ЕТАМБУТОЛ (ETHAMBUTOLUM) Діюча речовина
проявляє виражену бактеріостатичну дію стосовно M.tuberculosіs і M.bovіs, а також до деяких атипових (опортуністичних, нетуберкульозних) видів мікобактерій; на інші патогенні бактерії, віруси та гриби не діє; пригнічує розмноження МБТ, стійких до стрептоміцину, ізоніазиду, ПАСК, етіонаміду, канаміцину та інших ПТП; механізм дії після його проникнення в мікобактерію зв’язують із пригніченням синтезу РНК і білків, здатністю взаємодіяти з іонами двовалентних біометалів (мідь, магній), порушенням структури рибосом та пригніченням інтенсивності ліпідного обміну; первинна стійкість M.tuberculosіs і M. bovіs розвивається рідко, вторинна повільно; при монотерапії швидко розвивається толерантність.
лікування різних форм туберкульозу (тільки у комбінації з іншими ПТП); лікування всіх форм і локалізації активного туберкульозу, особливо при вперше виявлених г. процесах.
p/os: дорослим та дітям віком старше 13 років; первинне лікування: призначають у дозі 15 мг/кг маси тіла 1 р/добу; повторний курс лікування: призначають у дозі 25 мг/кг 1 р/добу, потім переходять на прийом у дозі 15 мг/кг 1 р/добу; у період, коли пацієнт застосовує препарат у дозі 25 мг/кг маси тіла, рекомендується щомісячний огляд окуліста; МДД для дорослих - 2 г; МДД для дітей - 1 г; тивалість курсу лікування залежить від форми туберкульозу і становить від 6 до 12 міс.; парантерально: оптимальна доза для дорослих становить 15-20 мг/кг/добу при щоденному застосуванні, або 20-35 мг/кг/добу при застосуванні через день; при поширеному процесі з масивним бактеріовиділенням і при лікуванні туберкульозного менінгоенцефаліту доза може бути збільшена до 30-35 мг/кг/добу; МДД дорослим становить 1- 1,6 г залежно від маси тіла; дітям призначають від 5 років у дозі 15-20 мг/кг/добу, при інтермітуючому застосуванні - до 25 мг/кг/добу; МДД дітям становить 1-1,2 г залежно від маси тіла; загальна курсова доза залежить від тяжкості перебігу захворювання і визначається лікарем; курс лікування залежить від ефективності терапії і сприйняття препарату і становить у середньому 2-4 місяці.
гіперчутливість до препарату; неврит зорового нерва; катаракта; діабетична ретинопатія; запальні захворювання очей; подагра; тяжка ниркова недостатність; ситуації, коли неможливо перевірити стан зору (тяжкий стан, психічні розлади).
перикардит, міокардит, артеріальна гіпотензія, тахікардія; лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лімфаденопатія, підвищення активності сироваткових трансаміназ; головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, порушення орієнтації, галюцинації, судоми, дезорієнтація, депресія, периферичні неврити - парестезії у кінцівках, відчуття оніміння, парези; ретробульбарне запалення зорового нерва, зорова невропатія, однобічне або двобічне зниження гостроти зору, включаючи необоротну сліпоту, порушення кольоросприйняття (переважно зеленого та червоного кольорів), розвиток центральної або периферичної скотоми, обмеження полів зору, крововилив у сітківку, інфільтрати у легенях з або без еозинофілії, пневмоніт; інфільтрати у легенях з або без еозинофілії, пневмоніт; металевий присмак у роті, нудота, блювання, диспепсія, печія, біль у животі, діарея, анорексія, порушення функції печінки - підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит, жовтяниця, псевдомембранозний коліт, підвищення рівня креатиніну, інтерстиціальний нефрит; висипання, свербіж, гіперемія, дерматит; зниження кліренсу сечової кислоти у сироватці крові, явища сечокислого діатезу, загострення подагри; анафілактичні та анафілактоїдні р-ції, включаючи анафілактичний шок, с-м Стівенса-Джонсона, с-м Лайєлла,бронхоспазм, васкуліт; підвищення температури тіла, озноб, загальна слабкість, набряки, відчуття пощипування.