Еритромелалгія

О заболевании Еритромелалгія

Вазомоторні розлади можуть виявлятися через різкі та раптові зміни в судинному тонусі, що призводить до пароксизмального розширення артеріол та артеріовенозних анастомозів. Такі стани характеризуються швидкими і часом інтенсивними почервоніннями та підвищенням температури кінцівок, особливо помітними на пальцях ніг. Ці симптоми більш поширені на стопах, ніж на руках, і часто супроводжуються гострим болем. Зазвичай такі прояви симетричні та можуть фіксуватися на вухах і обличчі.

Причини

Вторинні форми деяких захворювань можуть виникати і на тлі різних патологічних станів. Вони часто асоціюються з мієлопроліферативними новоутвореннями, зокрема есенційною тромбоцитемією та справжньою поліцитемією. Також ризик розвитку вторинних форм підвищується при системних аутоімунних порушеннях сполучної тканини, цукровому діабеті I або II типу, розсіяному склерозі та нейропатіях різноманітної природи. Інфекційні хвороби можуть зумовити розвиток цих станів. Крім того, деякі лікарські засоби, такі як бромокриптин та ніфедипін, або перенесені травми можуть спричинити подібні проблеми.

Лікування

Для зменшення вираженості симптомів деяких станів рекомендується виконання охолоджувальних процедур та забезпечення високого положення ураженої кінцівки. Важливо також уникати високих температур та надмірних фізичних зусиль. У деяких випадках може бути потрібним застосування заспокійливих лікарських засобів, а також проведення фармакологічної блокади нервів. У терапії, особливо вторинних форм, можуть бути ефективними такі препарати, як ацетилсаліцилова кислота в дозі до 100 мг/добу, індометацин, пропранолол, інгібітори зворотного захоплення серотоніну, наприклад сертралін, та клоназепам. У випадках тяжкої форми болю може розглядатися можливість внутрішньовенної інфузії нітропрусиду натрію, лідокаїну або простагландину Е1.