ДИЛТІАЗЕМ (DILTIAZEMUM)1 препарат

гіпотензивна, антиаритмічна, антиангінальна дія; зменшує потребу міокарда у кисні і покращує коронарне кровопостачання, що попереджує виникнення нападу стенокардії; обмежує потрапляння кальцію у клітини міокарда і клітини гладких м’язів судинних стінок, що має наслідком вазодилатацію, яка, у свою чергу, призводить до зменшення периферичного опору судин та зниження АТ.

стабільна стенокардія напруження, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала), АГ як для монотерапії, так і в комплексі з іншими гіпотензивними засобами.

стенокардія та АГ - 60 мг 3-4 р/добу, 180-360 мг 1-2 р/добу; МДД - 360 мг/добу.

гіперчутливість до дилтіазему або до допоміжних речовин, які входять до складу ЛЗ; кардіогенний шок на фоні ІМ або СН; тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ нижче 90 мм рт.ст.); декомпенсована СН; г. ІМ з ускладненим перебігом; шлуночкова аритмія та/або екстрасистолія; тріпотіння або фібриляція передсердь при с-мі Вольфа-Паркінсона-Уайта або с-мі Лауна-Ганога-Левіна без імплантованих кардіостимуляторів; порушення провідності у синусо-передсердному вузлі (СССВ); АВ блокада ІІ або ІІІ ст., окрім випадків, коли у пацієнта імплантований функціонуючий шлуночковий водій ритму; брадикардія (ЧСС менше 55 уд/хв); недостатність лівого шлуночка із застійними легенями; супутнє застосування з інфузією дантролену; застосування у комбінації з івабрадином.

лейкопенія, подовження часу кровотечі; ромбоцитопенія; гіперглікемія; нервозність, безсоння; сплутаність свідомості, амнезія, галюцинації, зміна особистості, порушення смаку і нюху; зміни настрою (в тому числі депресія); головний біль, запаморочення; порушення ходи, парестезія, сонливість, тремор; екстрапірамідний с-м AV-блокада (I ступеня, блокада ніжки пучка Гіса), посилене серцебиття, синусова брадикардія; AV-блокада ІІ-ІІІ ступеня, припинення активності синусового вузла, загострення симптомів стенокардії, артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія, екстрасистолія, втрата свідомості, припливи; синоатріальна блокада, застійна СН; гіперемія; ортостатична гіпотензія; васкуліт (в тому числі лейкоцитокластичний васкуліт); запор, диспепсія, біль у шлунку, нудота, діарея, сухість у ротовій порожнині і горлі; анорексія, блювання, збільшення маси тіла, гінгівіт; гіперплазія ясен; збільшення рівнів печінкових ферментів (АСТ, АЛТ, ЛДГ, лужної фосфатази); гепатит; еритема, свербіж; кропив’янка, червоний вовчак, петехія, АР шкіри, лімфаденопатія, еозинофілія; фоточутливість (в тому числі ліхеноїдний кератоз в ділянках шкіри, відкритих для сонця), ангіоневротичний набряк, висипання, мультиформна еритема (в тому числі с-м Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз), пітливість, ексфоліативний дерматит, г. генералізований екзантематозний пустульоз, десквамативна еритема з підвищенням t° тіла або без неї; сексуальні розлади; гінекомастія; набряк нижніх кінцівок; загальне нездужання; слабкість та втомлюваність; амбліопія, подразнення очей; шум у вухах; біль у кістках і суглобах, міалгія; задишка, носова кровотеча, застій у носі; ніктурія, поліурія, підвищення рівня креатинкінази.