противірусна дія; неконкурентний інгібітор зворотної транскриптази з малим компонентом конкурентного пригнічення; не спостерігалась перехресна резистентність до препарату інгібіторами протеаз.
ВІЛ-1-інфекція (у складі комбінованої терапії) у дорослих і дітей у віці старше 3 років.
у поєднанні з інгібітором протеаз і/або НІЗТ: дорослі - 600 мг p/os 1 р /добу; рекомендовано приймати безпосередньо перед сном протягом перших 2 - 4 тижнів; діти (3 - 17 років) рекомендовано 1 р/добу наступні дози: від 13 до 15 кг - 200 мг; від 15 кг до 20 кг - 250 мг/добу; від 20 кг до 25 кг - 300 мг/добу; від 25 кг до 32,5 кг - 350 мг/добу; від 32,5 кг до 40 кг - 400 мг/добу; більше 40 кг - 600 мг/добу; якщо призначають разом з вориконазолом, підтримуючу дозу останнього потрібно збільшити до 400 мг кожні 12 год; дозу ефавіренцу потрібно зменшити на 50%, наприклад до 300 мг 1 р/добу, при припиненні терапії вориконазолом початкове дозування слід відновити. При супутньому введенні з рифампіцином пацієнтам з масою тіла ≥50 кг або більше рекомендується підвищення дози ефавірензу до 800 мг 1 р/добу.
гіперчутливість до препарату; одночасне застосування разом з терфенадином, астемізолом, цизапридом, мідазоламом, тріазоламом або з похідними ерготу (можуть створити потенціал для серйозних і/або життєво небезпечних побічних ефектів - серцевих аритмій, пролонгованої седації або пригнічення респіраторної функції), пацієнти з тяжким порушенням функції печінки (стадія C по шкалі Чайлд- П’ю), одночасний прийом з препаратами рослинного походження, що містять звіробій (Hypericum perforatum), через можливе зниження концентрацій у плазмі крові й зменшення клінічної ефективності ефавіренцу.
патологічні сновидіння, розлад уваги, запаморочення, головний біль, безсоння, сонливість, відчуття занепокоєння, амнезія, атаксія, порушення координації, сплутаність свідомості, судоми, патологічне мислення, тремор, розпливчасте бачення, шум у вухах, запаморочення, припливи, біль у животі, діарея, нудота, блювання, гострий панкреатит, висип, свербіж, ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, фотоалергічний дерматит, підвищена стомлюваність, алергія, гострий гепатит, печінкова недостатність.гінекомастія, перерозподіл жирових відкладень (ліподистрофію) у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, що включає втрату периферичної та лицьової підшкірно-жирової клітковини, збільшення інтраабдомінального й вісцерального жирового шару, гіпертрофію молочних залоз і нагромадження жиру в спинно-шийному відділі (буйволовий горб), синдром реактивації імунної системи, остеонекроз, інсулінорезистентність, гіперглікемія та гіперлактатемія, остеонекроз, підвищення активності АСТ і АЛТ, підвищення гама-глютамілтрансферази (ГГТ), безсимптомне підвищення концентрації амілази в сироватці крові, підвищення рівнів загального холестерину, холестерину ЛПВЩ і тригліцеридів.