ЗАЛІЗА САХАРАТ* (FERRI SACCHARAS*) Діюча речовина
антианемічна, сприяє зниженню дефіциту заліза в організмі при залізодефіцитній анемії, після перорального прийому всмоктування комплексу заліза відбувається у дванадцятипалій кишці та у верхніх відділах тонкого кишечнику. Потрапивши в системний кровотік, залізо із сироватки крові переходить у тканини, що здатні його депонувати, зокрема у вигляді комплексу з феритином депонується в печінці. Пізніше в кістковому мозку воно включається до складу гемоглобіну. У складі гемоглобіну залізо знаходиться у двовалентному вигляді, але саме тривалентне залізо стимулює утворення глобіну, що сприяє підвищенню рівня гемоглобіну в крові. Максимальні рівні заліза, у середньому 538 мкмоль/л (30 мг/л), досягалися через 10 хв після ін’єкції. Об’єм розподілу центральної камери практично повністю відповідає об’єму сироватки (близько 3 л).
per os: профілактика і лікування залізодефіцитних станів різної етіології; профілактика дефіциту заліза у дітей, жінок дітородного віку (особливо в період вагітності); профілактика залізодефіцитної анемії у дорослих, що знаходяться на вегетаріанській дієті, в осіб літнього віку; лікування залізодефіцитних анемій; парентеральні форми: залізодефіцитні стани при необхідності швидкого поповнення заліза; пацієнтам, які не переносять або не дотримуються регулярного прийому p/os препаратами заліза; при наявності активних запальних захворювань травного тракту, коли p/os препарати заліза неефективні.
per os: дорослим, а також вагітним і дітям з 12 років — по 1 ст. л. в 0,5 склянки води 3 рази на добу; при нормалізації показника гемоглобіну прийом припиняють; парентерально: вводиться тільки в/в; шляхом краплинної інфузії розводять у 0,9% р-ні натрію хлориду у співвідношенні 1:20; введення максимально допустимої разової дози (становить 7 мг/кг) проводити протягом мінімум 3,5 год незалежно від загальної дози; у вигляді інфузії максимальну переносиму добову дозу призначати не частіше ніж 1 раз на тиждень; перед тим, як розпочати першу краплинну інфузію, необхідно ввести тест-дозу: 20 мг заліза дорослим і дітям з масою тіла >14 кг та половину добової дози (1,5 мг/кг) дітям, які мають масу тіла <14 кг, протягом 15 хв; за відсутності небажаних явищ можна вводити з рекомендованою швидкістю частину р-ну, що залишився; можна також вводити в/в повільно у вигляді нерозведеного р-ну зі швидкістю 1 мл/хв., але максимальний об’єм р-ну не має перевищувати 10 мл за 1 ін’єкцію; перед тим, як почати введення, необхідно провести тест-дозу повільно протягом 1–2 хв; якщо протягом періоду спостереження (15 хв), не з’явилися побічні ефекти, можна вводити частину лікувальної дози, що залишилася; у разі, коли повна необхідна доза перевищує максимально дозволену одноразову дозу, рекомендується вводити частинами; якщо ч/з 1–2 тиж після початку лікування не спостерігається поліпшення гематологічних показників, початковий діагноз необхідно переглянути; стандартне дозування: дорослі та пацієнти літнього віку: 100–200 мг заліза 1–3 рази на тиждень залежно від рівня гемоглобіну; максимальна разова доза для ін’єкцій: 10 мл (200 мг заліза), тривалість введення не менше 10 хв., не більше 3 разів на тиждень; для інфузії залежно від показань разова доза може досягати 500 мг заліза. Діти: у разі клінічної необхідності (для швидкого поповнення організму залізом) — вводити не більше 0,15 мл (3 мг елементарного заліза)/кг 1–3 рази на тиждень залежно від рівня гемоглобіну.
гіперчутливість до препарату; анемії, що не пов’язані з дефіцитом заліза, таласемії; гемосидероз, гемохроматоз; порушення процесу утилізації заліза, сидеробластна анемія; порфірія; гемофілія; per os: обструктивні захворювання травного тракту; кишкова непрохідність, регулярні гемотрансфузії; парентерально — I триместр вагітності.
per os форми: відчуття важкості і переповнення шлунка, відчуття розпирання в епігастральній ділянці, темне забарвлення калу; нудота, запор, діарея; гіперемія обличчя; відчуття жару; металевий присмак у роті; головний біль; парентеральні форми: дизгевзія, гіпотонія, нудота, пірексія, озноб, р-ції в місці введення; анафілактоїдні р-ції; головний біль, запаморочення; тахікардія, відчуття серцебиття, аритмії; АГ, артеріальна гіпотензія, циркуляторний колапс; бронхоспазм, задишка; блювання, нудота, абдомінальний біль, діарея; свербіж, кропив’янка, висип і екзантема, еритема; м’язові спазми, міалгія, артрит, набряк суглобів; гемоліз, лімфаденопатії, лейкоцитоз, кровотеча; короткочасна глухота; порушення свідомості, сплутаність свідомості, затуманення зору, оніміння, судоми, збудження, тремор, парестезія, непритомність, втрата свідомості; ангіоедема, периферичний набряк, втома, астенія, відчуття нездужання, жару; блідість, підвищене потовиділення, біль у спині; хроматурія, утворення абсцесів, зміни психічного стану.