Збої в клінічних випробуваннях: чи всі вони пов’язані з COVID-19?

Близько 1100 компаній повідомили про збої в клінічних випробуваннях у зв’язку з COVID-19 до травня 2020 р., і, за даними «Globaldata», близько 70% з них відмічали збої в період з квітня до травня через припинення реєстрації.

«Phesi» — компанія, що пропонує аналітичні продукти і послуги у сфері клінічних розробок для біофармацевтичних компаній, провела аналіз збоїв у клінічних випробуваннях. Було виявлено, що з 300 тис. глобальних центрів клінічних випробувань, які увійшли в аналіз «Phesi», майже 30 тис. призупинили випробування в червні 2020 р.

Відповідно до звіту «Phesi», коли в червні кількість випадків COVID-19 почала зменшуватися, до випробувань знову почали активно залучати учасників, набір сягнув майже допандемічного рівня. Однак початок другої хвилі COVID-19 знову загострив ситуацію — у вересні 2020 р. було припинено роботу 28 тис. центрів клінічних випробувань.

Більш докладно про те, як пандемія COVID-19 вплинула на дослідницькі центри і з якими довгостроковими наслідками пандемії зіткнеться сфера клінічних випробувань лікарських засобів, розповів доктор Джен Лі (Gen Li), президент компанії «Phesi», у своєму інтерв’ю виданню «European Pharmaceutical Review».

Як COVID-19 вплинув на клінічні випробування?

«Пандемія справила величезний вплив на інфраструктуру клінічних випробувань. Від незліченної кількості співробітників, які були звільнені або продовжують працювати віддалено, до багатьох лабораторій і дослідницьких інститутів, які були змушені закритися, навіть якщо тільки на деякий час.

Необхідність соціального дистанціювання і захисту вразливих пацієнтів також призвели до припинення багатьох клінічних випробувань.

Тепер, коли криза переходить у напівпостійний стан, біофармацевтичні компанії і спонсори повинні вжити заходів, аби обійти вірус. Це означає, що необхідно продовжувати проведення випробувань шляхом підтримки їх фінансування, навіть якщо вони призупинені.

COVID-19 домінує на порядку денному, оскільки пошук вакцини триває, але є й інші життєво важливі R&D-проєкти, які розробляються вже багато років, і які необхідно захищати. Ми бачимо зусилля спонсорів, спрямовані на вирішення цього питання. Наприклад, використання цифрових рішень для подолання фізичних бар’єрів між пацієнтами і медичними працівниками».

Як довго триватимуть збої в клінічних випробуваннях?

«Початковий шок, який все зупинив, вже позаду. Протягом останніх кількох місяців промисловість неухильно реанімувала свою діяльність. Хоч і за умови впровадження нових процесів.

Це стало можливим завдяки зусиллям фармацевтичних компаній, спонсорів, контракт­них дослідницьких організацій (contract research organisations) і дослідницьких центрів. Свою роль зіграли також технологічні нововведення, такі, як віртуальні засоби проведення клінічних випробувань. Як не дивно, віртуальні технології існують вже багато років, але COVID-19 прискорив їх впровадження.

На даний момент важко оцінити величезні витрати у сфері клінічних випробувань, пов’язані безпосередньо з COVID-19, але можна з упевненістю сказати, що негативні фінансові наслідки збережуться протягом багатьох років.

Малоймовірно, що найближчим часом ми повернемося до звичного життя, яке ми знали до COVID-19. Обмеження у взаємодії людини з людиною будуть зберігатися навіть за наявності однієї або декількох ефективних вакцин просто тому, що жодна вакцина не є ефективною на 100%.

Такий стан речей буде сприяти подальшому зниженню і без того низького рівня продуктивності сфери клінічних випробувань, і, відповідно, збільшенню витрат».

Чи можемо ми звинувачувати COVID-19 у всіх невдачах клінічних випробувань?

«Клінічні випробування провалюються як з COVID-19, так і без нього. За звичайних обставин близько п’ятої частини всіх досліджень не проходить.

Клінічні дослідження — це «робочі конячки», які приносять інноваційні лікарські засоби пацієнтам, надаючи допоміжні дані про безпеку та ефективність терапії. Вони в основному є частиною наукових інновацій та медичних експериментів, тому, якщо клінічні дослідження не можуть надати задовільні дані про безпеку та/або ефективність, вони зазнають невдачі.

Кілька людських чинників також можуть призвести до того, що випробування буде невдалим, включаючи неадекватний дизайн клінічного дослідження або протоколу, погано сплановані та впроваджені бізнес-процеси або неправильний вибір країн і/або дослідницьких центрів.

Іноді конкуренція між випробуваннями, у яких беруть участь одні й ті ж самі популяції пацієнтів, також призводить до провалу клінічного випробування. Однак сьогодні багато з цих проб­лем маскуються під COVID-19, і пандемію звинувачують у багатьох невдачах випробувань.

Наш аналіз показав, що, коли набір учасників знову почав зростати в період з червня до вересня 2020 р., раптово збільшилася кількість нових дослідницьких центрів. Це може бути пов’язано з тим, що спонсори намагаються пом’якшити вплив COVID-19 і збільшують кількість дослідницьких центрів для подолання поточних обмежень.

Проте, навіть за нормальних умов, якщо компанії не можуть проаналізувати, наскільки добре проходять їх клінічні випробування, додавання нових центрів до поточного відбірного процесу є ризикованою практикою.

У багатьох призупинених дослідженнях COVID-19, ймовірно, був поверхневим тригером для набагато більш глибокої проблеми в дизайні і реєстрації. Біофармацевтичні організації, які планують бюджети на 2021 р., повинні враховувати дані, щоб приймати точні рішення про клінічні розробки, які допоможуть їм орієнтуватися в складних умовах, із якими стикається сектор».

Що можна зробити, щоб пом’якшити вплив COVID-19 на сферу клінічних випробувань?

«Безпосередній вплив COVID-19 прискорив впровадження технології, пов’язаної з проведенням віртуальних випробувань. Однак, щоб подолати проблеми, які спричинив COVID-19 для сфери клінічних розробок, далекоглядні лідери галузі повинні структурувати більш сміливі та радикальні зміни.

Нам також необхідно використовувати дані про пацієнтів, які ми накопичили за багато десятиліть, в інтересах програм клінічного розвит­ку. Цей процес включає:

• розробку оптимізованих цільових терапевтичних профілів (Target Therapeutic Profiles) для максимального збільшення кількості кандидатів на розробку;
• удосконалення протоколів клінічних випробувань, щоб дати кандидату на розробку найкращі шанси на успіх з медичної та оперативної точок зору;
• охоплення більшої кількості пацієнтів за допомогою підходу, орієнтованого на них. Однак у той же час необхідно знизити навантаження на пацієнтів.

Використання технологій для роботи з великим обсягом даних, включаючи штучний інтелект, також має велике значення».

На які ще аспекти варто звернути увагу?

«В умовах зростання глобальної економічної невизначеності, з якою стикаються всі галузі, 2021 р. буде важким для більшості організацій, що займаються клінічними розробками, у всьому світі.

Без прийняття рішень на основі даних фінансові ресурси будуть у подальшому витрачені на відродження зомбі-проєктів, які зазнали б невдачі навіть без COVID-19. Витрати можуть також зростати через необхідність додаткового внутрішнього планування на випадок непередбачених обставин.

Якщо організації не пристосуються до цих змін, у гіршому випадку це може привести до краху компанії і затримок у розробці нових методів лікування на кілька років.

Компанії, що займаються клінічною розробкою, повинні мати можливості для прогнозування сценаріїв, аби точно управляти новими змінами й пов’язаними з ними витратами».