діє на моторику товстого кишечнику; дія зумовлена антраглікозидами (в основному сенозидами А та В), а також іншими глікозидами; при застосуванні внутрішньо глікозиди сени проходять через шлунок і тонкий кишечник у незміненому вигляді, не всмоктуючись; у товстому кишечнику антраглікозиди розщеплюються кишковими бактеріями на фармакологічно активні антрони та антраноли, які, подразнюючи інтерорецептори товстої кишки, посилюють перистальтику і прискорюють випорожнення кишечнику; антрони та антраноли перешкоджають всмоктуванню води та електролітів, сприяють дифузії води у просвіт кишечнику; внаслідок осмотичного ефекту відбувається збільшення калових мас, підвищення тиску наповнення, що сприяє стимуляції перистальтики.
запори, обумовлені атонією кишечнику різної етіології.
приймають внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю рідини, зазвичай перед сном, або вранці; дорослим та дітям від 12 років по 2 табл. 1-2 р/добу; МДД - 4 табл; слід приймати найменшу ефективну дозу препарату, необхідну для відновлення нормальної функції ШКТ; призначений для короткотривалого лікування; пацієнтам літнього віку варто починати лікування з дози 1 табл.
підвищена індивідуальна чутливість до діючої речовини та/або до інших компонентів препарату; нудота, блювання; г. запальні захворювання ШКТ (хвороба Крона, коліти, виразковий коліт); недіагностовані захворювання травної системи, які можуть бути результатом г. кишкових захворювань та/або хірургічних втручань (дивертикуліт, апендицит, перитоніт, часта діарея), спастичний запор, защемлена грижа, органічні ураження печінки, кишкова непрохідність/паралітична кишкова непрохідність, епігастральний біль невизначеного походження, шлунково-кишкові і маткові кровотечі, цистит, спастичний біль, ректальні геморагії, тяжкі порушення водно-сольового балансу (гіпокаліємія).
анорексія, скарги на спастичний біль у животі, діарею; при тривалому застосуванні - нудота, блювання, метеоризм, псевдомеланоз кишечнику, атонія товстого кишечнику, порушення травлення, коліки, втрата маси тіла; при тривалому застосуванні/зловживанні проносними засобами можуть спостерігатися відкладання пігментів у слизовій оболонці кишечнику (псевдомеланоз), що є безпечним і, як правило, зникають після припинення прийому препарату; зміна кольору сечі (червона або коричнева залежно від показника рН, що не має клінічного значення); при тривалому застосуванні/зловживанні - протеїнурія, гематурія, гіперальдостеронізм, гіпокальціємія; тривале застосування проносних засобів може призвести до втрати електролітів, головним чином калію, що може спричинити порушення серцевої діяльності, особливо при одночасному застосуванні з серцевими глікозидами, діуретиками і гормонами кори надниркових залоз; відчуття втоми, м’язову слабкість, судоми, колапс; АР (включаючи шкірні висипання, свербіж, кропив’янку, локальну або генералізовану екзантему).