КИСЛОТА ОРОТОВА (ACIDUM OROTICUM)2 препарати

загально стимулюючий вплив; приймає участь у білковому та вуглеводному обмінах; основним структурним елементом калію оротату є оротова кислота; оротова кислота забезпечує синтез піримідинових основ (урацилу, тіміну, цитозину) у процесі синтезу нуклеїнових кислот, які беруть участь в синтезі білкових молекул; участь оротової кислоти у вуглеводному обміні полягає в її нормалізуючому впливі на обмін галактози; калію оротат як анаболічний засіб застосовують для відновлення порушень білкового обміну та стимуляції процесів метаболізму.

у складі комплексної терапії: захворювання печінки та жовчних шляхів, спричинені г. та хр. інтоксикаціями (окрім цирозів печінки з асцитом); дистрофія міокарда; ІМ; хр. СН II-III стадії; аритмія (екстрасистолія); аліментарна та аліментарно-інфекційна гіпотрофія у дітей; прогресуюча м’язова дистрофія; анемія; галактоземія; дерматоз; підвищені фізичні навантаження та період відновлення після важких захворювань.

застосовують внутрішньо за 1 год до їжі або через 4 год після їжі; дорослим - по 250-500 мг 2-3 р/добу; добова доза - 500-1500 мг; в окремих випадках, при необхідності підвищення терапевтичного ефекту, добову дозу для дорослих збільшують до 3000 мг; курс лікування - 3-5 тижнів, при необхідності курс лікування повторюють через місяць; у дітей старше 5 років добова доза - 10-20 мг/кг маси тіла; зазначену добову дозу розділяють на 2-3 прийоми.

підвищена чутливість до діючої речовини та до інших компонентів препарату; цироз печінки з асцитом; г. та виражена хр. ниркова недостатність; лімфогрануломатоз; злоякісні захворювання органів кровотворення; гіперкаліємія.

шкірні АР (дерматит, шкірні висипання), диспепсія (нудота, блювання, діарея), гіперкаліємія, що супроводжується парестезією, зміною показників ЕКГ; при застосуванні у високих дозах на фоні низькобілкової дієти можливий розвиток жирової дистрофії печінки.