АТЕЗОЛІЗУМАБ (ATEZOLIZUMABUM)1 препарат

атезолізумаб є моноклональним антитілом, що блокує ліганд 1 програмованої смерті клітин (PD-L1). Aтезолізумаб є Fc-сконструйованим гуманізованим неглікозильованим IgG1 каппа-імуноглобуліном, який має розраховану молекулярну масу 145 кДа.
Експозиція атезолізумабу збільшувалася пропорційно дозі в діапазоні доз від 1 мг/кг до 20 мг/кг. Кліренс становив 0,20 л/добу), об’єм розподілу в рівноважному стані — 6,9 л і термінальний Т_½ становив 27 днів. Рівноважний стан досягається через 6–9 тижнів. Кліренс атезолізумабу зменшувався з часом із середнім максимальним зниженням від вихідного значення приблизно 17%.

лікування дорослих пацієнтів з місцево поширеною або метастатичною уротеліальною карциномою, яким не підходить цисплатинвмісна хіміотерапія та у яких пухлина експресує PD-L1 або яким не підходить жодна платиновмісна хіміотерапія незалежно від рівня експресії PD-L1 пухлиною, або у яких наявне прогресування захворювання під час або після платиновмісної хіміотерапії або протягом 12 місяців після неоад’ювантної або ад’ювантної хіміотерапії.
Лікування першої лінії у комбінації з бевацизумабом, паклітакселом та карбоплатином дорослих пацієнтів з метастатичним неплоскоклітинним недрібноклітинним раком легень без геномних пухлинних аберацій EGFR або ALK.
Лікування дорослих пацієнтів з метастатичним недрібноклітинним раком легень, у яких спостерігається прогресування захворювання під час або після хіміотерапії, що включає препарати платини.
Лікування першої лінії у комбінації з карбоплатином та етопозидом дорослих пацієнтів з дрібноклітинним раком легень на поширеній стадії (ПС-ДКРЛ).

дозування при уротеліальній карциномі
Рекомендована доза становить:
840 мг кожні 2 тижні, або
1200 мг кожні 3 тижні, або
1680 мг кожні 4 тижні,
яку вводять в/в протягом 60 хв до прогресування захворювання або виникнення неприйнятної токсичності. При переносимості першої інфузії усі наступні інфузії можна проводити протягом 30 хв.
Рекомендоване дозування при НДКРЛ
Рекомендована доза препарату у режимі монотерапії становить:
840 мг кожні 2 тижні, або
1200 мг кожні 3 тижні, або
1680 мг кожні 4 тижні,
яку вводять в/в до прогресування захворювання чи виникнення неприйнятної токсичності. Рекомендована доза — 1200 мг кожні 3 тижні в/в при застосуванні в комбінації з бевацизумабом, паклітаксеклом та карбоплатином до прогресування захворювання чи виникнення неприйнятної токсичності.
При застосуванні у комбінації з хіміотерапією або іншими протипухлинними засобами атезолізумаб слід вводити до хіміотерапії або інших протипухлинних препаратів за умови застосування в той самий день.
Після завершення 4–6 циклів лікування паклітакселом та карбоплатином та у разі припинення застосування бевацизумабу рекомендована доза атезолізумаб становить:
840 мг кожні 2 тижні, або
1200 мг кожні 3 тижні, або
1680 мг кожні 4 тижні,
яку вводять в/в до прогресування захворювання чи виникнення неприйнятної токсичності.
Рекомендоване дозування при ДКРЛ
Рекомендована доза становить 1200 мг кожні 3 тижні в/в при застосуванні у комбінації з карбоплатином та етопозидом до прогресування захворювання чи виникнення неприйнятної токсичності. Препарат Тецентрик^® слід вводити до хіміотерапії за умови застосування в той самий день.
Після завершення 4 циклів лікування карбоплатином та етопозидом рекомендована доза становить:
840 мг кожні 2 тижні, або
1200 мг кожні 3 тижні, або
1680 мг кожні 4 тижні,
яку вводять в/в до прогресування захворювання чи виникнення неприйнятної токсичності.
Першу інфузію атезолізумабу слід здійснювати протягом 60 хв. Якщо перша інфузія переноситься добре, усі наступні інфузії можна проводити протягом 30 хв.

підвищена чутливість до атезолізумабу

міокардит, бульозний дерматит, пемфігоїд, поліморфна еритема, синдром Стівенса–Джонсона/токсичний епідермальний некроліз, панкреатит, включаючи підвищення рівнів амілази або ліпази в плазмі крові, синдром системної запальної реакції, гістіоцитарний некротизуючий лімфаденіт, міозит, рабдоміоліз, синдром Гійєна–Барре, синдром міастенії/міастенія гравіс, демієлінізація, імуноопосередкований менінгоенцефаліт, асептичний менінгіт, енцефаліт, парез лицевого та відвідного нервів, увеїт, ірит, нефротичний синдром, нефрит, васкуліт.

взаємодії атезолізумабу з іншими препаратами невідомі.

Інформації щодо передозування немає.