ЕРИТРОМІЦИН (ERYTHROMYCINUM)1 препарат

макролідний а/б бактеріостатичної дії; у великих концентраціях і відносно високочутливих м/о може мати бактерицидний ефект; проникає крізь клітинну мембрану бактерій і оборотно зв’язується з субодиницею 50S бактеріальних рибосом; гальмує транслокацію пептидів з акцепторної ділянки рибосоми до донорської, перешкоджаючи подальшому синтезу білка; активний відносно Гр (+) бактерій: Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Corynebacterium diphtheriae, Listeria monocytogenes; Гр (-) бактерій: Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bordetella pertussis, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Campylobacter spp., деяких штамів Haemophilus influenzae, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, а також відносно Chlamydia trachomatis, Treponema pallidum; до еритроміцину стійкі Гр (-) палички: кишкова, синьогнійна, а також шигели, сальмонели; неефективний при лікуванні інфекцій, спричинених грибами, вірусами, дріжджами.

інфекції дихальних шляхів, у тому числі атипова пневмонія, інфекції ЛОР-органів (отит, синусит, тонзиліт), гнійно-запальні захворювання шкіри та її придатків; дифтерія, еритразма, дифтерія, гонорея, сифіліс, лістеріоз, хвороба легіонерів; інфекції у стоматології та офтальмології; інфекції, спричинені м/о, стійкими до β-лактамних а/б, пеніциліну, тетрацикліну, левоміцетину, хлорамфеніколу, стрептоміцину.

застосовують p/os, дозу встановлюють індивідуально, залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, чутливості збудника; призначають дорослим по 200-500 мг 4 р/добу (1-2 г/добу); вища разова доза - 500 мг, МДД - 2 г; дітям: 30-50 мг/кг/добу, розподілених на 4 прийоми кожні 6 год., дітям 3-6 років - по 500-700 мг/добу; 6-8 років - по 700 мг/добу; 8-14 років - до 1 г/добу (розділивши добову дозу на 4 прийоми); понад 14 років - у дозі для дорослих; курс лікування - 5-14 днів, після зникнення симптомів захворювання застосовують ще протягом 2 днів.

гіперчутливість до еритроміцину або до будь-якого компонента ЛЗ, до макролідів; тяжка печінкова недостатність; одночасне застосування з терфенадином, астемізолом, пімозидом або цизапридом, ерготаміном і дигідроерготаміном.

нудота, блювання, біль в епігастрії, діарея, анорексія, псевдомембранозний коліт, панкреатит; порушення функції печінки, підвищення рівня «печінкових» ферментів у сироватці крові, гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит з/без жовтяниці; зниження слуху та/або шум у вухах; подовження інтервалу QT на ЕКГ, відчуття серцебиття, шлуночкові аритмії (шлуночкова тахікардія, аритмія типу «torsade de pointes»); сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, запаморочення, кошмарні сновидіння; паренхіматозний нефрит; АР (свербіж, кропив’янку, анафілактичний шок, шкірні висипи, мультиформну еритему, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз); суперінфекція, спричинена стійкими до ЛЗ бактеріями; агранулоцитоз, еозинофілія; кандидоз порожнини рота чи піхви; міастенічний с-м/загострення існуючої myasthenia gravis; лихоманка.