Недавнє опитування лікарів у США виявило високий рівень професійного вигорання: лікарі європеоїдної раси частіше повідомляють про вигорання, ніж лікарі з інших етнічних груп чи раси.

Відчуття емоційного виснаження і нездатності впоратися з ситуацією — поширені ознаки вигорання, реакція на тривалий період стресу.

Проблема часто буває професійною. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає вигорання як «синдром, який розглядається як результат хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося впоратися».

Вигорання особливо поширене серед лікарів, які надмірно працюють і стикаються з високим тиском. У США рівень вигорання серед лікарів завжди вищий, ніж у загальній популяції зайнятих людей.

Проте існує обмежене розуміння того, як відрізняється рівень вигорання серед лікарів, особливо серед осіб, які піддаються маргіналізації за ознакою раси або етнічної приналежності, і, отже, стикаються з додатковими проблемами, пов’язаними з ізоляцією та дискримінацією.

У світлі цього в одному з недавніх досліджень розглядалося питання про те, яким чином різні аспекти досвіду роботи лікарів варіюються залежно від їх раси та етнічного походження.

У ході опитування вивчалися рівні вигорання, депресії, задоволеності кар’єрою і балансу між роботою та особистим життям у більш ніж 4000 лікарів у США. Респондентами були особи європеоїдної, монголоїдної, негроїдної раси та латиноамериканського походження.

Результати дослідження опубліковані в журналі «JAMA Network Open».

Результати опитування

Висновки ґрунтуються на опитуванні 4424 лікарів у США, які були внесені до списку лікарів Американської медичної асоціації (American Medical Association). Команда вчених проводила опитування в період з 2017 до 2018 р.

Вчені оцінили расу та етнічну приналежність лікарів, використовуючи методологію Бюро перепису населення США (U.S. Census Bureau). Більшість респондентів були європеоїдної раси (78,7%), за ними слідували особи монголоїдної раси (12,3%), латиноамериканського походження (6,3%) і негроїдної раси (2,8%).

Щоб визначити ступінь вигорання, дослідники використовували опитування під назвою «Maslach Burnout Inventory» (MBI), яке може бути спеціалізованим для медичного персоналу.

Опитування оцінює відчуття емоційного виснаження, особистого задоволення і деперсоналізації — останнє може включати безособовий огляд пацієнтів (так, ніби вони є об’єктами).

Майже половина — 43,7% лікарів, які взяли участь в опитуванні, повідомили про професійне вигорання.

Найвищий ступінь вигорання було встановлено ​​серед лікарів європеоїдної (44,7%), монголоїдної (41,7%), негроїдної раси (38,5%) і латиноамериканського походження (37,4%).

Навіть після врахування чинників, які можуть вплинути на ступінь вигорання, таких як вік, клінічна спеціалізація і кількість відпрацьованих годин на тиждень, лікарі європеоїдної раси, як і раніше, частіше повідомляли про вигорання, ніж лікарі інших рас і етнічних груп.

Опитування також продемонструвало, що лікарі негроїдної раси майже на 70% частіше повідомляють про те, що вони задоволені балансом між роботою та особистим життям, ніж лікарі європеоїдної раси. Дослідники оцінили цей показник, попросивши респондентів оцінити твердження: «Мій робочий графік залишає мені досить часу для мого особистого/сімейного життя».

За матеріалами medicalnewstoday.com