Імунодефіцит безпосередньо пов'язаний із психічними розладами

Результати нового дослідження демонструють, що у пацієнтів із первинним гуморальним імунодефіцитом на 91% частіше відмічають психічні розлади, і вони на 84% частіше демонструють суїцидальну поведінку в порівнянні з пацієнтами без цього стану.

«Клініцисти, які ведуть пацієнтів з первинним гуморальним імунодефіцитом, повинні знати про цей посилений зв’язок з психічними розладами і, можливо, проводити скринінг на них», — наголосив дослідник Йозеф Ісунг (Josef Isung), доктор медичних наук у Центрі досліджень психіатрії (Centre for Psychiatry Research), Каролінський інститут (Karolinska Institute), Швеція.

Дослідження було опубліковано в листопаді 2020 р. у журналі «JAMA Psychiatry».

Результати дослідження

Дані, кількість яких продовжує зростати, свідчать про те, що порушення імунної системи відіграє роль у розвитку психічних розладів.

«Первинний гуморальний імунодефіцит пов’язаний із недостатньою продукцією антитіл, що впливає на гуморальний аспект імунної системи. Такий стан пов’язаний із підвищеним ризиком рецидивуючих інфекцій і розвитку аутоімунних захворювань», — зазначив Й. Ісунг.

Імунодефіцит може бути тяжким, навіть небезпечним для життя, але також може бути відносно легким. Одним із найменш важких типів первинного гуморального імунодефіциту є селективний дефіцит IgA, який пов’язаний зі збільшенням інфекційних процесів у лімфоїдній тканині, асоційованій зі слизовою оболонкою (mucosa-associated lymphoid tissue — MALT), яка є важливим імунним бар’єром.

Експерти давно підозрювали, що інфекції в MALT пов’язані з певними формами психопатології у дітей, особливо з обсесивно-компульсивним розладом і хронічними тіками.

Використовуючи кілька пов’язаних національних шведських регістрів, дослідники визначили людей з будь-яким типом первинного гуморального імунодефіциту. Крім того, вони зібрали дані про поширеність аутоімунних захворювань.

Дослідники виявили 8378 пацієнтів (59% жінок) з первинним гуморальним імунодефіцитом, який впливає на рівень імуноглобулінів (середній вік при першому діагнозі — 47,8 року). Вчені порівняли цю групу з майже 14,3 млн осіб без цього захворювання.

Серед пацієнтів з первинним гуморальним імунодефіцитом у 27,6% відмічали аутоімунне захворювання в порівнянні з 6,8% пацієнтів без первинного гуморального імунодефіциту, що є статистично значущою різницею.

Близько 20,5% пацієнтів з первинним гуморальним імунодефіцитом і тільки 10,7% осіб без цього захворювання, мали хоча б 1 діагноз, пов’язаний із психічним розладом.

У моделі, скоригованій з урахуванням року народження, статі та наявності аутоімунного захворювання в анамнезі, ймовірність будь-якого психічного розладу у пацієнтів з первинним гуморальним імунодефіцитом була на 91% вищою порівняно з особами без цього стану.

«Нам було незрозуміло, чому жінки здаються більш вразливими» — підкреслив Й. Ісунг. Він зазначив, що первинний гуморальний імунодефіцит зазвичай так само поширений у жінок, як і у чоловіків, але у жінок, як правило, частіше відмічають психічні розлади.

За словами вченого, це дослідження дає більше доказів того, що порушення імунної системи впливають на розвиток нервової системи і мозок. Однак Й. Ісунг додає, що основний механізм досі повністю не вивчений.

Результати дослідження підкреслюють необхідність підвищення обізнаності лікарів, пацієнтів і адвокатів про зв’язок між імунодефіцитом і психічним захворюванням, включаючи суїцидальність.

За матеріалами medscape.com