ЦЕТРОРЕЛИКС (CETRORELIXUM) Діюча речовина
антагоніст гормону, що звільняє лютеїнізуючий гормон (ГЗЛГ), зв’язується із мембранними рецепторами клітин гіпофіза, конкурує з ендогенним ГЗЛГ за зв’язування з цими рецепторами; завдяки такому механізму дії цетрорелікс контролює секрецію гонадотропінів (лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів); у дозозалежний спосіб інгібує секрецію ЛГ та ФСГ із гіпофіза; супресія фактично починається одразу ж після введення препарату і підтримується за рахунок продовженого лікування, причому без початкового стимулюючого ефекту; у жінок цетрорелікс викликає затримку підвищення рівня ЛГ та, як наслідок, овуляції; у жінок, які піддаються оваріальній стимуляції, тривалість дії цетрореліксу є дозозалежною.
запобігання передчасній овуляції у пацієнток контрольованої оваріальної стимуляції з наступним вилученням ооцитів і застосуванням допоміжних репродуктивних технологій.
вводять п/ш; для зменшення місцевих реакцій при повторному щоденному введенні препарату кожного дня обирати різні ділянки для ін’єкцій; якщо лікар не призначив іншої схеми застосування препарату, то варто керуватися такими рекомендаціями - 0,25 мг цетрореліксу вводять 1 р/добу з 24-год інтервалами вранці або ввечері; введення препарату вранці - лікування починати на 5-й або 6-й день циклу оваріальної стимуляції (приблизно через 96-120 год після початку оваріальної стимуляції за допомогою препаратів сечового або рекомбінантного гонадотропіну) та продовжують протягом періоду застосування гонадотропінів, включаючи день індукції овуляції; введення препарату ввечері - лікування починати на 5-й день циклу оваріальної стимуляції (приблизно через 96-108 год після початку оваріальної стимуляції за допомогою препаратів сечового або рекомбінантного гонадотропіну) та продовжують протягом періоду застосування гонадотропінів до вечора перед проведенням індукції овуляції.
гіперчутливість до цетрореліксу ацетату або до будь-яких аналогів гонадотропін-рилізинг- гормонів (ГнРГ), екзогенних пептидних гормонів або допоміжних речовин препарату; вагітність та лактація; постменопаузальний період; помірне або тяжке ураження ниркових або печінкових функцій.
системні алергічні/псевдоалергічні реакції, включаючи загрожуючі життю анафілактичні реакції, місцеві реакції в місці ін’єкції - еритема, набряк та свербіж; с-м гіперстимуляції яєчників від легкого до помірного ступеня тяжкості (ступінь І або ІІ за класифікацією), що є невід’ємним ризиком процедури стимуляції; с-м гіперстимуляції яєчників тяжкого ступеня тяжкості (ступінь ІІІ за класифікацією); нудота, головний біль.