Кладрибін (Cladribinum) Діюча речовина

аналог пуринового нуклеозиду, який діє як антиметаболіт; є пропрепаратом, який швидко поглинається клітинами після парентерального введення та внутрішньоклітинно фосфорилюється в активний нуклеотид 2-хлородезоксіаденозин-5’трифосфат (СdАТР) дезоксицитидинкіназою (dСК); механізм дії пов’язаний із включенням СdАТР у ДНК-ланцюжки: синтез нової ДНК у клітинах, що діляться, блокується та пригнічується механізм відновлення ДНК внаслідок чого розриваються ДНК-ланцюги та зменшується к-ція нікотинамід аденін динуклеотиду і АТР навіть у клітинах у стані спокою; СdАТР інгібує рибонуклеотидредуктазу - фермент, який конвертує рибонуклеотиди в дезоксирибонуклеотиди; загибель клітин відбувається ч/з вичерпання енергії та апоптозу.

ворсинчастоклітинний лейкоз.

для п/ш болюсних ін’єкцій або в/в введення; рекомендований режим застосування для лікування ворсинчастоклітинного лейкозу — 1 курс введення препарату 0,14 мг/кг маси тіла/добу 5 днів у вигляді п/ш болюсної ін’єкції, альтернатива — 1 курс в дозі 0,1 мг/кг маси тіла/добу 7 днів поспіль як безперервне в/в введення. Терапію препаратом припинити при виникненні г. токсичності до повного зникнення небажаної наркотичної р-ції. У випадку появи інфекції провести лікування а/б. Пацієнтам із великою пухлинною масою рекомендується проводити профілактичну терапію алопуринолом для контролю рівня сечової кислоти в плазмі крові разом з адекватною або збільшеною гідратацією, яку необхідно розпочинати за 24 год до хіміотерапії, рекомендована добова доза 100 мг алопуринолу p/os, тривалість лікування — 2 тижн., у випадку перевищення нормального рівня сечової кислоти в сироватці крові дозу алопуринолу збільшити до 300 мг/добу.
П/ш введення: рекомендовану дозу вводять шприцом без розведення, перед введенням препарату нагріти його до кімнатної t°.
В/в введення: розрахункову щоденну дозу препарату розбавити у 500 мл 0,9% р-ну натрію хлориду і застосовувати в/в протягом 24 год.

• гіперчутливість до компонентів препарату;
• вагітність і період годування груддю; пацієнти до 18 років;
• пацієнти з помірним або тяжким ступенем ураження нирок (КлКр≤ 50 мл/хв) або печінки (показник Чайлд-П’ю ≥ 4);
• одночасне застосування інших мієлосупресивних ЛЗ.

інфекції, випадки г. довготривалої лімфоцитопенії, серйозні ускладнення з нечастими летальними наслідками пов’язані з опортуністичними інфекціями (наприклад пневмоцитоз, токсоплазмоз, лістеріоз, кандидоз, герпес-вірусні, цитомегаловірусні інфекції та інфекції, спричинені атиповими мікобактеріями), септицемія, пневмонія, вторинна злоякісна пухлина, панцитопенія/мієлосупресія, тяжка тромбоцитопенія, тяжка анемія, тяжка нейтропенія, петехія, кровотеча, носова кровотеча; гіпереозинофілія, імуносупресія, гемолітична анемія; р-ція «трансплантат проти господаря», зменшення апетиту, неспокій, сплутаність свідомості, депресія, головний біль, запаморочення; безсоння;сонливість, парестезії, слабкість, летаргія, полінейропатія, атаксія; епілептичний напад, неврологічні розлади мовлення і ковтання, кон’юнктивіт; блефарит, тахікардія, шум у серці, артеріальна гіпотензія, ішемія міокарда; флебіт; СН, фібриляція шлуночків, декомпенсована СН, апоплексія; легенева емболія, пригнічення дихання, хрипи у грудній клітці, кашель; задишка, легенева інтерстиціальна інфільтрація інфекційної етіології; фарингіт,нудота, блювання, запор, діарея; гастроінтестинальний біль, метеоризм, запалення слизової оболонки; ілеус, підвищення білірубіну та рівня трансаміназ, холецистит, ПН, висипання, локалізована екзантема, підвищене потовиділення; свербіж, шкірний біль, еритема, кропив’янка; с-м Стівенса-Джонсона/Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), міалгія артралгія, артрит, біль у кістках, НН.
Р-ції у місці введення, гарячка (до 64%), втомлюваність (48%), озноб, астенія; набряк, нездужання, біль; кахексія; амілоїдоз, с-м лізису пухлини.