є гіперглікемізуючим агентом, що мобілізує глікоген печінки, який вивільняється в кров у вигляді глюкози; глюкагон не буде ефективним при недостатності глікогену в печінці, тому ефект глюкагону незначний або відсутній у хворих, які тривалий час не приймали їжі, у пацієнтів з недостатністю надниркових залоз, хронічною гіпоглікемією, або якщо гіпоглікемія спричинена надмірним вживанням алкоголю; глюкагон стимулює вивільнення катехоламінів; за наявності феохромоцитоми глюкагон може спричинити вивільнення великої кількості катехоламінів пухлиною, що призводить до г. гіпертензивних реацій; пригнічує тонус і перистальтику гладеньких м’язів у ШКТ.
тяжкі гіпоглікемічні реакції, які можуть виникати у хворих на інсулінозалежний ЦД.
вводять п/ш, в/в або в/м; після розчинення порошку глюкагону стерильною водою для ін’єкцій утворюється р-н з концентрацією 1 мг (1 МО) в 1 мл; для дорослих вводять весь вміст флакона - 1 мл; застосування дітям залежить від віку або/та маси тіла дитини: дітям з масою тіла більше 25 кг або віком від 6-8 років вводять весь вміст флакона - 1 мл, дітям з масою тіла до 25 кг або віком до 6-8 років вводять вміст ½ флакона - 0,5 мл; звичайно клінічний ефект від введення препарату настає протягом 10 хв.; коли хворий зможе ковтати, йому слід прийняти всередину їжу, багату на вміст вуглеводів, для відновлення запасів глікогену в печінці та запобігання рецидиву; якщо хворий не реагує на введення препарату протягом 10 хв., слід ввести глюкозу в/в.
підвищена чутливість до глюкагону або до будь-якого компонента препарату; феохромоцитома.
реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції; нудота; блювання, біль у черевній порожнині; вторинна гіпоглікемія.