Київ

ГАЛАНТАМІН (GALANTAMINUM)4 препарати

Сортування: По популярності
Нівалін
Розчин для ін'єкцій 1 мг/мл ампула 1 мл №10
Софарма
Нівалін
Розчин для ін'єкцій 2,5 мг/мл ампула 1 мл №10
Софарма
Нівалін
Розчин для ін'єкцій 5 мг/мл ампула 1 мл №10
Софарма
Нівалін
Таблетки 10 мг №20
Софарма
Форма випуску
Галантамін (у формі гідроброміду) - білий дрібнокристалічний порошок з гірким смаком, важкорозчинний в воді, практично нерозчинний в етиловому спирті.
Склад i формула
CAS №: 357-70-0 C17H21NO3
USPDDN: (4aS,6R,8aS)-4a,5,9,10,11,12-гексагідро-3-метокси-11-метил-6H-бензофуро(3a,3,2-ef)(2)бензазепін-6-ол.
Фармакологічні властивості

третинний алкалоїд, групи парасимпатоміметиків непрямої дії; селективний конкурент і зворотний інгібітор ферменту ацетилхолінестерази; спричиняє підвищення рівня ацетилхоліна в ЦНС; алостеричний ліганд найбільш розповсюджений у ЦНС нікотинових ацетилхолінових рецепторів субтипу α 4/ β 2, прямим шляхом стимулюює нікотинові рецептори; підвищує чутливість постсинаптичних рецепторів до ацетилхоліну; проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, полегшує проведення імпульсів у ЦНС і прискорює процеси збудження; підвищує активність холінергічної системи, покращує когнітивні функції; має значно слабшу дію на мускаринові рецептори; покращує та полегшує проведення збудження у нервово-м’язових синапсах і відновлює нейром’язову провідність у випадках її блокади недеполяризуючими нервово-м’язовими блокаторами; підвищує тонус гладенької мускулатури, посилює секрецію травних та потових залоз, спричиняє міоз.

Показання

захворювання периферичної НС (полірадікулоневрит, радікулоневрит, неврит, поліневрит, поліневропатії); стани, пов’язані із пошкодженнями передніх рогів спинного мозку (після поліомієліту, мієліту, спінальної м’язової атрофії); церебральний параліч (стани після інсульту мозку, ДЦП, після травм ЦНС); порушення нервово-м’язового синапсу (міастенія гравіс, м’язова дистрофія); показання тільки для табл. - слабко або помірно виражена деменція альцгеймерівського типу; тільки для р-ну д/ін`єкц. - когнітивні порушення при різних захворюваннях ЦНС (травма, інтоксикація, множинний склероз, аутизм); для зняття дії недеполяризуючих нервово-м’язових блокаторів (міорелаксантів) і при лікуванні післяопераційних парезів тонкого кишечнику та сечового міхура; іонофорез при неврологічних ураженнях периферичної НС, нічному нетриманні сечі; при отруєнні антихолінергічними ЛЗ.

Застосування

p/os, п/ш, в/м та в/в; внутрішньо p/os - хвороба Альцгеймера: початкова доза - 5 мг 2 р/добу протягом 4-х тижнів; підтримуюча доза - після 4-тижневого курсу дозу можна збільшити до 20 мг/добу, розділену на 2 прийоми (по 10 мг 2 р/добу), дозу збільшувати залежно від клінічної картини і індивідуальної реакції пацієнта; порушення з боку периферичної та ЦНС, порушення нервово-м’язового синапсу: звичайна доза для дорослих - 10-40 мг/добу, розподілена на 2-4 прийоми; для дітей 6-8 років 5-10 мг/день; 9-11 років - 5-15 мг/день; 12 -15 років - 5-25 мг/день, тривалість курсу лікування - від декількох тижнів до декількох років; парентерально - для нетривалого лікування та пацієнтів, для яких неможливе p/os застосування; неврологічні показання: по 0,03-0,28 мг/кг, початкова доза для дорослих - 2,5 мг/добу, добову дозу збільшують через 3-4 дні на 2,5 мг, розподілену на 2-3 рівні дози, максимальна разова доза для дорослих - п/ш, 10 мг, МДД - 20 мг; дітям дозування встановлюють залежно від маси тіла, п/ш: 1-2 років - 0,25-1 мг (0,02-0,08 мг/кг); 3 років - 0,03-0,28 мг/кг; 3-5 років - 0,5-5 мг; 6-8 років - 0,75-7,5 мг; 9-11 років - 1-10 мг; 12-15 років - 1,25-12,5 мг; від 15 років
- 1,25-15 мг, тривалість лікування залежить від особливостей і складності захворювання, найчастіше - 40-60 днів, курс можна повторювати 2-3 р. з інтервалом 1-2 міс.; зняття дії недеполяризуючих нейром’язових блокаторів (міорелаксантів) - в/в, лікування післяопераційних парезів тонкого кишечнику та сечового міхура - п/ш, в/м, в/в, при отруєнні антихолінергічними засобами - в/в: дорослим в дозі 10-20 мг/добу; дітям призначають в залежності від маси тіла: в/в, 1-2 років - 0,25-1 мг (0,03-0,08 мг/кг); від 3 років - 0,03-0,28 мг/кг або 3-5 років - 0,5-5 мг; 6-8 років - 0,75-7,5 мг; 9-11 років - 1-10 мг; 12-15 років - 1,25-12,5 мг; від 15 років - 1,25-15 мг; іонофорез при неврологічних ураженнях периферичної НС, нічному нетриманні сечі: 2,5-5 мг (при величині електричного струму від 1 до 2 mA) тривалістю 10 хв. протягом 10-15-денного періоду; тривалість курсу лікування - від декількох тижнів до декількох років і залежить від захворювання та індивідуальної переносимості лікування.

Протипоказання

гіперчутливість до галантаміну гідроброміду або до будь-якої з допоміжних речовин ЛЗ; БА; брадикардія; AV-блокада; ІХС; СН/ тяжка СН (ІІІ-ІV ступінь за NYHA); епілепсія; гіперкінези; механічна кишкова непрохідність/ обструктивні захворювання або нещодавно перенесені оперативні втручання на органах ШКТ; механічні порушення прохідності сечовивідних шляхів/ обструктивні захворювання або нещодавно перенесені оперативні втручання на сечовивідних шляхах; тяжка печінкова недостатність (класифікація Чайльд-П’ю (Child-Pugh) >9); тяжка ниркова недостатність (для p/os застосування кліренс креатиніну <9 мл/хв; для парентерального - <10 мл/хв); тільки для табл. - ХОЗЛ, АГ, стенокардія.

Побічна дія

брадикардія, AV-блокада I ступеня, синусова брадикардія, стенокардія, серцебиття, надшлуночкова екстрасистолія, артеріальна гіпотензія або АГ, припливи; запаморочення, головний біль, безсоння, сонливість, летаргія (летаргічний сон), синкопе (непритомність), галюцинації, зорові та слухові галюцинації, депресія, тремор, парестезії, дисгевзія (спотворення смаку), гіперсомнія; затуманення зору, міоз, збільшення сльозної секреції; тіннітус (шум у вухах); тахипное, бронхоспазм, збільшення назальної і бронхіальної секреції; відчуття нудоти, блювання, діарея, збільшена салівація, посилення кишкової перистальтики, біль у животі, диспепсія, шлунково-кишковий дискомфорт; гепатити; втрата апетиту, анорексія, дегідратація (зневоднення); гіпергідроз (посилене потовиділення); м’язові спазми, слабкість, біль у місці введення, можливі місцеві реакції при парентеральному введенні; свербіж, висипання, кропив’янка, риніт; г. реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію із втратою свідомості; астенія, стомлюваність, слабкість, зниження маси тіла; підвищення рівня ферментів печінки; падіння.