ДЕКСТРАН (DEXTRANUM, ДЕКСТРАН)

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

плазмозамінний колоїдний р-н декстрану (полімеру глюкози); дія виявляється у покращенні реологічних властивостей крові, зниженні її в’язкості, відновленні мікроциркуляторного кровотоку, запобіганні та усуненні агрегації формених елементів, нормалізації артеріального і венозного кровообігу; при швидкому введенні об’єм плазми крові може збільшитися на величину, що майже у 2 рази перевищує об’єм введеного ЛЗ, оскільки кожні 10 мл ЛЗ сприяють перерозподілу 20-25 мл рідини з тканин у кров’яне русло.

ПОКАЗАННЯ

профілактика і лікування гіповолемічного, дистрибутивного шоку; трансплантаційні судинні та пластичні операції; додаток до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці.

ЗАСТОСУВАННЯ

застосовують в/в краплинно; перед введенням р-н підігріти до 35-37 °С; дози і швидкість введення визначати індивідуально; порушення капілярного кровотоку (різні форми шоку): МДД для дорослих — 20 мл/кг, для дітей — 5-10 мл/кг (при необхідності — до 15 мл/кг); при операціях зі штучним кровообігом додають у кров із розрахунку 10-20 мл/кг для заповнення насосу оксигенатора; концентрація декстрану у перфузійному р-ні не має перевищувати 3%; у післяопераційний період застосовувати у таких же дозах, як при порушенні капілярного кровотоку; вводити, не змішуючи з іншими ЛЗ; за життєвими показаннями вводити швидко, навіть струминно із розрахунку 15 мл/кг; пацієнтам з геморагічним інсультом, ЧМТ вводити з розрахунку 10-15 мл/кг і не більше.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гіпергідратація, гіперволемія, тромбоцитопенія (рівень тромбоцитів 80 х 109/л і нижче), захворювання нирок, що супроводжуються олігурією, анурією; декомпенсована ССН II-III ст., ДВЗ- с-м, схильність до виражених АР, гіперчутливість до декстрану; з 0,9% р-ном натрію хлориду не вводити при патологічних змінах у нирках, а з 5% р-ном глюкози — при порушенні вуглеводного обміну, особливо при ЦД; стани, при яких не можна вводити рідину у великих об’ємах.

ПОБІЧНА ДІЯ

анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж, відчуття жару, пропасниця, підвищення потовиділення, реакції гіперчутливості; коливання АТ, тахікардія, задишка, набряки; нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі; головний біль, запаморочення, тремор; збільшення/ зменшення діурезу, гіперосмолярність, г. ниркова недостатність; акроціаноз, гіперемія, зниження функції тромбоцитів; ускладнення з визначення групи крові; загальна слабкість, набряк кінцівок, біль у попереку, біль за грудиною, відчуття нестачі повітря, судоми; колапс.

Дата додавання: 17.07.2018 р. Версія для друку

Developed by Maxim Levchenko