COVID-19: експрес-аналіз ситуації та підсумки прогнозування

На рис. 1 подані значення кількості підтверджених випадків серед усіх проведених за день тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції. Усі дані на графіках віднесені до дати їх отримання, а не опублікування наступного дня вранці. Так, вже з 19 липня почалося постійне зростання показника, яке досягло 27 листопада рекордного значення 16 294, після чого проявився обнадійливий тренд до зменшення кількості захворілих. Втім, більш детальний аналіз даних не дозволяє стверджувати про покращення ситуації. Рис. 2 та 3 демонструють, що зменшення кількості виявлених випадків в Україні та Києві чітко корелює з кількістю проведених тестів (що зрозуміло), однак остання величина має тенденцію до зниження у листопаді–грудні, досягаючи в останні дні рекордних мінімумів за півтора місяця.

Рис. 2

Кількість тестів (права вісь) та підтверджених випадків (ліва вісь) в Україні

Рис. 3

Кількість виконаних тестів (ліва вісь) та підтверджених випадків (права вісь) у Києві

Щоденні обсяги тестування і відсотки підтверджених випадків від кількості проведених тестів в Україні з 1 липня подано на рис. 4. Суттєвий вплив при цьому мають екстремальні (і незрозумілі з огляду на багатоденні залишки в лабораторіях) пікові значення у вихідні, які дещо знизилися в останні суботу та неділю (відносно періоду, що розглядається). Крім того, ряд експертів зазначають, що не всі приватні лабораторії звітують про обсяги тестування в повному обсязі.

Рис. 4

Кількість проведених тестів (ліва вісь) та відсоток підтверджених випадків (права вісь) в Україні

З літа найбільшу кількість тестів (більше 51 тис. на добу) було зроблено 6 листопада, а після 25 листопада (коли було більше 49 тис. на добу) почалося зниження цієї величини (із наднизькими значеннями у вихідні — 26 грудня було проведено менше 20 тис. тестувань), попри обіцянки нарощувати кількість щоденних тестувань з 50 тис. до 75 тис…

На жаль, Україна характеризується несприятливими показниками і в порівнянні з іншими країнами (таблиця). Тривожною тенденцією є також збільшення кількості госпіталізованих осіб. На рис. 5 подано згладжену за тижневим вікном кількість осіб, госпіталізованих із діагнозом COVID-19 в Україні та Києві з 1 листопада. Спостерігається різкий сплеск у грудні і в Україні, і в Києві, що триває досі. Більш детально дані щодо госпіталізації відо­бражено на рис. 6. Варто звернути увагу на два моменти: по-перше, дані по Україні з 8 до 14 грудня, коли значення за добу змінювалися більш ніж у 2 рази, свідчать про проблеми із достовірністю; по-друге, спостерігається висока кількість госпіталізованих в останні дні.

Рис. 5

Усереднена кількість осіб, які надійшли в лікарні в Україні (ліва вісь) та Києві (права вісь)

Рис. 6

Кількість осіб, які потрапила в лікарні України (права вісь) та Києва (ліва вісь); 1 січня — оціночно

Зазначені тенденції зміни кількості тестувань суттєво вплинули на співвідношення даних МОЗ України та місячних сценарних прогнозів (оптимістичний, песимістичний), розрахованих 11–16 листопада, що уточнено 1 грудня шляхом невеликого «опускання» графіка на поточний місяць згідно з тенденцією до зменшення кількості тестів, яка вже почала проявлятися в останні дні листопада. Оскільки відсоток підтверджених випадків є більш стійким порівняно з кількістю зроблених тестів, то нами введено гіпотетичний оціночний показник кількості підтверджених випадків у припущенні, що щоденно виконують 50 тис. тестів (рис. 7). Використання оціночних даних, що дає більш реалістичне уявлення про перебіг подій, підтверджує більшу адекватність саме прогнозних даних, розрахованих 16 листопада за двома сценаріями (рис. 8), про що вже повідомлялося читачам «Щотижневика АПТЕКА».

Рис. 7

Дані МОЗ про обсяги тестування (права вісь) та кількість підтверджених випадків, а також оціночна кількість підтверджених випадків (ліва вісь)

Рис. 8

Сценарні прогнози, дані МОЗ та оціночні дані

Таким чином, суттєвий науковий і практичний інтерес викликає розробка підходів до визначення кількості інфікованих, а не лише виявлених, осіб. На жаль, у багатьох випадках у ЗМІ ці поняття змішуються.

Висновки

1. За період з 25 листопада триває зменшення щоденної кількості тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції. Недостатня кількість тестів та проблеми з обсягом та достовірністю даних, що публікуються (навіть тих, що мають об’єктивне підґрунтя), створюють проблеми для розуміння ситуації органами влади, як і для розробки достовірних прогнозів.

2. При зменшенні кількості виявлених випадків інфікування впродовж останніх тижнів суттєво зросла кількість госпіталізованих  — з усіма наслідками цього.

3. Важливим — але й складним — є завдання оцінювання кількості інфікованих, оскільки наявні дані про підтверджені випадки можуть слугувати лише для дуже поверхневих висновків. У зарубіжних країнах з цією метою запроваджуються широкі тестування населення.

4. Потребує невідкладного вирішення проб­лема дистанційного оформлення доступу до сімейних лікарів, оскільки нині укладання договорів вимагає особистої присутності пацієнтів, що створює додаткові ризики інфікування.

5. Вимагає удосконалення система оперативного збирання та опрацювання релевантної інформації, перш за все з метою суттєвого підвищення рівня достовірності даних.

6. У світі почав поширюватися мутований варіант коронавірусу, який було виявлено у Великій Британії ще у вересні. Тому органам влади слід готувати заходи з виявлення та лікування цього та інших різновидів COVID-19 заздалегідь.

Публікацію підготовлено (оновлено 8 січня) за даними джерел у Центрі громадського здоров’я України, Націо­нальній службі здоров’я України, Кабінеті Міністрів України, МОЗ України, worldometers.info, Центрі системних наук та інженерії (Center for Systems Science and Engineering — CSSE) при Університеті Джонса Гопкінса (Johns Hopkins University), а також на основі власних розрахунків.

Інформаційна підтримка — компанія «Моріон».