КІНСЬКІЙ КАШТАН*& (AESCULUS HIPPOCASTANUM L.*&)1 препарат
фармакодинаміка. Екстракт кінського каштана (Aesculus hippocastanum) містить біофлавоноїди (кверцетин, кемпферол та їх диглікозилпохідні), тритерпенові сапоніни (есцин, просапогенін), проантоціанідин А2 та кумарини (ескулін та фраксин). Тритерпенові сапоніни типу β-амірину утворюють складну суміш β-есцину, криптоесцину, α-есцину та есцинолів. До того ж у препараті виявлені флавонолглікозиди. Кінський каштан також містить дубильні речовини, аміни, амінокислоти, сечову кислоту, фітостерин, смоли, епікатехін, лимонну кислоту, лейкоціанідин, жирні кислоти, такі як олеїнова та лінолева.
Екстракти листя Aesculus hippocastanum багаті на вуглеводи та антоціани. У квітах кінського каштана виявлено щонайменш 43 компоненти (флавоноїди, фенолокислоти, флаваноли, кумарини та ін.). Кумарини, зокрема ескулетин, скополетин та фраксетин, є інгібіторами ліпоксигеназних та ЦОГ-шляхів метаболізму арахідонату і таким чином діють як протизапальні засоби. Кора кінського каштана, багата на кумарини (наприклад, ескулін, фраксетин), особливо застосовується при лікуванні геморою. До того ж кумарин ескулін покращує судинний опір, сприяє тонізуванню стінки вен. Повідомлялося також, що кумарини є ефективними поглиначами АФК та мають здатність перешкоджати окиснювальному стресу. Серед основних діючих речовин кори кінського каштана називають й флаван-3-оли; таким чином, на відміну від насіння, ефективність кори може бути переважно результатом поліфенольних компонентів. Високий антиоксидантний потенціал є відмінною рисою флаван-3-олів, зокрема проціанідинів, присутніх в корі. Кумарини часто пов’язані з антикоагулянтними ефектами, тоді як для проціанідинів продемонстрований деякий антиагрегаційний вплив. Флавоноїди кінського каштана, які чинять ангіопротекторну дію, також є добре відомими потужними антиоксидантами. В експерименті на тваринних моделях Aesculus hippocastanum підвищує антиоксидантну захисну систему організму та запобігає перекисному окисненню ліпідів. Ще однією сполукою, яка представляє інтерес, є проантоціанідин А2, димерний проціанідин, що утворюється в результаті конденсації мономерних флаванолів та є сильним інгібітором окисної активності.
Екстракт Aesculus hippocastanum показав кращі антирадикальні властивості порівняно з його основним активним інгредієнтом, есцином, ймовірно через потенційну синергетичну взаємодію суміші сполук, присутніх у рослинному екстракті.
Екстракт кінського каштана впливає на капіляри та вени, має протинабрякову, протизапальну та венотонізуючу дію. Передбачувані механізми дії включають селективну зміну проникності стінки судин, це дозволяє підвищити чутливість кальцієвих каналів до молекулярних іонів та, відповідно, приводить до підвищення венозного та артеріального тонусу. Також встановлено й інші механізми, такі як інгібування еластази та гіалуронідази, запобігання активації лейкоцитів та вплив на капілярну фільтрацію, що супроводжується зниженням проникності капілярів та вен. Це, зі свого боку, посилює мікроциркуляцію і доставку кисню до тканин. У плацебо-контрольованих дослідженнях екстракт насіння кінського каштана значно зменшував симптоми хронічної венозної недостатності (біль у ногах, свербіж, відчуття втоми в ногах або напруженість), об’єм нижніх кінцівок та набряки.
Есцин (що складається з тритерпеноїдних сапонінів α-есцину та β-есцину) та просапогенін є найбільш цінними компонентами екстракту насіння Aesculus hippocastanum. Есцин, основна активна речовина кінського каштана, володіє потужною протизапальною активністю. Також зменшує проникність капілярів і таким чином сприяє запобіганню витоку рідини в навколишні тканини та, відповідно, розвитку набряків. Есцин інгібує гіалуронідазу, що бере участь у деградації протеогліканів. Модуляція активності гіалуронідази може відігравати роль у змінах стану шкіри та рефрактерних виразках, пов’язаних з прогресуючим серцево-судинним захворюванням.
Есцин продемонстрував клінічно значущу активність при хронічній венозній недостатності, геморої та післяопераційних набряках. Так, в контрольованому клінічному дослідженні була показана ефективність есцину, співставна з компресійною терапією. Основні механізми дії β-есцину пов’язані з підвищенням чутливості ендотелію судин до іону кальцію, вивільненням оксиду азоту і зниженням катаболізму мукополісахаридів, що знижує проникність дрібних судин та посилює скорочувальну активність гладком’язових клітин венозної стінки, тим самим покращуючи тонус судин. Такі властивості, як, наприклад, посилення продукції і вивільнення простагландину F2, антагонізм до гістаміну, ще більше підкреслює широкий спектр механізмів терапевтичної активності есцину.
До того ж β-есцин і Aesculus hippocastanum виявляють віруліцидну та імуномодулюючу активність щодо оболонкових вірусів: вірусу простого герпеса 1-го типу (HSV-1), вірусу везикулярного стоматиту in vitro, мають віруліцидну активність щодо респіраторно-синцитіального вірусу (RSV). Ба більше, у тваринній моделі легеневої RSV-інфекції застосування препарату Aesculus hippocastanum покращувало перебіг гострого захворювання, про що свідчить зниження титрів RSV у легенях та ослаблення процесу запалення дихальних шляхів. β-есцин пригнічує активацію NF-κB, який відіграє важливу роль у реплікації HSV-1.
Aesculus hippocastanum володіє деякою протимікробною активністю щодо Proteus vulgaris і Listeria monocytogenes. β-есцин є ефективною антибактеріальною рослинною сполукою, переважно щодо грампозитивних Staphylococcus epidermidis та Staphylococcus aureus, залежно від концентрації. Екстракти кори кінського каштану загалом продемонстрували слабку антибактеріальну активність (MIC≥0,625 мг/мл) та бактеріостатичний потенціал (MBC/MIC≥16) щодо як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій.
Дослідження на тваринах показало, що екстракт кінського каштана підвищує функціональну активність фібробластів, покращує міцність рани на розтягування, організацію колагену та загоєння.
Дослідження in vivo виявили високу гіпоглікемічну активність есцину (Ia, Ib, IIa та IIb) та його похідних. У дослідженні насіння Aesculus hippocastanum показало сприятливий вплив на функціональні властивості нирок та мікроскопічні ознаки покращення при діабетичній нефропатії. До того ж екстракт кінського каштана знижував експресію MMP-9 і залежно від часу підвищував або знижував експресію MMP-1 у ранах тварин з експериментальним цукровим діабетом.
Доклінічні дослідження безпеки очищеного екстракту насіння кінського каштана не показали пероральної токсичності, мутагенної або тератогенної активності. Жодних тератогенних ефектів не спостерігалося у тварин, які отримували дуже високі дози екстракту перорально, хоча маса тіла плода була знижена порівняно з контрольною групою.
Фармакокінетика. Сполуки кінського каштана погано всмоктуються у травному тракті (12,5%). Максимальна активність препарату проявляється через 16 год після прийому внутрішньо. Есцин та його метаболіти виводяться нирками та з жовчю; також було продемонстровано його черезшкірне всмоктування.
екстракт кінського каштана застосовують для усунення симптомів варикозного розширення вен, геморою та флебіту. При трофічних змінах шкіри, таких як виразки на ногах, посттравматичних або післяопераційних набряках м’яких тканин, а також з метою профілактики при тривалих авіаперельотах.
Крем з екстрактом кінського каштана застосовують місцево при болях у м’язах та суглобах, викликаних артритом або травмою.
Мазі та гелі з екстрактом насіння кінського каштана як активним інгредієнтом можуть застосовуватися для полегшення дискомфорту, пов’язаного з венозними порушеннями легкого ступеня, а також для лікування місцевих набряків та гематом.
найбільш поширена доза кінського каштана становить 300 мг очищеного екстракту насіння кінського каштана двічі на добу per os, стандартизована за вмістом 50 мг есцину на дозу, що становить загальну добову дозу есцину 100 мг.
Місцево препарати з очищеним екстрактом насіння кінського каштану застосовують 3–4 рази на добу.
відома гіперчутливість до компонентів Aesculus hippocastanum.
Дитячий вік до 18 років.
частота побічних ефектів при застосуванні речовин, що містять есцин, становить 0,5–3%, при цьому найбільш поширеними симптомами є шлунково-кишкові розлади (зазвичай виникають при застосуванні високих доз), головний біль, запаморочення, свербіж, кропив’янка та проблеми з диханням. Місцево спостерігались гіперемія та свербіж, повідомлялося також про гострі анафілактичні реакції.
Необроблене насіння кінського каштана містить токсин ескулін, що може підвищити ризик кровотечі через його здатність запобігати утворенню тромбів.
Дослідження на тваринах показують, що очищений екстракт насіння кінського каштана може викликати зниження рівня цукру в крові.
В окремих випадках гепатотоксичності, пов’язаної з екстрактом кінського каштана, ушкодження ставало очевидним між 4-м і 8-м тижнями після початку прийому і мало самообмежувальний перебіг, що швидко ліквідувався.
Повідомлялося про два випадки токсичної нефропатії, які, ймовірно, були вторинними щодо прийому внутрішньо високих доз есцину.
не слід застосовувати на пошкодженій шкірі, у ділянці навколо ока чи на слизових оболонках.
Слід уникати місцевого застосування, якщо є запалення шкіри, тромбофлебіт або підшкірне ущільнення, сильний біль, виразки, раптовий набряк однієї або обох нижніх кінцівок, у пацієнтів з серцевою, нирковою або печінковою недостатністю.
Безпека кінського каштана при вагітності та в період годування грудьми не встановлена. Зважаючи на фармакологічно активні компоненти, присутні в кінському каштані, краще уникати його застосування у вагітних та жінок, які годують грудьми.
гідроксикумарин ескулін (міститься у корі Aesculus hippocastanum) може посилювати дію антикоагулянтів.
Есцин зв’язується з білками плазми крові і може впливати на зв’язування інших лікарських засобів.
не зареєстровано гострих випадків отруєння екстрактом кінського каштана.
Токсичність насіння кінського каштана обумовлена сапонінами, сумішшю багатьох сполук, що належать до групи флавоноїдів. Однак у більшості випадків токсичність кінського каштана нетяжка, отже повідомлення про такі епізоди дуже рідкісні.
Симптоми, пов’язані з отруєнням насінням кінського каштана, включають блювання, діарею, головний біль, сплутаність свідомості, слабкість, посмикування м’язів, порушення координації, кому та параліч. Також спостерігали смптоми з боку печінки, підшлункової залози і серця, зокрема миготливу аритмію. Тому необхідний моніторинг ЕКГ, а консервативне лікування передозування слід проводити поряд з інфузійною терапією.