БУПІВАКАЇН (BUPIVACAINUM) Діюча речовина

місцевий анестетик тривалої дії амідного типу; зворотньо блокує провідність імпульсів нервовими волокнами, пригнічуючи транспорт іонів натрію через нервові мембрани, подібні ефекти також можуть спостерігатися на збуджувальних мембранах мозку та міокарда; довга тривалість ефекту, різниця між тривалістю ефекту бупівакаїну в комбінації з адреналіном та без нього є відносно невеликою; особливо придатний для проведення тривалої епідуральної блокади; нижчі к-ції менше впливають на волокна рухових нервів та меншу тривалість ефекту, а також можуть бути придатними для тривалого знеболення, наприклад під час пологів або в п/операційному періоді.

інфільтраційна анестезія у випадках, коли необхідно досягти значної тривалості ефекту, наприклад для усунення післяопераційного болю; тривала провідникова анестезія або епідуральна анестезія у випадках, коли протипоказане додавання адреналіну та не бажане застосування сильнодіючих міорелаксантів; анестезія в акушерстві.

дотримуватися особливої обережності, включаючи ретельну аспірацію, для запобігання випадковим в/судинним ін’єкціям; при епідуральній анестезії ввести тестову дозу 3-5 мл з адреналіном, оскільки в/судинна ін’єкція адреналіну швидко призводить до прискорення частоти серцебиття; протягом 5 хв. після введення тестової дози проводити періодичні перевірки ЧСС; необхідно провести аспірацію перед введенням загальної дози, яку вводити повільно, зі швидкістю 25-50 мг/хв, поетапно, підтримуючи постійний контакт з пацієнтом; при виникненні симптомів інтоксикації введення препарату негайно припинити; для інфільтраційної анестезії вводити 5-30 мл по 5 мг/мл (25-150 мг); для міжреберної блокади - по 2-3 мл по 5 мг/мл (10-15 мг) на один нерв до загальної кількості 10 нервів; для блокад великих нервів (наприклад, епідуральної, сакральної та анестезії плечового сплетіння) -15-30 мл р-ну по 5 мг/мл (75-150 мг); для акушерської анестезії (наприклад, епідуральної анестезії та каудальної анестезії при піхвових пологах або вакуум-екстракції) -6-10 мл р-ну по 5 мг/мл (30-50 мг); наведені дози є початковими, введення яких можна повторювати кожні 2-3 год.; для епідуральної блокади (при проведенні кесаревого розтину) -15-30 мл р-ну по 5 мг/мл (75-150 мг); макс. рекоменд. доза, що застосовується протягом одного й того ж випадку, розраховується за нормою 2 мг/кг маси тіла, для дорослих макс. доза становить 150 мг протягом 4 год; макс. рекоменд. доза/добу - 400 мг; заг. дозу слід коригувати залежно від віку пацієнта, статури та інших значущих обставин; інтратекальна анестезія в хірургії: 2-4 мл (10-20 мг бупівакаїну гідрохлориду).

гіперчутливість до місцевих анестетиків амідного ряду або до будь-якого компонента препарату; не слід застосовувати для в/в реґіонарної анестезії (блокада Бієра); не застосовувати для епідуральної анестезії у пацієнтів з вираженою артеріальною гіпотензією, у випадку кардіогенного або гіповолемічного шоку; епідуральна анестезія незалежно від застосовуваного місцевого анестетика має протипоказання, які включають: захворювання НС в актив.ст., такі як менінгіт, поліомієліт, в/черепний крововилив, підгостра комб. дегенерація СМ внаслідок перніціозної анемії та пухлин ГМ та СМ; туберкульоз хребта; гнійна інфекція шкіри в місці або поруч із ділянкою проведення люмбарної пункції; порушення згортання крові або поточне лікування антикоагулянтами. Інтратекальна анестезія, незалежно від застосовуваного місцевого анестетика, має свої протипоказання, які включають: активні захворювання ЦНС, такі як менінгіт, поліомієліт, в/черепні крововиливи, підгостра комбінована дегенерація СМ через перніціозну анемію та пухлини СМ та ГМ; стеноз спинномозкового каналу та захворювання в актив. ст. (наприклад спондиліт, туберкульоз, пухлини) або нещодавно перенесені травми (наприклад перелом) хребта; септицемія; гнійна інфекція шкіри в місці або поряд з місцем пункції поперекового відділу хребта; кардіогенний або гіповолемічний шок; порушення згортання крові або продовження лікування антикоагулянтами.

побічні реакції, обумовлені препаратом, важко відділити від фізіологічних ефектів, пов’язаних з блокадою нервів (наприклад, зменшення АТ, брадикардія); також важко виділити стани, спричинені безпосередньо процедурою (ушкодження нервів) або опосередковано (менінгіт, епідуральний абсцес); АГ, артеріальна гіпотензія, брадикардія; парестезії, запаморочення; блювання; симптоми токсичності з боку ЦНС (судоми, навколоротова парестезія, оніміння язика, гіперакузія, порушення зору, втрата свідомості, тремор, легке запаморочення, дзвін у вухах, дизартрія); АР, в найтяжчих випадках - анафілактичний шок; невропатія, ушкодження периферичних нервів, арахноїдит, парез та параплегія; двоїння в очах; зупинка серця, серцеві аритмії; пригнічення дихання; повна непередбачувана спинномозкова блокада, параплегія, параліч, нейропатія, арахноїдит.