БЕНЗАТИНУ БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІН (BENZATHINI BENZYLPENICILLINUM, БЕНЗАТИНА БЕНЗИЛПЕНИЦИЛЛИН)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

CAS №: 1538-09-6 С16H20N2·2(С16H18N2O4S)

NLM: 1,2-етандиамін, N,N’-біс(фенілметил)-, біс((2S,5R,6R)-3,3-диметил-7-оксо-6-((фенілацетил)аміно)-4-тиа-1-азабіцикло(3.2.0)гептан-2-карбоксилат); або ампіциліну N,N’-дибензилетилендиамінова сіль.
RTECS: N,N’-дибензилетилендиамінова сіль бензилпеніциліна.

Білий порошок без смаку і запаху, який утворює при додаванні води стійку суспензію. Практично не розчиняється у воді, мало — в спирті. Інактивується при впливі кислот, лугів, окислювачів.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

β-лактамний а/б з групи пеніцилінів типу G пролонгованої дії; виявляє б/ц дію відносно чутливих м/о за рахунок пригнічення синтезу мукопептидів клітинної стінки; активний щодо Гр (+) збудників: Staphylococcus spp. (пеніциліназонеутворюючих), Streptococcus spp., у т. ч. Streptococcus pneumoniae, Corynebacterium diphtheriae, анаеробних спороутворюючих паличок, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israelii; Гр (-) м/о: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, а також щодо Treponema spp; до дії препарату стійкі штами Staphylococcus spp., що продукують пеніциліназу, яка руйнує бензилпеніцилін; у зв’язку з тривалою дією застосовується для лікування інфекцій, спричинених Streptococcus spp. і Treponema pallidum.

ПОКАЗАННЯ

інфекції, спричинені чутливими до бензатину бензилпеніциліну м/о: г. тонзиліт; скарлатина; хр. бешиха, еризипелоїд; інфіковані рани та від укусів; сифіліс та інші захворювання, спричинені трепонемами (фрамбезія, ендемічний сифіліс, пінта); профілактика (тільки як профзасіб): ревматичні захворювання (хорея, ревмокардит); постстрептококовий гломерулонефрит; скарлатина (після контакту з хворим); бешихи; сифіліс (після контакту з хворим).

ЗАСТОСУВАННЯ

застосовувати тільки в/м; перед введенням зібрати у пацієнта анамнез переносимості ЛЗ та провести попередню внутрішньошкірну пробу на його переносимість; лікування сифілісу: первинний — 2,4 млн МО (розподілити на 2 місця введення); вторинний — 2,4 млн МО (розподілити на 2 місця введення), якщо клінічні прояви повторюються або результати лабораторних досліджень залишаються позитивними — лікування повторити; пізній (серопозитивний латентний сифіліс) — 2,4 — 4,8 млн МО щотижня протягом 3-5 тижнів; лікування фрамбезії — 1,2 — 2,4 млн МО одноразово (особам, які мали контакт з хворими або хворими з латентною формою інфекції, вводити половину дози); пінти — 2,4 млн МО одноразово; лікування інших інфекцій (г. тонзиліт, скарлатина, бешиха, еризипілоїд, інфіковані та рани від укусів) — 2,4 млн МО щотижня; профілактика ревматичної лихоманки, ендокардиту, хореї, пост-стрептококового гломерулонефриту та бешихи — 1,2 — 2,4 млн МО 1 раз на 4 тижні, тривалість профілактики встановлюється індивідуально; профілактика скарлатини в осіб, що мали контакт з хворими — 2,4 млн МО одноразово, при стрептококових захворюваннях курс лікування не менше 10 днів для запобігання ускладнень.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гіперчутливість до будь-якого компонента ЛЗ, до β-лактамних а/б (пеніцилінів і цефалоспоринів), сої, арахісу; перехресна чутливість до цефалоспоринів (5-10% випадків) в анамнезі; лікування захворювань, що потребують високих концентрацій пеніциліну в сироватці крові та цереброспінальній рідині (тяжкі пневмонії, емпієма, сепсис, перикардит, менінгіт, перитоніт, артрит, вроджений нейросифіліс), використовувати водорозчинну натрієву сіль бензилпеніциліну; кропив’янка, поліноз, тяжкі АР та БА в анамнезі.

ПОБІЧНА ДІЯ

резистентна бактеріальна та грибкова інфекція (кандидоз); гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, еозинофілія; реакції гіперчутливості (висипання; кропив’янка, набряк Квінке, мультиформна еритема, ексфоліативний та контактний дерматит), пропасниця, біль у суглобах, ларингоспазм, бронхоспазм, анафілактичний шок (з колапсом та летальним наслідком), анафілактоїдні реакції (БА, пурпура, симптоми з боку ШКТ); нейропатія, діарея, нудота; стоматит, глосит, блювання; нефропатія, інтерстиційний нефрит; позитивний тест Кумбса, хибно-позитивний результат тесту на наявність білка у сечі при реакції преципітації (метод Фоліна-Чокальтеу-Лоурі, біуретний метод), хибно- позитивний результат тесту на виявлення амінокислот у сечі (нінгідриновий метод), симуляція псевдобісальбумінемії при використанні електрофорезу для визначення альбуміну, хибно-позитивний результат визначення глюкози та уробіліногену неферментативним методом, підвищений рівень при визначенні 17- кетостероїдів у сечі (при використанні реакції Циммермана); частота невідома — сироваткова хвороба, при терапії сифілісу може розвинутися реакція Яриша-Герксгеймера; у пацієнтів з дерматомікозом можливий розвиток параалергічних реакцій; с-м Стівена-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (с-м Лайєлла); псевдомембранозний коліт, забарвлення язика у чорний колір; гепатит, холестаз; пемфігоїд; біль, інфільтрація у місці введення, с-м Уаньє, с-м Хойне (Hoigne) та Ніколау (Nicolau).

Дата додавання: 17.07.2018 р. Версія для друку

Торговельні найменування

Developed by Maxim Levchenko