антикоагулянтна; антагоніст вітаміну К, що інгібує формування функціонально активних факторів коагуляції II (протромбін), VII, IX І X, додатковий протеїн C і S у печінці; діє ч/з інгібування епоксидної редуктази вітаміну К; терапевтична дія настає ч/з 24 год після прийому і досягає максимального ефекту ч/з 2-5 днів, причому термін дії може становити до 5 днів.
лікування та профілактика тромбозу глибоких вен та емболії легеневої артерії; лікування дефектів інгібітора (опір активованому протеїну С, недостатність протеїнів C і S, антитромбіну III) та інших тромботичних диспозицій (таких як с-м тромбозу антикардіоліпіну та с-м тромбозу вовчакового антикоагулянту); профілактика венозного тромбозу стегон та колін при хірургічних операціях; профілактика тромбоемболії: як мінімум 3 міс. профілактики тромбоемболії у випадку г. ІМ, якщо наступні фактори ризику є придатними: передній інфаркт Q, тяжка дисфункція лівого шлуночка (ФВ <35%), системний або легеневий тромбоемболізм в анамнезі, тромб лівого шлуночка, що діагностується за допомогою 2D ехокардіографії; у пацієнтів із фібриляцією передсердь, захворюваннями мітрального клапана, пов’язаними зі транзиторною ішемією головного мозку або із системною емболізацією; лікування та профілактика тромбоемболії у пацієнтів із: фібриляцією передсердь, імплантованими механічними, штучними клапанами, імплантованими біологічними штучними клапанами; тяжкою дилатаційною кардіоміопатією; оклюзією периферичних артерій або захворюваннями головного мозку (інсульт, транзиторна ішемічна атака), спричинені емболією (може бути непридатною у випадку г. періоду геморагічного інсульту, підтвердженого комп’ютерною томографією).
застосування залежить від індивідуального рівня та контролю протромбіну; якщо лікування антикоагулянтами було розпочато з гепарину (або низькомолекулярного гепарину), у такому випадку одночасний прийом табл. аценокумаролу (перекриття) має тривати протягом 4-5 днів, але прийом гепарину можна зупинити лише за умови, що цільовий МНІ відповідає встановленим межам протягом щонайменше 2 днів; у 1-й день пацієнт повинен отримувати по 4 мг, а протягом наступних днів - 2-3 мг разом з гепарином; якщо лікуванню аценокумаролом не передував прийом гепарину (наприклад, у випадку хр. фібриляції передсердь), початкова доза має бути низькою, наприклад, добова доза має становити 2 мг; пізніше лікування слід продовжити за умови, що МНІ становитиме 2-3; добову дозу приймати за 1 раз в один і той же час; контролююче лікування: вимірювання дії проводиться шляхом визначення МНІ.МНІ = протромбінове відношення МІЧ, де протромбінове відношення = протромбіновий індекс пацієнта/протромбіновий індекс контролю.
гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату або інших похідних кумарину; відсутність безперервного контролю лікування (відсутність співпраці пацієнта ч/з психоз, деменцію, алкоголізм або відсутність лабораторного контролю); пацієнти з високим ризиком кровотечі; пацієнти, стан яких пов’язаний з вродженим або набутим геморагічним діатезом чи пацієнти, у яких в анамнезі присутні дані, що свідчать про його наявність; цереброваскулярна кровотеча; виразка, що кровоточить; дивертикуліт; значна кровотеча у ділянці ШКТ, органів сечостатевої та дихальної систем; тяжка неконтрольована та злоякісна АГ; тяжка НН та ПН; тяжка політравма; перикардит, перикардіальний випіт, аневризма; підгострий бактеріальний ендокардит; злоякісний перитоніт/плеврит; пацієнти з кишковою трубкою, дивертикулітом, виснаженням, мальабсорбцією; провідникова анестезія (спінальна, нейроаксіальна); операції (окрім випадку, якщо операція чи інвазивне втручання абсолютно показані у пацієнтів, які приймають аценокумарол); наявні або планові операції на ЦНС або на оці; травматичні оперативні втручання; випадки підвищеної фібринолітичної активності внаслідок операцій на легенях, простаті чи матці; очікуваний аборт, еклампсія/прееклампсія; діагностична пункція, біопсія (поперекова, печінкова); некроз шкіри, пов’язаний із застосуванням антагоністів вітаміну К; поліартрит.
носова кровотеча, гематурія, субкон’юнктивальна кровотеча, кровоточивість ясен, кровотечі у незвичних місцях (кишкова кровотеча, кровотеча кишкової стінки, кровотечі прямого м’яза живота, кровотеча жовтого тіла, кровотеча перикарда, кровотеча, що викликає с-м зап’ястного каналу, ретроперитонеальна кровотеча, кровотеча надниркових залоз), крововиливи, агранулоцитоз, еритробластопенія, анемія, тромбоцитопенія, еозинофілія, АР, гіперпірексія, головний біль, крововиливи, інсульт, крововиливи в око, геморагічний шок, прискорена пульсація, васкуліт, с-м фіолетових ніг, носові кровотечі, кровохаркання, легеневі кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі, мелена, нудота, діарея, втрата апетиту, виразки слизової оболонки рота, кропив’янка, алопеція, некроз шкіри (зазвичай розвивається у перші дні терапії; високий ризик розвитку у пацієнтів із дефіцитом протеїну С чи його ко-фактору S), дерматит, остеопороз, крововиливи в м’язах, гематурія (макро- та мікроскопічна), пріапізм, нічна пітливість, астенія, гарячка, нездужання, ушкодження печінки, підвищення рівня трансамінази, крововиливи в печінці та жовчному міхурі (гемобілія), крововиливи в матці (метрорагія та менорагія).