Мікроскопічний коліт

Содержание

Мікроскопічні коліти, зокрема колагеновий і лімфоцитарний типи, є захворюваннями з невстановленою причиною, що характеризуються унікальними мікроскопічними змінами. Цікаво, що при цьому більшість стандартних ендоскопічних та радіологічних методів діагностики не виявляють видимих змін.

Основні симптоми цих захворювань включають водянисту діарею, хоч і рясну, але яка рідко призводить до дегідратації, біль спастичного характеру в області живота, метеоризм і втрату маси тіла (у середньому близько 5 кг). При проведенні ендоскопічного дослідження більшість ділянок товстої кишки виглядають нормальними, хоча іноді можна помітити легкий набряк, зони гіперемії та дрібні крововиливи на слизовій оболонці. Під час колоноскопії вкрай рекомендовано взяття біопсійних зразків з різних частин товстого кишечнику для детального аналізу (по 2 біоптати з висхідної, поперечної та низхідної ободової кишки/сигмоподібної кишки). Однак стандартні лабораторні тести та радіологічні дослідження кишечнику зазвичай не показують жодних аномалій.

Діагностика

Для коректної діагностики захворювань кишечнику використовують гістологічний аналіз. У разі колагенового коліту ключовим показником є потовщення колагенового шару біля основи епітеліальних клітин. У той час як для лімфоцитарного коліту характерне збільшення кількості інтраепітеліальних лімфоцитів.

Важливо провести диференційну діагностику, враховуючи низку інших станів та захворювань. Серед них синдром подразненого кишечнику, де одним з розрізнювальних симптомів може бути не тільки рідка діарея, але і частота дефекації, що змінюється. Також варто враховувати можливість непереносимості лактози, надмірне застосування проносних засобів, амілоїдоз, гормонально-активні пухлини, порушення циркуляції жовчних кислот.

Лікування

У терапії цього захворювання рекомендовано застосування будесоніду в дозі 9 мг/добу внутрішньо протягом 6–8 тиж. Цей лікарський засіб вважається препаратом 1-ї лінії. Якщо необхідно, можна замінити його на інші пероральні глюкокортикостероїди, такі як преднізон або преднізолон. Як альтернативні методи лікування можна також розглянути месалазин, вісмуту субсаліцилат, холестирамін та антидіарейні препарати, такі як лоперамід.