химерне моноклональне а/т класу IgGl, специфічна дія якого спрямована на рецептори епідермального фактора росту (EGFR); EGFR залучений до сигнального каскаду, який регулює життєздатність клітин, клітинний цикл, ангіогенез, процеси міграції клітин та клітинні інвазії/метастазування; афінність зв’язування цетуксимабу з EGFR приблизно в 5-10 разів вища за афінність зв’язування з ендогенними лігандами; блокує зв’язування ендогенних лігандів з EGFR, що призводить до інгібування функціонування рецепторів; індукує інтерналізацію EGFR, що може призводити до негативної регуляції EGFR; сенсибілізує цитотоксичні імунні ефекторні клітини по відношенню до EGFR-експресуючих пухлинних клітин (антитіло-залежна клітинно-опосередкована цитотоксичність, ADCC); не зв’язується з іншими рецепторами, що належать до сімейства HER; білковий продукт протоонкогену RAS (саркома щурів) є центральним низхідним трансдуктором сигналу від EGFR; у пухлинах активація RAS за участю EGFR сприяє EGFR-опосередкованому зростанню проліферації, життєздатності та продукуванню проангіогенних факторів; цетуксимаб інгібує проліферацію та індукує апоптоз пухлинних клітин людини, які експресують EGFR; інгібує вироблення ангіогенних факторів клітинами пухлин та блокує міграцію ендотеліальних клітин; інгібує експресію ангіогенних факторів пухлинними клітинами та спричиняє зменшення неоваскуляризації та метастазування пухлин.
лікування пацієнтів з метастатичним колоректальним раком з RAS дикого типу та експресією рецепторів епідермального фактора росту EGFR: а) у комбінації з хіміотерапією на основі іринотекану або тривалих інфузій 5-фторурацилу/фолінової кислоти та оксаліплатину як перша лінія терапії; б) у вигляді монотерапії у випадку неефективної попередньої хіміотерапії на основі оксаліплатину та іринотекану, а також при непереносимості іринотекану; лікування пацієнтів з плоскоклітинним раком голови та шиї: а) у комбінації з променевою терапією для лікування локально-поширених форм як перша лінія терапії; б) у комбінації з хіміотерапією на основі сполук платини для лікування рецидивуючих та/або метастатичних пухлин; в) у вигляді монотерапії рецидивуючих або метастатичних пухлин у випадку неефективної попередньої хіміотерапії.
вводять в/в за допомогою гравітаційної крапельниці, інфузійного або шприцевого насоса; першу інфузію вводять протягом 120 хв., наступні щотижневі інфузії вводити протягом 60 хв., швидкість інфузії не повинна перевищувати 10 мг/хв; під час інфузії та протягом щонайменше 1 год. після її завершення пацієнти повинні перебувати під ретельним медичним наглядом із забезпеченням доступу до реанімаційного обладнання; щонайменше за 1 год перед першою інфузією пацієнтам провести премедикацію антигістамінними препаратами та кортикостероїдами; за усіма показаннями вводять1 р/тиждень; початкова доза 400 мг/м2 площі поверхні тіла, в подальшому по 250 мг/м2 площі поверхні тіла щотижнево; для лікування метастатичного колоректального раку у комбінації з хіміотерапією, а також у вигляді монотерапії; перед першою інфузією підтвердити дикий статус генів RAS (KRAS та NRAS) за допомогою валідованих методів у кваліфікованих лабораторіях; супутні ЛЗ не повинні вводитися раніше ніж через 1 год. після завершення інфузії; лікування продовжують до початку прогресування основного захворювання; плоскоклітинний рак голови та шиї - для лікування локально-поширеного плоскоклітинного раку голови та шиї застосовують у комбінації з променевою терапією; рекомендується розпочинати лікування за тиждень до початку променевої терапії та продовжувати її до кінця терміну променевої терапії; для лікування рецидивуючого та/або метастатичного плоскоклітинного раку голови та шиї застосовують у комбінації з хіміотерапією на основі сполук платини, після чого проводять підтримуючу монотерапію цетуксимабом до початку прогресування основного захворювання; хіміотерапію не можна розпочинати раніше ніж ч/з 1 год. після завершення інфузії цетуксимабу.
гіперчутливість на цетуксимаб III або IV ступеня за критеріями СТСАЕ; комбінація цетуксимабу з хіміотерапією із застосуванням оксаліплатину протипоказана пацієнтам з мутаціями або невідомим статусом генів RAS; перед тим, як розпочати комбіновану терапію, слід також врахувати протипоказання для застосування супутніх хіміотерапевтичних засобів або променевої терапії.
гіпомагніємія, дегідратація, спричинена діареєю або мукозитом, гіпокальціємія, анорексія; головний біль; асептичний менінгіт; кон’юнктивіт, блефарит, кератит; тромбоз глибоких вен; емболія легеневої артерії, інтерстиціальні захворювання легень; діарея, нудота, блювання; підвищення рівня печінкових ферментів (ACT, AЛT, ЛФ); шкірні реакції, с-м Стівенса-Джонсона/токсичний епідермальний некроліз; легкі, помірні та тяжкі інфузійні р-ції, мукозит, слабкість, у деяких випадках летальні наслідки.