Фіброміалгія

О заболевании Фіброміалгія

Фіброміалгія: визначення

Фіброміалгія — це синдром, що характеризується наявністю хронічного поширеного кістково-м’язового болю без ознак запалення м’яких тканин.

Фіброміалгія: етіологія та патогенез

Незважаючи на те що етіологія фіброміалгії залишається невідомою, вважається, що в її основі лежить безліч різноманітних чинників, серед яких генетичні особливості та фактори зовнішнього середовища, які можуть відігравати певну роль.

У результатах досліджень зафіксовано, що проведення больових імпульсів висхідними і низхідними шляхами може бути патологічно зміненим, що, зі свого боку, спричиняє посилення больових відчуттів у центральній нервовій системі (ЦНС).

Наявність у сімейному анамнезі фіброміалгії у близьких родичів пацієнта є найбільш переконливим доказом важливої ролі зазначених вище факторів у розвитку патології.

У схильних осіб захворювання може бути спровоковане різними стресовими ситуаціями, такими як насильство, травми, які були отримані пацієнтом унаслідок нещасних випадків, різні хвороби, зокрема аутоімунні, інфекції, хірургічні процедури та оперативні втручання, а також психологічний стрес.

Нейроендокринні, гормональні, соціокультурні та психосоціальні чинники також можуть вплинути на вираженість симптомів фіброміалгії (Mbuyi N., 2022).

При фіброміалгії, найімовірніше, є проблеми з обробкою больових імпульсів у ЦНС. При цьому у пацієнтів розвивається підвищена чутливість до болю.

Також у разі наявності у пацієнта фіброміалгії дослідники відмічають такі зміни:

  • підвищення концентрації збуджуючих нейротрансмітерів, таких як глутамат та речовина Р;
  • зниження концентрації серотоніну та норепінефрину в низхідних антиноцицептивних шляхах у спинному мозку;
  • тривале збільшення вираженості болю;
  • порушення дофамінергічної регуляції;
  • зміна активності ендогенних опіоїдів у головному мозку.

Оскільки фіброміалгію частіше діагностують у жінок, ніж у чоловіків, дослідники вважають, що це пов’язано з:

  • підвищеним рівнем тривожності у жінок;
  • використанням недостатньо адаптивних методів щодо усунення болю;
  • зміненою поведінкою у відповідь на біль;
  • вищим рівнем депресії;
  • зміною больових імпульсів при вході в ЦНС;
  • гормональними ефектами менструального циклу (Bhargava J., Hurley J.A., 2023).

Фіброміалгія: симптоми

Поширений кістково-м’язовий біль. Основною скаргою пацієнтів із фіброміалгією є поширений кістково-м’язовий біль, зазвичай двобічний. Пацієнти можуть поскаржитися на наявність кістково-м’язового болю як у верхній, так і в нижній половинах тіла. Пацієнти відмічають, що спочатку кістково-м’язовий біль зазвичай локалізується в шиї та плечах. Необхідно зазначити, що в пацієнтів зазвичай переважає біль у м’язах, проте деякі пацієнти можуть скаржитися і на артралгію (Björkegren K. et al., 2009).

Стомлюваність. Другим основним симптомом фіброміалгії є стомлюваність. Пацієнти відмічають наявність стомлюваності вранці, під час пробудження. Проте деякі пацієнти можуть скаржитися на стомлюваність у середині робочого дня.

Незначна фізична активність може збільшувати вираженість кістково-м’язового болю та стомлюваності, хоча тривала відсутність будь-якої активності також здатна збільшувати вираженість цих симптомів. Вранці під час пробудження пацієнт може відмічати відчуття скутості.

Також пацієнти можуть скаржитися на поверхневий сон та часті пробудження рано-вранці перед звичайним для них часом, коли вони прокидаються. При цьому пацієнти не почуваються відпочилими, навіть якщо вони спали протягом 8–10 год (Aggarwal V.R. et al., 2006).

Когнітивні порушення. Зазначені когнітивні порушення також називають «фіброзним туманом», оскільки у пацієнтів виникають труднощі з увагою та виконанням завдань, які вимагають наявності швидкої реакції.

Інші симптоми. У момент встановлення діагнозу фіброміалгії у 30–50% пацієнтів діагностують тривожні стани та/або депресію. У понад 50% пацієнтів фіксують головний біль напруження та мігрені (de Tommaso M. et al., 2011).

Пацієнти часто скаржаться на наявність парестезії як верхніх, так і нижніх кінцівок.

Під час детального неврологічного обстеження будь-яких особливостей у пацієнтів з фіброміалгією виявити не вдається.

Серед синдромів та захворювань травного тракту наявність у пацієнта синдрому подразненого кишечнику (СПК) частіше корелює з фіброміалгією.

Гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) частіше діагностують у пацієнтів із фіброміалгією порівняно із загальною популяцією (Wang J.C. et al., 2017).

Пацієнти з фіброміалгією можуть скаржитися на сухість очей, задишку, дисфагію та пальпітації.

Фіброміалгія: діагностика

У табл. 1 наведені критерії виявлення фіброміалгії 2016 ؘр. Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology — ACR) (Kaltsas G., Tsiveriotis K., 2023).

Таблиця 1. Критерії діагностування фіброміалгії 2016 р. ACR
Критерії

Пацієнт відповідає діагностичним критеріям фіброміалгії в разі наявності таких 3 умов:

1)    індекс генералізованого болю (widespread pain index — WPI) ≥7 балів та оцінка за шкалою тяжкості симптомів (symptom severity — SS) ≥5 балів або WPI 4–6 балів та оцінка за шкалою SS ≥9 балів;

2)    генералізований біль: має бути відмічений щонайменше в 4 із 5 ділянок. Біль у щелепі, грудній клітці та біль у животі не включають у визначення генералізованого болю;

3)    симптоми зберігаються протягом не менше ніж 3 міс;

4)    діагноз «фіброміалгія» є дійсним незалежно від наявності у пацієнта інших діагнозів.

Діагноз «фіброміалгія» не виключає наявності у пацієнта інших клінічно значущих захворювань.

Визначення:

1) WPI

Під час відповіді на запитання: «Скільки місць локалізації болю відмічає у себе пацієнт?» проводиться підрахунок кількості місць локалізації болю у пацієнта за тиждень, що передує його зверненню по медичну допомогу.

За кожну позитивну відповідь щодо локалізації болю в конкретному місці виставляють 1 бал, відсутність болю оцінюють у 0 балів.

WPI може знаходитися в діапазоні від 0 до 19 балів.

Зона 1-ша: верхня ліва ділянка:

  • щелепа, зліва*;
  • плечовий пояс, зліва;
  • верхня частина лівої руки;
  • нижня частина лівої руки.
Зона 2-га: верхня права ділянка:

  • щелепа, праворуч*;
  • плечовий пояс, праворуч;
  • верхня частина правої руки;
  • нижня частина правої руки.
Зона 3-тя: нижня ліва ділянка:

  • ліве стегно (сідниця, великий вертел);
  • верхня частина лівої ноги;
  • нижня частина лівої ноги.
Зона 4-та: нижня права ділянка:

  • праве стегно (сідниця, великий вертел);
  • верхня частина правої ноги;
  • нижня частина правої ноги.
Зона 5-та: осьова:

  • шия;
  • верхня частина спини;
  • нижня частина спини;
  • грудна клітка*;
  • черевна порожнина (живіт)*.
*Не включають у визначення генералізованого болю.
2) Оцінка за шкалою SS

Оцінка за шкалою SS є сумою оцінок тяжкості 3 симптомів (стомлюваності, пробудження без відпочинку, когнітивних порушень) і кількості 3 симптомів (головного болю, болю або спазмів у нижній частині живота, депресії), якщо такі відмічають у пацієнта.

Підсумкова оцінка за шкалою SS може перебувати в діапазоні від 0 до 12 балів.

Для кожного з 3 симптомів (стомлюваності, пробудження без відпочинку, когнітивних порушень) виставляють оцінку тяжкості (від 0 до 3 балів) зазначених симптомів за тиждень, що передує зверненню пацієнта по медичну допомогу, з використанням такої шкали.

  • 0 балів — відсутність симптомів;
  • 1 бал — як правило, симптоми незначні;
  • 2 бали — симптоми середнього ступеня тяжкості або помірні;
  • 3 бали — виражені симптоми з тяжким перебігом, які мають постійний характер, їхня наявність перешкоджає повсякденній діяльності пацієнта.

Також вказують кількість симптомів (головного болю, болю або спазмів у нижній частині живота, депресії), які турбували пацієнта протягом попередніх 6 міс.

Наявність кожного із зазначених 3 симптомів оцінюють в 1 бал, відсутність симптому оцінюють у 0 балів.

Шкала тяжкості фіброміалгії є сумою WPI та оцінки за шкалою SS.

Фіброміалгія: лікування

Нефармакологічні методи лікування

Пацієнтам із хронічним кістково-м’язовим болем, стомлюваністю та іншими нейропсихологічними симптомами необхідно розуміти основу зазначених симптомів, які впливають на їхню щоденну активність та якість життя.

Роз’яснення пацієнту генетичних факторів, тригерів та патофізіологічних основ фіброміалгії може стати важливим доповненням у зниженні його тривожності та вартості проведеного лікування.

Стратегії нефармакологічного лікування повинні включати заняття фізичною культурою. Пацієнтам рекомендують починати тренування з виконання аеробних вправ низької інтенсивності з повільним та поступовим її підвищенням.

Щоденна фізична активність та регулярні заняття фізичною культурою є найефективнішими стратегіями нефармакологічної терапії фіброміалгії.

Пацієнтам, які раніше не займалися фізичною культурою або спортом, на початковому етапі проведення регулярних тренувань рекомендують їх виконувати під контролем фахівця. Також цим пацієнтам підійдуть програми занять фізичною культурою у воді.

Пацієнтам із фіброміалгією проведення силових тренувань рекомендують лише після досягнення ними цілей аеробних вправ.

Проведення черезшкірної електричної стимуляції нервів (transcutaneous electric nerve stimulation — TENS) зменшує вираженість викликаного рухом болю, а також стомлюваність.

Різноманітні техніки медитації, такі як йога, цигун, тайцзи, можуть позитивно впливати на перебіг фіброміалгії.

У разі ведення пацієнтів із фіброміалгією можуть бути корисними різноманітні когнітивно-поведінкові стратегії, що спрямовані на поліпшення гігієни сну та зменшення кількості поведінкових реакцій, викликаних захворюванням (Crofford L.J., 2022).

Фармакотерапія фіброміалгії

У табл.ؘ 2 представлені лікарські засоби, які застосовують для фармакотерапії фіброміалгії (Winslow B.T. et al., 2023).

Таблиця 2. Лікарські засоби, що призначають для фармакотерапії фіброміалгії

Лікарський засібСтартова доза, мгРекомендована доза, мгЕфект
Амітриптилін5–10

1 раз на добу

пізно ввечері

20–30

1 раз на добу

пізно ввечері

Зменшення вираженості болю
Циклобензаприн5–10

1 раз на добу

пізно ввечері

10–40

на добу,

що розподілені на

1 або 3 прийоми

Зменшення вираженості болю
Дулоксетин20–30

1 раз на добу

вранці

60

1 раз на добу

вранці

Зменшення вираженості болю
Мілнаципран12,5

1 раз на добу

вранці

50,

що розподілені на

2 прийоми

Зменшення вираженості болю, стомлюваності,

поліпшення когнітивної функції

Прегабалін25–50

1 раз на добу

перед сном

150–450

1 раз на добу

перед сном

Зменшення вираженості болю, стомлюваності,

поліпшення сну та

якості життя

Фіброміалгія: профілактика

Оскільки на сьогодні етіологія фіброміалгії залишається невідомою, заходи з профілактики цього захворювання досі не розроблені.