нецитотоксичне похідне фторпіримідину карбамату, p/os попередник цитотоксичної сполуки - 5-фторурацилу (5-ФУ); його активують декілька ферментних етапів; фінальне перетворення до 5-ФУ відбувається під дією тимідинфосфорилази у тканині пухлини та у здорових тканинах організму, проте як правило на низькому рівні; метаболізм 5-ФУ анаболічним шляхом блокує реакцію метилювання дезоксіуридилової к-ти до тимідилової к-ти, т.ч. перешкоджаючи синтезу ДНК; вбудовування 5-ФУ також пригнічує синтез РНК та протеїнів; може спричиняти дефіцит тимідину, що сприяє незбалансованому росту та загибелі клітин; впливи на ДНК та РНК більш виражені у клітинах з більш інтенсивною проліферацією і з вищим рівнем метаболізму 5-ФУ.
місцевий розповсюджений чи метастазуючий рак молочної залози у поєднанні з доцетакселом після неефективної хіміотерапії, що включає препарати антрациклінового ряду; місцевий розповсюджений чи метастазуючий рак молочної залози, як монотерапія після неефективної хіміотерапії, що включає таксани і препарати антрациклінового ряду, або при наявності протипоказання до терапії антрациклінами; рак ободової кишки, в ад’ювантній терапії після хірургічного лікування раку ІІІ ст.; метастатичний колоректальний рак; для першої лінії лікування розповсюдженого раку шлунка, у комбінації з препаратами на основі платини.
p/os, не пізніше ніж ч/з 30 хв після вживання їжі, запиваючи водою; монотерапія: рак ободової кишки, колоректальний рак, рак молочної залози: початкова добова доза в якості ад’ювантної терапії - 2500 мг/м2 поверхні тіла у вигляді 3-тижневих циклів: щодня протягом 2 тижн., після чого тижнева перерва; сумарну добову дозу розподіляють на 2 прийоми (по 1250 мг/м2 поверхні тіла зранку і ввечері); рекомендована загальна тривалість ад’ювантної терапії у пацієнтів з раком ободової кишки ІІІ ст. - 6 міс.; комбінована терапія: рак молочної залози: у комбінації з доцетакселом рекомендована початкова доза - по 1250 мг/м2 2 р/добу протягом 2 тижн. з подальшою тижневою перервою (у поєднанні з доцетакселом 75 мг/м2 1 раз у 3 тижні у вигляді в/в інфузії); рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка: при комбінованому лікуванні початкову дозу зменшити до 800-1000 мг/м2 2 р/добу протягом 2 тижн. з наступною тижневою перервою до 625 мг/м2 2 р/добу при безперервному застосуванні; при комбінації з іринотеканом (200 мг/м2 в день) початкова доза - 800 мг/м2 2 р/добу протягом 2 тижн. з подальшою тижневою перервою; протиблювотні засоби та премедикацію для забезпечення адекватної гідратації призначають пацієнтам, які отримують капецитабін у комбінації з цисплатином чи оксаліплатином перед введенням цисплатину відповідно до інструкції для застосування цисплатину та оксаліплатину.
тяжкі, у т.ч. неочікувані реакції на лікування фторпіримідином в анамнезі; гіперчутливість до капецитабіну або до будь-якого компонента препарату, або фторурацилу; відома повна відсутність активності дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД); вагітність та годування груддю; тяжка лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія; тяжкі порушення функції печінки; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв); одночасний прийом соривудину або його структурних аналогів типу бривудину; застосування будь- якого ЛЗ, що застосовують в комбінації.
діарея, нудота, блювання, біль у животі, стоматит; долонно- підошовний синдром, слабкість, астенія, підвищення to, периферичні набряки, біль у грудній клітці; анорексія, кардіотоксичність, прогресування порушення функції нирок у пацієнтів з нирковою недостатністю, тромбоз/емболія; герпес, назофарингіт, інфекції НДШ, сепсис, інфекції сечових шляхів, целюліт, тонзиліт, фарингіт, кандидоз ротової порожнини, грип, гастроентерит, грибкова інфекція, абсцес зубів; анемія, нейтропенія; фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, збільшення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНО)/подовження протромбінового часу; реакції гіперчутливості; дегідратація, зменшення маси тіла, ЦД, гіпокаліємія, розлади апетиту, знижене харчування, гіпертригліцеридемія; безсоння, депресія, сплутаність свідомості, г. тривожний стан з реакцією паніки, депресивний настрій, зниження лібідо; головний біль, загальмованість, запаморочення, парестезії, афазія, порушення пам’яті, атаксія, синкопе, розлади чутливості, периферична нейропатія, токсична лейкоенцефалопатія; кон’юнктивіт, подразнення органів зору, зниження гостроти зору, диплопія, стеноз слізної протоки, кератит; задишка, носові кровотечі, кашель, ринорея; легенева емболія, пневмоторакс, кровохаркання, астма; ШКК, запори, диспепсія, метеоризм, сухість у роті, кишкова непрохідність, асцит, ентерит, гастрит, дисфагія, езофагіт, ГЕРХ, коліт, кров у фекаліях; тромбофлебіт, тромбоз глибоких вен, АГ, петехії, артеріальна гіпотензія, приливи; гіпербілірубінемія, відхилення рівня функціональних печінкових тестів, жовтяниця, печінкова недостатність, холестатичний гепатит; біль у кінцівках, у спині, у кістках, біль обличчя, артралгія, набряк суглобів, ригідність опорно-рухової системи, слабкість у м’язах; біль у вухах; стенокардія, ішемія міокарда, фібриляція передсердь та шлуночків, аритмія, тахікардія, відчуття серцебиття, подовження інтервалу QT, піруетна шлуночкова тахікардія, брадикардія, вазоспазм; висипання, алопеція, еритема, сухість шкіри, свербіж, гіперпігментація, злущення шкіри, дерматит, порушення пігментації, порушення з боку нігтів, утворення пухирів та виразок на шкірі, кропив’янка, реакції фоточутливості, еритема долонь, набряк обличчя, пурпура, оборотний променевий синдром, шкірний червоний вовчак, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; гідронефроз, нетримання сечі, гематурія, ніктурія, підвищення рівня креатиніну крові; ліпома; вагінальні кровотечі; с-м долонно-підошовної еритродизестезії.