ФЛУРБІПРОФЕН (FLURBIPROFENUM) Діюча речовина
Флурбіпрофен є похідним нестероїдного протизапального засобу/пропіонової кислоти, який чинить свою дію шляхом пригнічення синтезу простагландинів.
Фармакодинамічні ефекти У людини флурбіпрофен має виражені знеболювальні, жарознижувальні та протизапальні властивості. Крім того, було показано, що доза 8,75 мг флурбіпрофену, розчиненого у штучній слині, знижує синтез простагландинів у культивованих клітинах дихальних шляхів людини. За даними досліджень з використанням аналізу цільної крові, флурбіпрофен є змішаним інгібітором ЦОГ-1/ЦОГ-2 з певною селективністю щодо ЦОГ-1.
Було показано статистично значуще, більше загальне зменшення болю за всіма трьома параметрами на кожному годинному інтервалі протягом 24-годинного періоду порівняно з плацебо. Також була продемонстрована ефективність багаторазових доз протягом 24 год та протягом 3-денного періоду.
Пацієнти, які перебували на антибіотикотерапії стрептококової інфекції, відчували статистично значуще більший полегшення болю в горлі при застосуванні 8,75 мг флурбіпрофену вже через 7 год після прийому антибіотика. Знеболювальний ефект флурбіпрофену 8,75 мг не послаблювався при застосуванні антибіотиків для лікування стрептококового фарингіту.
Флурбіпрофен 8,75 мг у таблетках призводив до значного полегшення деяких симптомів, пов’язаних з болем у горлі, таких як кашель (50% проти 4%), втрата апетиту (84% проти 57%) та лихоманка (68% проти 29%), через 2 год після прийому першої дози, які були присутні на початку лікування. Льодяник розчиняється у роті протягом 5–12 хв і через 2 хв створює на слизовій оболонці глотки пом’якшувальну та заспокійливу захисну плівку.
Фармакокінетичні властивості
Абсорбція пастилки/льодяники
Пастилки розчиняються протягом 5–12 хв. Флурбіпрофен швидко всмоктується і може бути виявлений у крові через 5 хв; Cmax у плазмі крові досягається через 40–45 хв після застосування, але залишається на середньому низькому рівні 1,4 мкг/мл, що приблизно у 4,4 раза нижче, ніж при застосуванні дози 50 мг у таблетках.
Флурбіпрофен може абсорбуватися з ротової порожнини шляхом пасивної дифузії. Швидкість абсорбції залежить від лікарської форми, при цьому пікова концентрація досягається швидше, але в аналогічному ступені, ніж після прийому еквівалентної проковтнутої дози.Розподіл пастилки/льодяники
Флурбіпрофен швидко розподіляється по всьому організму і значною мірою зв’язується з білками плазми крові.
Біотрансформація/виведення пастилки/льодяники
Флурбіпрофен в основному метаболізується шляхом гідроксилювання та виводиться нирками. Т½ становить від 3 до 6 год. Дуже невелика кількість флурбіпрофену проникає у грудне молоко (менше 0,05 мкг/мл). Приблизно 20–25% пероральної дози флурбіпрофену виводиться у незміненому вигляді.
Абсорбція спрей
Разова доза 8,75 мг флурбіпрофену вводиться у вигляді розпилювання безпосередньо в горло, і флурбіпрофен швидко всмоктується. Його можна виявити в крові через 2–5 хв; Cmax в плазмі досягається через 30 хв після застосування, але залишається на середньому низькому рівні 1,6 мкг/мл, що приблизно в 4 рази нижче, ніж при застосуванні дози 50 мг. Флурбіпрофен спрей є біоеквівалентом Флурбіпрофену 8,75 мг у формі льодяників. Флурбіпрофен може всмоктуватися з ротової порожнини шляхом пасивної дифузії. Швидкість абсорбції залежить від лікарської форми, при цьому пікова концентрація досягається швидше, але в аналогічному ступені, ніж після прийому еквівалентної пероральної дози.
Розподіл спрей
Флурбіпрофен швидко розподіляється по всьому організму і значною мірою зв’язується з білками плазми крові.
Біотрансформація/виведення спрей
Флурбіпрофен метаболізується переважно шляхом гідроксилювання та виводиться нирками. Т½ становить від 3 до 6 год. Дуже невелика кількість флурбіпрофену проникає у грудне молоко (менше 0,05 мкг/мл). Приблизно 20–25% пероральної дози флурбіпрофену виводиться у незміненому вигляді.
Особливі групи
Не повідомлялося про різницю у фармакокінетичних параметрах між добровольцями літнього віку та молодими добровольцями після перорального прийому таблеток флурбіпрофену.
У дітей віком до 12 років фармакокінетичні дані після застосування флурбіпрофену 8,75 мг не були отримані, однак як при застосуванні сиропу флурбіпрофену, так і при застосуванні супозиторіїв не виявлено суттєвих відмінностей у фармакокінетичних параметрах порівняно з дорослими.
Пастилки, спрей. Флурбіпрофен показаний для короткочасного симптоматичного лікування болісного запалення слизової оболонки глотки.
Таблетки. Гострий біль опорно-рухового апарату, ознаки та симптоми ревматоїдного артриту, остеоартриту, анкілозуючого спондиліту, гострого подагричного артриту. Дисменорея.
По 1 пастилці у роті кожні 3–6 год. Максимальна добова доза — 5 пастилок. Цей лікарський засіб не слід застосовувати довше 3 днів.
Спрей — застосовувати 1 дозу (3 розпилювання) на задню стінку глотки кожні 3–6 год, якщо необхідно. Максимальна добова доза — 5 доз.
Таблетки — внутрішньо по 50–100 мг 2–3 рази на добу.
– Підвищена чутливість до флурбіпрофену.
– Пацієнтам, у яких раніше спостерігалися реакції гіперчутливості після прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП (наприклад, БА, бронхоспазм, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка).
– Існуючі або рецидивуючі пептичні виразки/кровотечі в анамнезі (2 або більше окремих епізоди з підтвердженою виразкою) та виразка кишечнику.
– Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація в анамнезі, тяжкий коліт, кровотеча або порушення кровотворення, пов’язані з попередньою терапією НПЗП.
– Останній триместр вагітності.
– Тяжка серцева, ниркова або печінкова недостатність.
Були описані реакції гіперчутливості до НПЗП, які можуть включати наступне:
– неспецифічні алергічні реакції та анафілактичний шок
– респіраторні реакції, такі як БА, загострення існуючої БА, бронхоспазм та задишка
– різні шкірні реакції, такі як свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк та, у більш рідкісних випадках, ексфоліативний та бульозний дерматози (включаючи епідермальний некроліз та мультиформну еритему).
Повідомлялося про набряки, АГ та серцеву недостатність у зв’язку з лікуванням НПЗП.
Клінічні дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та в якості довготривалого лікування) може бути пов’язане з незначним підвищенням ризику артеріальних тромботичних явищ (таких як інфаркт міокарда або інсульт).
Виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, застосовуючи найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для досягнення відсутності симптомів (див. ризики з боку ШКТ та серцево-судинної системи нижче).
Пацієнти похилого віку, ймовірно, мають вищу частоту побічних реакцій на НПЗП, зокрема шлунково-кишкових кровотеч та перфорації, які можуть бути летальними.
Респіраторні захворювання.
Бронхоспазм може бути спровокований у пацієнтів, які страждають або страждали на бронхіальну астму або алергію. Таким пацієнтам флурбіпрофен слід застосовувати з обережністю.
Інші НПЗП.
Слід уникати одночасного застосування флурбіпрофену та інших НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2.
СЧВ (системний червоний вовчак) та змішані захворювання сполучної тканини.
Пацієнти з СЧВ та змішаними захворюваннями сполучної тканини можуть мати підвищений ризик асептичного менінгіту. Однак цей ефект зазвичай не спостерігається у зв’язку з короткочасним застосуванням таких лікарських засобів, як льодяники флурбіпрофену.
Порушення з боку серцево-судинної системи, нирок та печінки.
Повідомлялося про виникнення нефротоксичних явищ у різних формах, включаючи інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром та ниркову недостатність, у зв’язку із застосуванням НПЗП. Застосування НПЗП може призвести до дозозалежного зниження утворення простагландинів і може спровокувати ниркову недостатність. Найвищий ризик існує у пацієнтів з порушеннями функції нирок, серця або печінки, а також у пацієнтів, які приймають діуретики, та пацієнтів літнього віку. Однак цей ефект зазвичай не спостерігається у зв’язку з короткочасним застосуванням таких лікарських засобів, як пастилки.
З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості.
Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти.
Пацієнтам з АГ та/або серцевою недостатністю в анамнезі слід дотримуватися обережності перед початком лікування (обговорення та роз’яснення з лікарем або фармацевтом), оскільки повідомлялося про затримку рідини, АГ та набряки, пов’язані з терапією НПЗП.
Клінічні дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та в якості довготривалого лікування) може бути пов’язане з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних явищ (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). Недостатньо даних, щоб виключити цей ризик для флурбіпрофену у максимальній добовій дозі 5 пастилок.
Вплив на нервову систему.
Головний біль, спричинений анальгетиками: тривале застосування анальгетиків або застосування поза межами рекомендацій може призвести до головного болю, який не слід лікувати підвищеними дозами цього лікарського засобу. У таких випадках лікування НПЗП слід припинити і звернутися до лікаря.
ШКТ.
НПЗП слід з обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями ШКТ в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки ці стани можуть загостритися.
Шлунково-кишкові кровотечі, виразки та перфорації, які можуть мати летальний наслідок, спостерігалися при застосуванні всіх НПЗП у будь-який час під час лікування з або без наявності в анамнезі попереджувальних симптомів або серйозних шлунково-кишкових явищ.
Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації зростає зі збільшенням дози НПЗП, у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо з такими ускладненнями, як кровотеча або перфорація, та у пацієнтів літнього віку; однак цей ефект зазвичай не спостерігається при короткочасному обмеженому застосуванні таких лікарських засобів, як флурбіпрофен. Пацієнтам зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо пацієнтам літнього віку, слід повідомляти лікаря про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (особливо шлунково-кишкові кровотечі).
Слід дотримуватися обережності пацієнтам, які приймають супутні препарати, що можуть підвищити ризик виразки або кровотечі, наприклад, пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, такі як варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні препарати, такі як ацетилсаліцилова кислота.
Якщо у пацієнтів, які приймають флурбіпрофен, виникає шлунково-кишкова кровотеча або виразка, лікування слід припинити.
З боку шкіри.
У дуже рідкісних випадках повідомлялося про тяжкі, а в деяких випадках летальні шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, пов’язані із застосуванням НПЗП. Флурбіпрофен слід відмінити при перших ознаках шкірного висипу, ураження слизових оболонок або інших ознаках реакції гіперчутливості.
Інфекції.
Оскільки в окремих випадках було описано загострення інфекційного запалення (наприклад, розвиток некротичного фасциїту) у тимчасовому зв’язку з системним застосуванням НПЗП, пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря, якщо ознаки бактеріальної інфекції з’являються знову або погіршуються під час застосування флурбіпрофену. Слід перевірити, чи показаний початок антиінфекційної/антибіотикотерапії.
Якщо симптоми погіршуються або з’являються нові симптоми, необхідно переглянути схему лікування.
Пацієнта необхідно проінструктувати про необхідність звернутися до лікаря у разі виникнення гнійного бактеріального фарингіту/тонзиліту, оскільки лікування необхідно переглянути.
Маскування симптомів основних інфекцій.
Епідеміологічні дослідження свідчать, що системні НПЗП можуть маскувати симптоми інфекції, що призводить до затримки з початком відповідного лікування і, таким чином, погіршує результат інфекції. Це спостерігалося при позалікарняній бактеріальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. При застосуванні флурбіпрофену у період, коли пацієнт страждає від лихоманки або болю внаслідок інфекції, рекомендується проводити моніторинг інфекції.
Гематологічні ефекти.
Флурбіпрофен може пригнічувати агрегацію тромбоцитів та подовжувати час кровотечі. Пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі слід з обережністю застосовувати флурбіпрофен у вигляді пастилок.
Лікування слід припинити, якщо виникає подразнення слизової оболонки порожнини рота.
Симптоми
У більшості пацієнтів, які прийняли клінічно значущу кількість НПЗП, симптоми обмежуються нудотою, блюванням, болем в епігастральній ділянці та, в рідкісних випадках, діареєю. Також можуть спостерігатися шум у вухах, головний біль і шлунково-кишкова кровотеча. У разі більш тяжкого отруєння НПЗП також спостерігаються ознаки токсичності з боку ЦНС, які проявляються у вигляді сонливості, іноді збудження, нечіткості зору та дезорієнтації або коми. Іноді можуть також виникати судоми. Тяжке отруєння НПЗП може призвести до метаболічного ацидозу та подовження протромбінового часу/МНВ, що, ймовірно, пов’язано із взаємодією з факторами коагуляції, які циркулюють у крові. Може виникнути гостра ниркова недостатність та ураження печінки. У хворих на БА можливе загострення БА.
Лікування передозування повинно бути симптоматичним і підтримуючим. Необхідно подбати про те, щоб забезпечити прохідність дихальних шляхів. Серцеву функцію та життєво важливі показники слід контролювати до стабілізації стану. Пероральне застосування активованого вугілля, промивання шлунка або корекція рівня електролітів у плазмі крові можуть розглядатися як лікувальні заходи, якщо з моменту прийому пройшло менше 1 год або якщо була прийнята потенційно токсична доза. Лікування в/в введенням діазепаму або лоразепаму слід проводити у разі частих або тривалих судом. Бронходилататори слід застосовувати при БА. Специфічного антидоту для флурбіпрофену не існує.