АЛПРОСТАДИЛ (ALPROSTADILUM)3 препарати

вазодилатуюча, поліпшує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові; вазодилататор, що посилює кровотік шляхом дилатації артеріол та передкапілярних сфінктерів; після в/в застосування спостерігається підвищення еластичності еритроцитів і пригнічення їх агрегації; ефективно пригнічує активацію тромбоцитів in vitro; цей ефект розповсюджується також на параметри зміни форми, агрегації, секреції речовин, що містяться в гранулах, та вивільнення тромбоксану - речовини, що сприяє агрегації; приводить до зменшення утворення артеріальних тромбів; його застосування викликає стимуляцію фібринолізу та підвищення певних показників ендогенного фібринолізу (плазміногену, плазміну, активності активатора тканинного плазміногену).

лікування хр. облітеруючих захворювань артерій III та IV стадії у дорослих пацієнтів (за класифікацією Фонтейна), які не підлягають реваскуляризації або у яких реваскуляризація не мала успіху; в/в введення не рекомендовано для лікування хр. облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії; хр. ішемія нижніх кінцівок у стадії болю у стані спокою та трофічних змін (стадії III та IV); критичні вроджені вади серця у новонароджених, пов’язані з незарощенням артеріальної протоки, при яких показана хірургічна реконструкція (з метою тимчасового забезпечення функціонування артеріальної протоки перед проведенням коригувальної операції).

дорослі - для в/в терапії лікування хр. ішемії нижніх кінцівок, застосовують протягом декількох тижнів, рекомендована доза 50-200 мкг, яку вводять 1 р/добу або у вигляді двох окремих доз протягом щонайменше двогодинної інфузії 200 - 500 мл р-ну препарату; у якості р-нників використовують ізотонічний р-н хлориду натрію (фізіологічний р-н), 5% або 10% р-н глюкози; такий р-н готувати безпосередньо перед початком інфузії у пацієнта; курс лікування повинен тривати принаймні 2 тижні; у випадку позитивного ефекту лікування проводити ще протягом 7-14 днів; проте курс лікування не повинен перевищувати 4 тижні; якщо протягом перших двох тижнів лікування не досягається бажаний ефект, препарат відмінити; в/в введення не рекомендоване для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії; в/в терапія III стадії: вміст 2 амп. (40 мкг алпростадилу) препарату розчинити у 50-250 мл 0,9% розчину натрію хлориду; одержаний розчин вводити в/в протягом 2 год, 2 р/добу; альтернативно: 1 р/добу в/в інфузія протягом 3 год 3 амп. (60 мкг алпростадилу), вміст яких слід розчинити у 50-250 мл 0,9% розчину натрію хлориду; внутрішньоартеріальна терапія ІІІ та ІV стадії - вміст 1 амп. (20 мкг) р-няють у 50 мл фізіологічного р-ну; об’єм отриманого р-ну, що відповідає вмісту половини амп. (25 мл р-ну містять 10 мкг алпростадилу), вводити внутрішньоартеріально протягом 60 - 120 хв за допомогою пристрою для інфузій; при задовільній переносимості дозу можна збільшити до 1 амп. (20 мкг); звичайно застосовується 1 інфузія/добу; якщо внутрішньоартеріальна інфузія проводиться через введений катетер, то залежно від переносимості препарату та тяжкості захворювання рекомендується доза 0,1 - 0,6 нг/кг маси тіла/хв.

при хр. ішемії нижніх кінцівок: гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин; вагітність та/або період годування груддю; ІХС, г. або підгострий ІМ, перенесений ІМ протягом останніх 6 міс, недостатність або стеноз аортального чи мі трального клапанів, неконтрольовані коронарні захворювання серця, г. або підгострий серцевий напад, нестабільна стенокардія або важка стабільна стенокардія, декомпенсована СН III та IV класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA), неадекватне лікування СН, аритмії різної етіології, включаючи аритмію, що спричиняє гемодинамічні порушення; неадекватне лікування серцевої аритмії; серйозні розлади серцевого ритму; хр. обструктивне бронхопульмональне захворювання на стадії ДН, венооклюзивні захворювання легень, набряк легень або наявність легеневого інфільтрату, підтверджена за допомогою рентгенологічного обстеження або клінічно; г. печінкова недостатність або серйозне хр. захворювання печінки; ниркова дисфункція (олігоанурія); існуючий ризик геморагічних ускладнень (інсульт, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, проліферативна ретинопатія з тенденцією до кровотеч/крововиливів, політравма і т.п.); артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня; загальні протипоказання проти інфузійної терапії (застійна СН, набряк легенів чи мозку та гипергідратація); у новонароджених: гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин; респіраторний дистрес-с-м; спонтанно стійке незрощення артеріальної протоки; період вагітності або годування груддю; дитячий вік.

лейкоцитоз або лейкопенія, АР (висип на шкірі, відчуття набряку, розвиток анафілаксії/анафілактичного шоку), головний біль, вертиго, парестезія кінцівки, на якій проводилась маніпуляція, сплутаність свідомості, церебральні судоми, тахікардія, стенокардія та СН, раптове почервоніння обличчя та шиї, артеріальна гіпотензія, ортостатична артеріальна гіпотензія, набряк легень, підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ), нудота, блювання, діарея, пітливість, гіперостоз, біль у суглобах, біль, еритема, подразнення у місці введення, набрякання кінцівки (в яку виконують інфузію), озноб, втомлюваність, тремор, підвищення t° тіла, підвищення рівнів С-реактивного білка, диссемінована внутрішньосудинна коагулопатія, тромбоцитопенія, анемія, гіпоглікемія, дратівливість, судоми, летаргія, брадикардія або тахікардія, фібриляція шлуночків серця, AV-блокада ІІ ступеня, суправентрикулярна тахікардія, ламкість судин, шок, кровотеча, гіперемія, від гіповентиляції до апное, брадипное, задишка, тахіпное, гіперкапнія, діарея, обструкція шлунка, гіпертрофія слизової оболонки шлунка, перитоніт, гіпербілірубінемія, екзостоз, гіперостоз, ригідність шиї, анурія, порушення функції нирок, гематурія, лихоманка, транзиторна пірексія, подразнення у місці введення, розширення судин шкіри (гіперемія), гіпотермія, тахіфілаксія, місцеві шкірні реакції, в’ялість, підвищена збудливість, гіперкаліємія, інсульт, зниження АТ, аритмії, ІМ, порушення рівня печінкових ферментів, набряк легенів; диспное, зміни показника СРБ (С-реактивного білка), почервоніння, набряк, припливи, біль, еритема або набряк кінцівки, в яку вводили внутрішньоартеріальну інфузію; відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, підвищена пітливість, озноб, гарячка; флебіт у місці введення, тромбоз у місці введення катетера, місцеві кровотечі, суглобні симптоми, включаючи біль; оборотний гіперостоз довгих трубчастих кісток.