Чи варто шукати ідеальних рішень у боротьбі з COVID-19?

На думку дослідників із США, коли справа стосується тестів, масок, лікування і вакцин, швидкість і масштаб можуть мати більше значення, ніж абсолютна ефективність.

Основний інстинкт лікарів-інфекціоністів та вчених — шукати і призначати профілактику або лікування, які гарантовано принесуть користь пацієнтам. З COVID-19 цей інстинкт може бути контрпродуктивним.

Новий коронавірус поширюється серед населення занадто швидко і непередбачувано, щоб чекати, поки буде розроблено ідеальне рішення. Широке застосування недосконалих заходів профілактики, лікування і вакцин може бути найшвидшим способом впоратися з кризою.

Навіть ті спільноти в США, які зараз відносно добре борються з вірусом, усе ще знаходяться в небезпечній близькості до критичної точки. Рівні зараження і смертності можуть знову раптово зрости, як це сталося в декількох штатах цього літа.

Однак при всебічному використанні навіть помірно ефективних стратегій профілактики і лікування кількість випадків інфікування і смерті може істотно зменшитися протягом декількох тижнів.

Існують потенційні переваги використання недорогих тестів на паперових смужках для виявлення коронавірусних інфекцій, навіть якщо вони менш точні, ніж стандартні тести полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Паперові тести швидко надають відповідь. При їх широкому і частому застосуванні вони могли б стати ефективним засобом першого виявлення.

Ще один простий недосконалий засіб, який уже врятував безліч життів, — це маска для обличчя.

Маска, особливо тканинна, є примітивним засобом захисту від респіраторних вірусів, і з точки зору ефективності вона, ймовірно, меркне порівняно з презервативом, золотим стандартом захисту від інфекційних захворювань. Виміряти ефективність маски на індивідуальному рівні дуже складно. Особливо з огляду на чинники реального світу, де використання масок є уривчастим і де люди носять різні типи масок.

Але на основі математичного моделювання вчені встановили, що маска, яку носить інфікована людина, фільтрує близько 50% вірусу, що видихається цією людиною, а також знижує ймовірність передачі вірусу іншим на 10–60% (залежно від вірусного навантаження). Коли і заражена, і незаражена людина захищені масками, ймовірність передачі інфекції знижується на 40–80%.

Коли перелічені ефекти від носіння маски поширюються на всю популяцію, загальний вплив може бути досить значним.

Ймовірно, що значна поширеність вірусу є рушійною силою пандемії. У зв’язку з цим носіння масок людьми, які не можуть убезпечити себе (наприклад змушені тривалий час перебувати в багатолюдних і погано вентильованих місцях), може принести величезну користь.

Незначне поліпшення ефективності самих масок також може зумовити зменшення кількості нових випадків інфікування. Інвестиції слід спрямувати на розробку більш зручних масок з більш високим ступенем захисту. Також важливо наносити маркування, яке визначає рівень захисту маски і найбільш ефективні способи її використання.

Так само значне поширення навіть частково ефективної терапії може забезпечити США набагато більш безпечний стан.

Одна зі справжніх невдач відповіді США на пандемію — повільна розробка або тестування противірусних препаратів, лікарських засобів, призначених для запобігання зараженню вірусом клітин людини або обмеження небезпечного рівня запалення.

У важливому дослідженні ремдесивіру, який руйнує ферменти, необхідні вірусам для самовідтворення, цей препарат скоротив тривалість симптомів COVID-19 у госпіталізованих пацієнтів приблизно на 4 дні. Інше дослідження ефектів дексаметазону, звичайного стероїду, продемонструвало невелике зниження смертності.

Однак варто зазначити, що серйозний випадок захворювання COVID-19 — на кшталт неконтрольованої лісової пожежі. Запалюється значна частина легеневої і судинної тканини, а пошкодження відбуваються в багатьох органах. Лікування з більшою ймовірністю буде успішним, якщо його почати на ранніх стадіях захворювання, коли запалення невелике і локальне. Це стосується таких вірусів, як грип, лихоманка Ебола, оперізувальний лишай і ВІЛ.

Початок лікування при появі перших симптомів COVID-19 не тільки допоможе запобігти смерті. Раннє лікування може знизити частоту госпіталізацій, полегшуючи навантаження на відділення невідкладної допомоги та інтенсивної терапії.

Наразі проводяться численні дослідження для вивчення раннього лікування COVID-19 за допомогою противірусних препаратів, перепрофільованих лікарських засобів, а також антитіл до цього коронавірусу. Проте незрозуміло, чи можуть ці дослідження бути завершені досить швидко, щоб значно знизити рівень госпіталізації або смертності до того, як вакцина буде розроблена і широко розповсюджена.

Досліджувані препарати зазвичай оцінюються на підставі того, чи зменшують вони кількість госпіталізацій. Але частота госпіталізацій може бути не єдиною і не найкращою кінцевою точкою для клінічних досліджень — не тоді, коли питання часу стоїть так гостро.

Частота госпіталізації хворих на COVID-19, які брали участь у випробуваннях на ранніх стадіях лікування, як правило, була нижче 5%. Це означає, що дослідження, яке має на меті продемонструвати статистично значущу різницю між препаратом та плацебо, потребує участі більш ніж 1000 осіб.

Для оцінки досліджень можуть бути встановлені інші кінцеві точки. Однією з них може стати скорочення тривалості симптомів COVID-19 у пацієнтів. Такий критерій дозволив би провести ретельне, але набагато більш швидке дослідження за участю, скажімо, менше 100 учасників.

Найбільш важливою сферою, де прагнення до досконалості може йти на шкоду загальному благу, є розробка, оцінка та ліцензування вакцин.

Як і у разі з противірусною терапією, вакцину не можна поширювати серед населення, якщо її безпека й ефективність не були спочатку продемонстровані в рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях. Але питання, знову ж таки, в тому, як визначається ефективність.

Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) зазвичай схвалює вакцини, які не менш ніж на 50% ефективні у запобіганні захворювань. Але навіть менш ефективна вакцина могла б істотно зменшити кількість випадків коронавірусної інфекції і смерті, пов’язаних з COVID-19, якби вона була запущена досить швидко і вводилася в першу чергу особам, які з найбільшою ймовірністю можуть заразитися або заразити інших.

Програми масової імунізації приносять користь не тільки вакцинованим, але й решті людей, оскільки вони з меншою ймовірністю вступлять в контакт з інфікованою особою. Наприклад, було показано, що значно поширена в США вакцинація дітей проти пневмококової інфекції, частої причини пневмонії, знижує смертність і госпіталізацію в результаті цього захворювання серед дорослих.

Якщо протягом наступних 6 міс люди зможуть домогтися невеликих повторюваних успіхів, що ґрунтуються на використанні масок і помірно ефективних методів лікування і вакцин, тоді найбільш важкий час пандемії, можливо, незабаром залишиться позаду. Однак для того щоб це сталося, варто уникати спокуси шукати ідеальні рішення.

За матеріалами nytimes.com,

ілюстрація з сайту nytimes.com