АТЕНОЛОЛ (ATENOLOLUM) Діюча речовина
HSDB, RTECS: 1-p-карбамоілметоксіфеноксі-3-ізопропіламіно-2-пропанол; або 4-(2-гідроксі-3-((1-метилетил)аміно)пропоксі)бензенацетамід.
антиангінальна, антигіпертензивна та антиаритмічна; не має внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності; зменшує автоматизм синусового вузла, уповільнює AV-провідність, знижує скоротливість міокарда та його потребу в кисні; має негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дії.
АГ; лікування і профілактика нападів стенокардії (хр. стабільна і нестабільна стенокардія особливо у випадках поєднання з тахікардією та АГ); порушення серцевого ритму (аритмія, синусова тахікардія, профілактика надшлуночкової тахікардії, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, мерехтіння і тріпотіння передсердь; вентрикулярні (шлуночкові аритмії), у тому числі спричинені підвищеним фізичним навантаженням, прийомом симпатоміметичних засобів; профілактика шлуночкової тахікардії і мерехтіння шлуночків); ІМ (лікування і профілактика для зниження летальності і зменшення ризику повторного ІМ).
ІМ: після в/в ведення, ч/з 12 год після ін’єкції, призначають 50 мг p/os і 100 мг ще ч/з 12 год; суправентрикулярні (надшлуночкові) і вентрикулярні (шлуночкові) аритмії: 1-2 р/добу по 50-100 мг; МДД - 200 мг; хр. стабільна і нестабільна стенокардія: 100 мг 1 р/добу або 50 мг 2р/добу; АГ: розпочинають із 100 мг 1 р/добу, деяким пацієнтам достатньо 50 мг/добу, ефект спостерігається через 2 тижні, у разі неефективності застосовувати атенолол у поєднанні з діуретиками.
підвищена чутливість до атенололу або до інших β-адренорецепторів, або до будь-яких компонентів препарату; г. СН; кардіогенний шок; AV блокада ІІ і ІІІ ступенів; СССВ; СА блокада; синусова брадикардія (ЧСС менше 45 за хв); артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше 90 мм рт. ст.); БА; метаболічний ацидоз; пізні стадії порушення периферичного кровообігу; одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В); нелікована феохромоцитома; ниркова недостатність; дитячий вік.
брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення AV провідності (аж до зупинки серця) та прояви симптомів СН, відчуття холоду та парестезії у кінцівках; запаморочення, відчуття втомлюваності, головний біль, порушення сну, нічні кошмари, депресивні розлади настрою, галюцинації, психози, безсоння або сонливість, сплутаність свідомості; диспепсія, діарея, нудота, запор, гепатотоксичність, сухість у роті, порушення рівня трансаміназ, внутрішньопечінковий холестаз; можливий розвиток гіпоглікемічного стану, особливо у хворих на ЦД на тлі гіпоглікемічної терапії; реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк, свербіж, почервоніння шкіри, екзантема, фотосенсибілізація, шкірні висипання (загострення псоріазу), уртикарні висипання, підвищення рівня антинуклеарних а/т; випадки порушення лібідо та потенції, гінекомастія, імпотенція, утруднене сечовипускання; у хворих зі схильністю можливі прояви бронхіальної обструкції, бронхоспазм; пурпура, тромбоцитопенія; сухість у роті, кон′юнктивіт або зменшення секреції слізних залоз, посилене потовиділення, порушення зору, м′язова слабкість, відчуття сухості в очах, алопеція, псоріазоподібні шкірні реакції, с-м відміни.