ДАКТИНОМІЦИН (DACTINOMYCINUM)
HSDB: 3H-феноксазин-1,9-дикарбоксамид,2-амино-N,N'-бис(гексадекагидро-2,5,9-триметил-6,13-бис(1-метилэтил)-1,4,7,11,14-пентаоксо-1H-пирроло(2,1-i)(1,4,7,10,13)-оксатетра-азациклогексадекаин-10-ил)-4,6-диметил-3-оксо-.
фармакологічна дія дактиноміцину — протипухлинна, антибактеріальна, протигрибкова. Інтеркалює між парами азотистих основ гуанін-цитозин ДНК і перешкоджає руху РНК-полімерази, порушуючи, таким чином, транскрипцію. Є відомості про інгібуючий вплив на топоїзомеразу II. Протипухлинний ефект не залежить від фази клітинного циклу.
Дактиноміцин виявляє антибактеріальний ефект відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій та протигрибкову дію (внаслідок високої токсичності в якості протимікробного засобу не застосовується). Володіє імунодепресивною активністю.
Практично не метаболізується, накопичується в ядерних клітинах, не проходить через ГЕБ, проникає через плаценту. В значній мірі зв’язується з білками тканин. T½ — 36 ч. Повільно виводиться з організму (30% дози протягом 1 тижня) з жовчю/калом (50% в незміненому вигляді) і з сечею (10% в незміненому вигляді).
у складі комбінованої хіміотерапії та/або мультимодального режиму лікування для лікування пухлини Вільмса, рабдоміосаркоми дітей, саркоми Юінга та метастатичного несеміномного раку сім’яних залоз; для монотерапії або в складі комбінованого хіміотерапевтичного режиму для лікування гестаційної трофобластичної неоплазії; як компонент регіонарної перфузії в комбінації з мелфаланом для лікування місцевого рецидиву або локорегіонарних метастазів меланоми.
пухлина Вільмса
Режимами передбачено введення 45 мкг/кг в/в в різноманітних комбінаціях та за схемами, що мають у складі інші хіміотерапевтичні засоби.
Рабдоміосаркома
Режимами передбачено введення 15 мкг/кг в/в на добу протягом 5 діб у різноманітних комбінаціях та за схемами, що мають у складі інші хіміотерапевтичні засоби.
Саркоми Юінга
Режимами передбачено введення 1.25 мкг/м2 поверхні тіла в/в в різноманітних комбінаціях та за схемами, що мають у складі інші хіміотерапевтичні засоби.
Карцинома сім ‘яних залоз
Введення 1000 мкг/м2 поверхні тіла в/в в складі різномантних комбінованих режимів з циклофосфамідом, блеоміцином, вінбластином та цисплатином.
Гестаційна трофобластична неоплазія
Введення 12 мкг/кг на добу протягом п’яти діб як монотерапії.
Введення 500 мкг в/в в Дні 1 та 2 в складі з етопозидом, метотрексатом, фоліновою кислотою, вінкристином, циклофосфамідом та цисплатином.
Регіонсірна перфузія при місцевих рецидивах та локорегіонарних метастазах меланоми. Схеми дозування та методика як така варіює в різних дослідників, а тому більш детальну інформацію слід шукати в опублікованій літературі.
В більшості випадків пропонуються такі дози:
Для нижніх кінцівок або тазу — 50 мкг/кг маси тіла.
Для верхніх кінцівок — 35 мкг/кг маси тіла.
гіперчутливість до дактиноміцину. Застосування пацієнтам з вітряною віспою або оперізувальним герпесом.
анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, ретикулопенією, незвичайні кровотечі або крововиливи, нудота, блювота, діарея, езофагіт, ерозивно-виразкові ураження ШКТ, проктит, гіперурикемія, нефропатія, алопеція, акне, рецидив еритеми або посилення пігментації ділянок шкіри, анафілаксія, втома, лихоманка, біль у м’язах, гіпокальціємія, екстравазат, целюліт, флебіт, некроз м’яких тканин.
дактиноміцин потенціює ефекти рентгенотерапії.
Дактиноміцин може впливати па результати біологічних аналізів з метою визначення рівнів антибактеріальних лікарських засобів.
прояви передозування: нудота, блювання, діарея, запалення слизових оболонок, в т.ч. стоматиту, утворення виразок ШКТ, ексфоліація шкіри, екзантеми, десквамація та епідермоліз, виражене пригнічення кровотворення, оклюзивні захворювання вен, гостра ниркова недостатность, сепсис з летальним наслідком.
Лікування — симптоматичне. Антидот не відомий.