Проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ, передавши вітання від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди, зазначив: «Ми дуже хвилювалися, коли організовували науковий форум… Звичайно, ніщо не замінить нам живе спілкування, проте є і певні переваги в онлайн-форматі, адже ми можемо долучити до участі гостей із різних куточків України та світу».
Спрямований пошук біологічно активних речовин
Доктор хімічних наук, член-кореспондент Національної академії наук (НАН) України, перший заступник генерального директора державної наукової установи «Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України», завідувач кафедри прикладної хімії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, професор Валентин Чебанов повідомив про деякі з останніх результатів у контролі хемоселективності багатокомпонентних реакцій, що перемикаються, за участю метиленактивних сполук, карбонвмісних реагентів та аміноазолів. Особливу увагу приділено використанню некласичних методів активації — мікрохвильовому випроміненню та ультразвуку.
Професор Роман Лесик, доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького представив доповідь на тему «5-Ен-4-тіазолідинони як акцептори Міхаеля. Pains чи лікоподібні структури?», звернувши увагу на біологічно активні 5-ен-4-тіазолідинони, що мають перспективу в якості протиракових, противірусних, протимікробних та протизапальних лікарських засобів.
Доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри органічної та біоорганічної хімії Запорізького державного медичного університету, професор Сергій Коваленко поділився досвідом синтезу раніше невідомих поліконденсованих хіназолінів — заміщених 4-гідразинохіназолінів, серед яких проведено скринінг із виявленням ряду перспективних біоактивних агентів з протипухлинною активністю.
Про розробку вітчизняних антидіабетичних засобів розповів доктор фармацевтичних наук, професор кафедри аналітичної хімії та аналітичної токсикології Національного фармацевтичного університету (НФаУ) Сергій Мерзлікін. Так, у 2004 р. був дозволений до медичного застосування в Україні препарат Діакамф, що розробляли, починаючи із 1993 р. для лікування цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Проте даний засіб, що знижує інсулінорезистентність та дисфункцію панкреатичних β-клітин шляхом стимуляції імідазолінових рецепторів, досі не впроваджений у виробництво.
Сучасний фармацевтичний аналіз, стандартизація та біоаналітична методологія
Про забезпечення якості лікарських засобів, виготовлених в аптеках, в Україні та світі розповіла доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри фармацевтичної хімії НФаУ, професор Вікторія Георгіянц. Ліки, які виготовляються в умовах аптеки, дозволяють забезпечити принципово вищий рівень надання допомоги при лікуванні, ніж готові лікарські засоби. Забезпечення населення якісними та безпечними екстемпоральними ліками нерозривно пов’язано з належним контролем їх якості, який регламентується вимогами Державної Фармакопеї України (ДФУ). Проте відсутність у ДФУ методів, які часто використовують для кількісного визначення в умовах аптеки (ФЕК, рефрактометрія, титриметрія) з одного боку, неможливість використання сучасних фізико-хімічних методів та стандартних зразків — з другого, а також недосконала нормативна база щодо вимог до контролю якості цих ліків ускладнюють впровадження внутрішньоаптечного виготовлення. Зусиллями фахівців НФаУ для проєктів монографій розроблені та валідовані методики контролю якості 64 ліків з використанням наступних методів аналізу: титриметричних; спектрофотометричних; фотоколориметричних; рефрактометричних; хроматографічних (рідинна, газова та тонкошарова хроматографія); поляриметричних.
Професор Олександр Гризодуб, доктор хімічних наук, директор державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», підкреслив, що створення ДФУ — найбільше досягнення в галузі стандартизації лікарських засобів за всі 30 років незалежності. Її засновано на 6 років раніше, ніж в інших пострадянських країнах; за цей час розроблено та введено в дію два видання ДФУ, загальним обсягом 13 томів, 7208 сторінок. Україна набула статусу повноправного членства в Європейській Фармакопеї з діючими європейськими стандартами якості лікарських засобів. ДФУ є членом Фармакопеї США з правом голосу. До того ж ДФУ — єдина фармакопея у світі, в якій опублікована національна стаття 5.3.N.2. «Валідація аналітичних методик і випробувань», — зазначив доповідач. Зворотним зв’язком з користувачами ДФУ стала Програма професійного тестування (ППТ) для контрольних лабораторій як обов’язковий елемент Належної лабораторної практики (GLP).
Сергій Сур, доктор фармацевтичних наук, директор компанії «АРТЕРІУМ ЛТД», окреслив 4 блоки взаємопов’язаних проблем сучасної системи охорони здоров’я України — організаційні та інституційні; низький рівень економічної доступності; проблеми раціонального використання, а також якості, ефективності та безпеки ліків.
За 30 років незалежності в Україні так і не створена система обов’язкового медичного страхування замість зруйнованої радянської системи безоплатної медицини. В Уряді і МОЗ дотепер відсутні стратегія розвитку, державна політика та адекватна реакція на проблеми і виклики в галузі охорони здоров’я та фармацевтичного сектору. Призначення четвертого міністра охорони здоров’я за 21 міс свідчить про катастрофічний стан кадрової політики Офісу Президента, Верховної Ради України та Уряду в галузі, який супроводжується організаційними, фінансовими і нормативними проблемами МОЗ і Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Свіжі соціологічні опитування свідчать про високий рівень недовіри населення до керівників МОЗ.
Ще одним суттєвим обмеженням для розвитку системи охорони здоров’я України є низька економічна доступність. На сьогодні Україна є найбіднішою країною Європи за рівнем ВВП на душу населення (3225 дол. США у 2019 р.) і з найнижчими витратами на охорону здоров’я на душу населення (125 дол. у 2019 р., 130-те місце у світі). При цьому найнижчі в Європі фактичні видатки на охорону здоров’я в бюджеті (в середньому близько 2,6% за 2010–2020 рр.) не відповідають рівню «не менше 10%», передбаченим ст. 12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Частка госпітального сегмента фармринку України становить 12–15%, а програма реімбурсації «Доступні ліки» становила близько 1% від обсягу фармринку. Усі ці чинники призводять до низького обсягу споживання ліків на душу населення (105 дол. у 2019 р.).
Перші кроки із запровадження в Україні електронних рецептів не компенсують зруйновану систему виписки паперових. Продовжується масовий відпуск з аптек рецептурних ліків, у тому числі антибіотиків, без рецептів. Часто відбувається призначення (і самопризначення) непотрібних для пацієнтів лікарських засобів, особливо це явище стало масовим у період епідемії COVID-19.Після введення у 2014 р. мораторію на перевірки бізнесу і, особливо, в період епідемії зросли ризики появи в аптеках неякісних, незареєстрованих та фальсифікованих ліків, а також стрімко збільшується «сірий» сегмент — в аптеках з’являється все більше дієтичних добавок та косметичних засобів зі складом та дозами активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), як і в лікарських засобах, але без зазначення їх протипоказань та можливих побічних реакцій. Це призводить до нечесної конкуренції, оскільки для цих продуктів значно нижчі вимоги та витрати щодо реєстрації, якості, виробництва, фармаконагляду тощо, що дозволяє встановлювати на них нижчі ціни. При цьому провізори та фармацевти зазвичай не інформують споживачів про відпуск дієтичних добавок та косметичних засобів замість ліків, що вводить в оману споживачів і підвищує ризики для пацієнтів при використанні таких продуктів. А регуляторні органи (МОЗ та Держпродспоживслужба) фактично відмовляються регулювати цю проблему.
На сьогодні спостерігається зростання політичного популізму в керівних органах держави — намагання простими рішеннями вирішити складні проблеми; використання PR не як інструменту, а як мету проєктів; відсутність розуміння пріоритетів і послідовності задач призводить до витрат часу і вкрай обмежених ресурсів країни на другорядні проєкти, які не зумовлюють суттєвих покращень у системі охорони здоров’я. Наприклад, легалізація медичного канабісу, впровадження інституту Уповноваженого з медичних питань, впровадження системи 2D-кодування упаковок лікарських засобів тощо.
Завідувач кафедри фармацевтичної хімії, доктор фармацевтичних наук, професор Лілія Логойда представила сучасний стан інноваційної фармацевтичної розробки антигіпертензивних препаратів та підходи до валідації аналітичних методик з метою їх оптимізації. Для таких цілей розробляють методики аналізу визначення АФІ та їх домішок у субстанціях, модельних сумішах, лікарських засобах та біологічних рідинах. Поява нових фіксованих комбінацій створює необхідність у простих, точних та швидких аналітичних методах. До того ж мінімізація токсичності із збереженням ефективності може бути одним із складних аспектів у розробці більш безпечної методології.
Міжнародний досвід
Чималий інтерес викликав виступ Імрана Алі (Imran Ali), професора кафедри хімії Національного ісламського університету (Jamia Millia Islamia, A Central University, Делі, Індія), який розповів про новий підхід до нанопротиракових препаратів на основі цілого ряду діючих речовин (цисплатин, карбоплатин, блеоміцин, 5-флуороурацил, доксорубіцин, дактиноміцин, 6-меркаптопурин, паклітаксел, топотекан, вінбластин та етопозид тощо) та матеріалів для приготування носіїв наночастинок (дендримери, ліпосомальні, міцели, неорганічні сполуки тощо).
Учасники конференції з цікавістю заслухали доповідь Анни Тсантілі (Anna Tsantili), професора фармацевтичної хімії Афінського національного університету ім. Каподистрії, Греція, яка висвітлила різні підходи до біохроматографічних досліджень. Професор аналітичної та біоаналітичної хімії Університету Д’Аннунціо, К’єта (Італія) Марчелло Локателлі (Marcello Locatelli) розповів про надійні та відтворювані конфігурації приладів для контролю якості, що дозволяють досліджувати раніше недосяжні рівні концентрацій основних компонентів та/або метаболітів (або продуктів розпаду). Професор кафедри фармацевтичної хімії фармацевтичного факультету Університету Мансура (Єгипет) Хусейн Ібрагім Ель-Субах (Hussein I. El-Subbagh) повідомив про розробку та тестування in vitro нової серії 6-заміщених амідо-, азо- або тіоуреїдо-хіназолін-4 (3Н)-онів із протипухлинною активністю. Професор фармацевтичної хімії Брауншвейзького технічного університету (Німеччина) Самі Елдіб (Sami Eldeeb) висвітлив роль афінного капілярного електрофорезу та мікромасштабного термофорезу для характеристики біомолекулярних взаємодій. Викликала цікавість і доповідь Халеда Селіма (Khalid B. Selim), професора кафедри органічної хімії фармацевтичного факультету Університету Мансура (Єгипет), про синтез малих молекул, таких як піколінаміди, дигідропіридазінон та хіназоліни в якості інгібіторів кількох ферментів кінази, таких як VEGFR-2, B-RAF та EGFR.
Професор кафедри аналітичної хімії Каїрського університету (Єгипет) Мамдух Резк (Mamdouh R. Rezk) розповів про вибір техніки пробопідготовки зразка з ізоляцією необхідних аналітів з їх матриць, таких як сироватка, плазма, сеча або ліквор, залежно від характеристик препарату та його метаболічної поведінки. Ахмед Абделмеджіед (Ahmed M. Abdelmegied), професор кафедри аналітичної хімії Мерилендського університету (Балтімор, США), поділився досвідом впровадження тандемної мас-спектрометрії з високою роздільною здатністю для аналізу сфінголіпідів. Професор кафедри аналітичної хімії Університету Менуфія (Єгипет) Хаям Ахмед (Hytham Ahmed) представив технологію, яка може дати додаткову інформацію за відбитками пальців, включаючи їх ендогенний, напівекзогенний та екзогенний хімічний вміст. Матрична допоміжна лазерна десорбційна іонізаційна мас-спектрометрія та мас-спектрометрія (MALDI MSI) дають кілька зображень за один аналіз з доданою інформацією.
Майбутнє фармації як науки
Секційне засідання розпочалося доповіддю Андрія Лозинського, кандидата фармацевтичних наук, доцента кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на тему «Синтез нових похідних тіопірано[2,3-d]тіазолу на основі 1,4-нафтохінону та юглону як дієнофілів». Доктор філософії, асистент кафедри органічної і біоорганічної хімії Запорізького державного медичного університету Віктор Ставицький представив доповідь «Спрямований пошук протизаплідних агентів у ряду піроло(піридо)[1,2-A]триазоло(триазино)[C]хіназолінів». Альона Савич, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою ТНМУ імені І.Я. Горбачевського, виступила з доповіддю на тему «Gas chromatography-mass spectrometry as a method of analysis of a number of biologically active substances in plant mixtures». Асистент кафедри фармацевтичної хімії ТНМУ імені І.Я. Горбачевського Катерина Пелешок розглянула тему «Method development for the quantitative determination of valsartan from caco-2 cell monolayers». Вікторія Процюк, асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Івано-Франківського національного медичного університету, представила доповідь «Вивчення протигрибкових властивостей нових синтетичних похідних 6-оксо-5,6-дигідротіазоло[2,3-b][1,2,4]тріазол-5-іл)ацетаміду».
Аспірант кафедри органічної і біоорганічної хімії Запорізького державного медичного університету Олена Холодняк презентувала доповідь «N-(R-Карбамотіоіл)циклоалкілкарбоксаміди: синтез, модифікація, фізико-хімічні та біологічні властивості».
Про синтез та хімічні перетворення нових тіазолідинонів як потенційних біологічно активних сполук розповів Ігор Юшин, аспірант кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Наталія Єлагіна з Рівненської медичної академії виступила з доповіддю на тему «Water status in fungi amanita musscaria and their composite system 1:9 with hydrocompacted nanosilica dioxyde A-300». «LC-MS/MS Method development the determination of metoprolol and meldonium in human plasma» — тема доповіді, яку представила Мар’яна Горин, лаборант кафедри фармацевтичної хімії ТНМУ імені І.Я. Горбачевського.
Поділився своїм досвідом та провів цікавий, інформативний майстер-клас на тему «Стандартизовані процедури валідації методик контролю якості лікарських засобів: основні принципи» Олександр Гризодуб, професор, доктор хімічних наук, директор ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». Усі бажаючі мають можливість переглянути конференцію на ютуб-каналі ТНМУ імені І.Я. Горбачевського.
Деякі рекомендації С. Сура розробникам лікарських засобів:
- Використовувати АФІ, допоміжні речовини, реактиви, що відповідають вимогам Європейської Фармакопеї/ДФУ, з сертифікатами аналізу їх виробників.
- Дослідження слід проводити відповідно до принципів GXP (спочатку розробка і затвердження дизайну та протоколу (плану) досліджень; потім — проведення досліджень відповідно до протоколу; після цього — підготовка та затвердження звіту).
- Має виконуватися принцип Data Integrity, всі результати експериментів і висновки досліджень можуть бути підтверджені первинними даними (наважками, розведеннями, спектрами, хроматограмами) з інформацією про час та прізвище, ім’я, по батькові дослідника.
- Використані лабораторні тварини та інші біологічні тест-системи мають відповідати стандартам; етичні принципи поводження з тваринами!
- Аналітичне та технологічне обладнання має пройти необхідну кваліфікацію (DQ, IQ, PQ); для розроблених аналітичних методик має бути проведена їх валідація.
- NB! Інтервенційні клінічні випробування мають проводитися лише після погодження протоколів і отримання дозволів від МОЗ та Етичної комісії.
