1,3 млн доз — таку кількість вакцин країна отримала з 27 травня (табл. 1).
Таблиця 1 | Хронологія поставок вакцин проти COVID-19 в Україну з урахуванням виробника та кількості доз (vaccination.covid19.gov.ua, станом на 7 червня) |
Дата поставки, 2021 р. | Виробник | Кількість доз |
23 лютого | «AstraZeneca»/SII | 500 000 |
10 квітня | «Sinovac Biotech» | 200 000 |
16 квітня | «Pfizer»/«BioNTech» | 117 000 |
23 квітня | «AstraZeneca»/«SK bioscience» | 367 200 |
18 травня | «Sinovac Biotech» | 500 000 |
18 травня | «Pfizer»/«BioNTech» | 117 000 |
19 травня | «Pfizer»/«BioNTech» | 117 000 |
20 травня | «Pfizer»/«BioNTech» | 117 000 |
21 травня | «Pfizer»/«BioNTech» | 122 850 |
26 травня | «Pfizer»/«BioNTech» | 117 000 |
27 травня | «Sinovac Biotech» | 513 316 |
27 травня | «Pfizer»/«BioNTech» | 50 310 |
2 червня | «Pfizer»/«BioNTech» | 66 690 |
3 червня | «AstraZeneca» | 705 600 |
Усього | 3 610 966 |
Зокрема, в рамках COVAX 3 червня доставлено 705 600 доз вакцини «AstraZeneca», тобто загалом країна отримала майже 59% доз від запланованих (табл. 2).
Таблиця 2 | Заплановані та здійснені (станом на 7 червня) поставки вакцин в Україну через COVAX (www.gavi.org; vaccination.covid19.gov.ua) |
Виробник | Поставлено | Виділено |
«Pfizer»/«BioNTech» | 590 850 | 1 064 700 |
«AstraZeneca»/«SK bioscience» | 1 072 800 | 1 776 000 |
Усього | 1 663 650 | 2 840 700 |
Усі джерела постачання забезпечили певні кількості вакцин у період, що розглядається (табл. 3).
Таблиця 3 | Розподіл поставлених в Україну доз протиковідних вакцин за джерелом фінансування (vaccination.covid19.gov.ua, станом на 7 червня) |
Джерело | Кількість доз |
COVAX (країни-донори) «Pfizer»/«BioNTech», «AstraZeneca»/«SK bioscience» | 958 050 + 705 600 = 1 663 650 |
ДП «Медичні закупівлі України» (Держбюджет) — «Sinovac Biotech» | 700 000 + 513 316 = 1 213 316 |
Crown Agents (Держбюджет) «AstraZeneca»/SII + «Pfizer»/«BioNTech» | 617 000 + 117 000 = 734 000 |
Усього | 2 275 050 + 1 335 916 = 3 610 966 |
За кількістю введених доз останній тиждень був дуже продуктивним, майже рекордним, лише трохи поступився передсвятковому (26.04–2.05) (рис. 1). Якщо і в подальшому в країні будуть щеплювати у такому темпі, 2,25 млн доз, що ще залишилися невикористаними, буде застосовано протягом 11 тиж — майже 3 міс. Такий темп не можна вважати достатнім, та маємо надію на його пришвидшення.
Не менше вищезазначеного насторожує вікова структура вакцинованих. За кількістю введених за весь час доз на першому місці — люди віком 20–39 років, на них припадає 24% вакцин. Проте, і група ця є багаточисельною, тобто дози між групами розподіляються приблизно рівномірно, та серед 70–79-річних щеплено 4,8%, а старших за 80 років — 3,5%, тоді як серед усіх дорослих, старших 19 років, щеплено 4,1% осіб. Червень у цьому сенсі не радує, бо вікові групи за частками вакцин, що на них припадають, вишикувалися від 20–39-річних до понад 80-річних, без винятків (якщо не брати до уваги 18–20-річних, рис. 2)!
Профілактика ризику захворювання, пов’язаного з професійною діяльністю, — справа потрібна, проте, яким буде популяційний ефект від щеплення людей молодого віку? Головне, на що можна сподіватися (оскільки ризик тяжкого перебігу хвороби в молодому віці невисокий) — зменшення здатності розповсюджувати хворобу. Проте, з досвіду, приміром, кампанії вакцинації у Великій Британії відомо, що зниження цього ризику після введення перших доз становить 35–50% залежно від вакцини. Тобто випадків вторинного інфікування від щеплених буде у кращому разі вполовину менше. А якщо в інфекційному процесі зросте роль дельта-варіанту, який і передається краще, і від імунітету вислизає, то кількість таких вторинних випадків може зменшуватися тільки, скажімо, на чверть — не дуже велику частку, особливо якщо взяти до уваги загальну можливість забезпечення вакцинами.
Які вікові групи потрібно щеплювати у першу чергу? Правильно, людей літнього віку. Зменшення кількості госпіталізацій та летальних випадків на 75–85% після перших доз — це дуже значущий популяційний ефект, до якого потрібно прагнути в першу чергу. Цілком зрозуміло, що напередодні літніх відпусток та за можливості пожвавлення ділової активності особи молодого віку позитивно налаштовані до щеплення, тоді як серед літніх людей більш поширена нерішучість. У цій ситуації необхідною є роз’яснювальна та заохочувальна робота серед людей старших вікових груп.