Коноплі звичайні/посівні *& (Cannabis sativa*&)

Механізм дії.
Коноплі звичайні/посівні (Cannabis sativa) належать до роду рослин коноплі (Cannabis) сімейства конопляних (Cannabaceae). Зазвичай використовується родова назва Cannabis, хоча мається на увазі Cannabis sativa. Дельта-9-тетрагідроканнабінол (THC) і менш відомий канабідіол (CBD) імовірно відповідають за терапевтичні ефекти Cannabis sativa. До інших канабіноїдів, що зустрічаються в значних концентраціях, належать канабігерол (CBG), канабінол (CBN) і канабіхромен (CBC).
Дія канабіноїдів ґрунтується на їхньому зв’язуванні з канабіноїдними рецепторами (CB), які в людини існують у двох формах:
– CB₁: локалізація переважно в центральній нервовій системі
– CB₂: локалізація переважно в периферичних тканинах та імунних клітинах.
Обидва рецептори мають бути активовані речовинами, що виробляються самим організмом. До таких речовин належать 2 ендоканабіноїди — 2-арахідонілгліцерин (2-AG) та анандамід. Таким чином, канабіноїди модулюють власну ендоканабіноїдну систему організму.
THC діє як частковий агоніст на рецептори CB₁ і CB₂ та імітує дію ендоканабіноїдів, які можуть регулювати дію нейротрансмітерів (наприклад, зменшуючи збуджувальний ефект нейротрансмітера). Крім того, для THC описані антагоністичні ефекти на серотонінергічні рецептори 5-HT_3A та алостерична модуляція опіоїдних рецепторів.
Однак не всі фітоканабіноїди активують CB-рецептори, і навіть навпаки, чинять частково протилежну дію: деякі канабіноїди є агоністами CB-рецепторів, інші або не виявляють спорідненості, або діють антагоністично, а треті виступають в якості модуляторів THC.
Вплив на розсіяний склероз і спастичність. На тваринних моделях розсіяного склерозу і спастичності агоністи CB-рецепторів усували ригідність кінцівок і покращували рухову функцію. Антагоністи CB можуть перешкоджати цьому ефекту, а у мишей з «дефектом CB₁» спостерігається сильніша спастичність.

Лікування хронічного болю, особливо нейропатичного.
Лікування нудоти та блювання, спричинених цитостатичними препаратами, або втрати апетиту та ваги при анорексії, спричиненій ВІЛ/СНІДом.
Лікування спастичності при розсіяному склерозі (критерії для суб’єктивної оцінки).
При призначенні препаратів канабісу необхідно спочатку переконатися, що всі доступні терапевтичні заходи вже вичерпано або що є лікарські засоби з вищою ефективністю та більш сприятливим профілем побічних ефектів.

Через складну фармакологію канабіноїдів, міжіндивідуальні генетичні відмінності в метаболізмі THC, індивідуальну структуру і функцію канабіноїдних рецепторів, а також відмінності в щільності та розподілі рецепторів, не існує строгих рекомендацій щодо дозування Cannabis sativa. Крім того, дозування залежить від типу і тяжкості захворювання, що потребує лікування, індивідуальної чутливості до побічних ефектів і типу застосування.
Тому дозування лікарського канабісу варіюється від пацієнта до пацієнта, і повинно бути поетапним і титруватися до досягнення ефективної підтримуючої дози. Різні дослідження та огляди показують, що більшості пацієнтів потрібно від 1 до 3 г суцвіття канабісу на добу. Початкова доза суцвіття канабісу становить 0,05–0,1 г на добу, потім її можна збільшити до 3,0 г на добу.

Застосування лікарського канабісу протипоказане в таких випадках:
– підвищена чутливість до екстрактів канабісу;
– пацієнти з відомою або передбачуваною в анамнезі пацієнта або в сімейному анамнезі шизофренією чи іншим психічним захворюванням;
– пацієнти з історією тяжкого розладу особистості або іншого значного психічного розладу, крім депресії, пов’язаного з їхнім основним захворюванням;
– пацієнти, які годують груддю (у зв’язку зі значною кількістю канабіноїдів, що можуть бути присутніми у грудному молоці, та можливістю виникнення проблем із розвитком у дітей).
Через недостатність даних до лікування дітей та підлітків слід підходити дуже обережно, оскільки вважається безсумнівним, що тривале вживання канабісу підлітками чинить негативний, подекуди необоротний вплив на розвиток мозку. У літніх пацієнтів можуть спостерігатися серйозніші побічні ефекти з боку ЦНС і серцево-судинної систем. Також рекомендується дотримуватися обережності пацієнтам із хронічним гепатитом С, оскільки канабіноїди можуть сприяти розвитку гепатозу (жирової хвороби печінки).

Побічні ефекти, які найчастіше відзначають у перші 4 тижні лікування, — це запаморочення і втома. Ці реакції мають легкий або помірний характер і зазвичай зникають через кілька днів. Під час терапії канабісом відзначалися такі психіатричні симптоми, як тривога, галюцинації, перепади настрою і параноїдальні думки. Ймовірно, вони є результатом минущих порушень з боку ЦНС і зазвичай мають легкий або помірний ступінь тяжкості. Очікується, що ці ефекти зменшаться при зниженні дози або припиненні прийому препарату. Також повідомлялося про дезорієнтацію (або сплутаність свідомості), галюцинації та марення або минущі психотичні реакції.

Ризик розвитку психозів
У клінічній практиці синтетичного THC дронабінолу не було зареєстровано жодного випадку психозу. В експериментальних умовах явні психотичні симптоми з деперсоналізацією спостерігалися в окремих випадках у молодих людей з досвідом вживання канабісу, які застосовували 20 мг дронабінолу перорально. Наразі в дослідженнях канабісу вважається, що співвідношення THC і CBD позитивно корелює з ризиком розвитку психозу. Виходячи з наявних даних щодо ризиків звичного вживання канабісу, найімовірнішою рекомендацією на цей момент є обережність при призначенні препаратів канабісу (особливо з високим вмістом THC) пацієнтам із психозом, пацієнтам із підвищеним ризиком розвитку психозу (та/або позитивним сімейним анамнезом) і підліткам.
Серцево-судинні захворювання
Застосування канабісу пацієнтам із тяжкими серцево-судинними захворюваннями не рекомендується. Ризик смертності серед пацієнтів із серцевою аритмією, які вживають канабіс, значно підвищений.
Захворювання печінки та/або нирок
THC і CBD метаболізуються в печінці. Приблизно ¹/₃ вихідних речовин та їхніх метаболітів виводиться нирковим шляхом (решта — з калом). Деякі метаболіти THC можуть бути психоактивними. Спеціальних досліджень у пацієнтів зі значними печінковими або нирковими порушеннями не проводилося. У таких пацієнтів дія Cannabis sativa може бути надмірно посилена або пролонгована. Для цієї групи пацієнтів рекомендується регулярне клінічне обстеження у лікаря лікарні.
Травми
Існує ризик збільшення кількості випадків виникнення травм у пацієнтів, у яких знижена спастичність і м’язова сила недостатня для підтримання постави і ходи. Крім підвищеного ризику травм, побічні ефекти з боку ЦНС можуть вплинути на різні аспекти особистої безпеки, такі як приготування їжі та гарячих напоїв.
Період вагітності. Відомо, що THC долає плацентарний бар’єр і проникає в мозок плода, де канабіноїдні рецептори виявляються з 14-го тижня вагітності. Вживання канабісу в період вагітності призводить до зниження ваги новонароджених.
Період годування груддю. Канабіноїди потрапляють у грудне молоко і можуть бути виявлені в калі немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні. У зв’язку з можливими порушеннями розвитку у дітей, препарати Cannabis sativa протипоказані матерям-годувальницям.
Здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. При вживанні Cannabis sativa погіршується здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Такі порушення слід очікувати, особливо на початку лікування, при кожній зміні дози, а також у поєднанні з алкоголем або транквілізаторами. Якщо Cannabis sativa використовується у незмінних дозах протягом тривалого періоду часу, дозвіл на керування транспортними засобами та роботу з небезпечними механізмами залишається на розсуд лікуючого лікаря. Під час прийому препарату пацієнти не повинні керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами, якщо на це немає спеціального дозволу лікаря.

THC метаболізується в печінці в основному під дією CYP 2C9 та CYP 3A4. Тому можлива взаємодія з препаратами, які метаболізуються таким самим чином. Однак у клінічних дослідженнях, у яких Cannabis sativa застосовувався одночасно з іншими препаратами, що метаболізуються ферментною системою CYP 450, у клінічних дозах, явних лікарських взаємодій не спостерігалося. Однак одночасний прийом з інгібітором CYP 3A4 кетоконазолом підвищував C_max у плазмі крові та біодоступність THC, його основного метаболіту та CBD.
У зв’язку з цим при одночасному прийомі інгібіторів CYP 3A4, таких як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір або кларитроміцин, дозування препаратів Cannabis sativa слід коригувати. І навпаки, біодоступність канабіноїдів може бути знижена індукторами ферментів, такими як рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал або звіробій. У клінічних дослідженнях, у яких препарат Cannabis sativa використовували разом з індуктором CYP 3A4 рифампіцином, це призвело до зниження C_max і біодоступності THC і CBD у плазмі крові.
Вживання Cannabis sativa під час їди призводить до збільшення C_max, AUC і Т_½.
Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному прийомі з седативними та снодійними препаратами, оскільки може виникнути адитивний ефект седативної та міорелаксантної дії.

Досвіду навмисного передозування Cannabis sativa у пацієнтів немає. У процесі ретельного дослідження спостерігалися ознаки та симптоми передозування/інтоксикації, які включали гострі інтоксикаційні реакції: запаморочення, галюцинації, марення, параною, тахікардію або брадикардію з АГ. У 3 з 41 пацієнта, які отримували Cannabis sativa, проявлялися симптоми у вигляді транзиторного токсичного психозу, який минав після припинення лікування.
У разі передозування лікування повинно бути симптоматичним і підтримуючим.