МО інтерферону β-1b (1 мл приготованого р-ну) вводити п/ш, через день; на даний час залишається невирішеним питання тривалості терапії інтерфероном β-1b; лікування розпочинати з дози 0,0625 мг (0,25 мл),п/ш, через день; і поступово збільшувати до 0,25 мг (1,0 мл) через день; період титрування може бути змінений у разі появи суттєвих небажаних реакцій; для забезпечення необхідної ефективності має бути досягнута доза 0,25 мг (1,0 мл) 1 р/2 дні; оптимальна доза остаточно ще не визначена.

Протипоказання

Інтерферон бета-1а: підвищена чутливість до природного або рекомбінантного інтерферону β, сироваткового альбуміну людини або інших компонентів ЛЗ, період вагітності або годування груддю, тяжка депресія, суїцидальні тенденції, епілепсія при відсутності ефективної адекватної терапії; дитячий вік.

Інтерферон бета-1b: початок терапії протягом вагітності; підвищена чутливість в анамнезі до природного або рекомбінантного інтерферону β, альбуміну людини або до будь-якої з допоміжних речовин ЛЗ; наявна тяжка депресія та/або суїцидальні настрої; захворювання печінки в ст. декомпенсації.

Побічна дія

Інтерферон бета-1а: головний біль, нудота, м’язові болі, біль у суглобах/спині/кінцівках, артралгії, міастенія, підвищене потовиділення, пропасниця, озноб, загальна слабкість; запор, діарея, блювання, втрата апетиту, біль у животі, анорексія, збільшення/зменшення маси тіла, гепатит з/без жовтяниці, печінкова недостатність, аутоімунний гепатит, серйозні ураження печінки; тимчасові неврологічні симптоми (гіпестезія, м’язовий спазм, парестезії, труднощі з пересуванням, м’язово-скелетна скутість), запаморочення, неспокій, безсоння, мігрень, порушення координації, відчуття тривоги, депресія, суїцидальні тенденції, деперсоналізація, судомні напади; вазодилатація, аритмії, АГ, с-м підвищеної проникності капілярів при моноклональній гамопатії в анамнезі, сильне серцебиття; нейтропенія, анемія, тромботична мікроангіопатія (тромботична, тромбоцитопенічна пурпура, панцитопенія), тромбоемболічні ускладнення; підвищене утворення ауто-а/т; збільшення рівня білірубіну крові, гіпоглікемія; лейкопенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, підвищення АСТ, АЛТ, γ -глутамілтрансферази, ЛФ; ретинальні судинні порушення (ретинопатія, «ватні» плями на сітківці, обструкція ретинальной артерії або вени), порушення зору, кон’юнктивіт; свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема і шкірні реакції, схожі на поліморфну ексудативну еритему, с-м Стівенса Джонсона, запалення/ абсцес/ запалення п/ш-жирової тканини/ почервоніння/ припухлість/ затвердіння/ блідість шкіри/ болючість/ некроз у місці ін’єк., порушення пігментації/атрофія шкіри у місці ін’єк., еритематозне/ макулопапульозне висипання, гіперемія шкіри; анафілактичні реакції, медикаментозний червоний вовчак; інфекції, інфекції ВДШ, кашель, диспное, біль у грудях; гемолітичний уремічний с-м, нефротичний склероз, гломерулосклероз, менорагії, метрорагії, затримка/ нетримання сечі, протеїнурія, імперативні позиви до сечовипускання, дисменорея, імпотенція, периферичні набряки; біль у вухах, синусит; порушення функцій щитовидної залози (гіпотиреоз/ гіпертиреоз); алопеція.

Інтерферон бета-1b: грипоподібний симптомокомплекс (лихоманка, озноб, артралгія, погане самопочуття, пітливість, головний біль, міалгія); реакції у місці ін’єк. (гіперемія, припухлість, зміна кольору шкіри, запалення, біль, гіперчутливість, некроз, неспецифічні реакції); інфекції, абсцес; зниження кількості лімфоцитів (<1500/мм³), зниження абсолютного числа нейтрофілів (<1500/мм³), зниження кількості лейкоцитів крові (<3000/мм³), лімфаденопатія; зниження рівня глюкози в крові (<55 мг/дл); депресія, неспокій; головний біль, запаморочення, безсоння, мігрень, парестезія; кон’юнктивіт, розлади зору; вушний біль; прискорене серцебиття; вазодилатація, АГ; інфекції ВДШ, синусит, посилення кашлю, задишка; діарея, запор, нудота, блювання, біль у животі; підвищення рівня АЛТ (СГПТ >5 разів відносно вихідного рівня), підвищення рівня АСТ (СГОТ >5 разів відносно вихідного рівня); запалення шкіри, висип; гіпертонус, міалгія, міастенія, біль у спині/ кінцівках; затримка сечопускання, наявність білка у сечі (>1+), часте сечопускання, нетримання сечі, імперативні позиви до сечопускання; дисменорея, менструальні розлади, метрорагія, імпотенція; анемія, тромбоцитопенія, тромботична мікроангіопатія (тромботична тромбоцитопенічна пурпура/гемолітико-уремічний с- м); анафілактичні реакції; гіпотиреоз, розлади щитовидної залози; збільшення/ зменшення маси тіла, підвищення рівня тригліцеридів у крові, анорексія; сплутаність свідомості, спроба самогубства, емоційна лабільність; порушення координації, судоми, тахікардія, кардіоміопатія; бронхоспазм; панкреатит; підвищення рівнів білірубіну, гамма-глутамілтрансферази у крові, ураження печінки (гепатит), печінкова недостатність; кропив’янка, свербіж, алопеція, зміна кольору шкіри; артралгія, нефротичний с-м, гломеруло-склероз; менорагія; частота невідома: с-м підвищеної проникності капілярів при моноклональній гаммапатії, червонй вовчак, індукований застосуванням ЛЗ.

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko