Лотеп (Lotep™)

Допоміжні речовини: динатрію едетат дигідрат, гліцерин, повідон, тилоксапол, бензалконію хлорид , 50% розчин, вода очищена, сірчана кислота, натрію гідроксид.

Лотепреднол етабонат - 5 мг

Тобраміцин - 3 мг

Лотеп (офтальмологічна суспензія лотепреднолу етабонату та тобраміцину) — це стерильний протизапальний кортикостероїдний і протиінфекційний комбінований препарат для багатократного місцевого офтальмологічного застосування.
Фармакодинаміка. Кортикостероїди пригнічують запальну реакцію до різних збудників та, ймовірно, затримують або уповільнюють одужання. Вони інгібують набряк, відкладення фібрину, розширення капілярів, міграцію лейкоцитів, проліферацію капілярів, проліферацію фібробластів, відкладення колагену та утворення рубців, пов’язаних із запаленням. Загальноприйнятого пояснення механізму дії очних кортикостероїдів немає. Однак вважається, що кортикостероїди діють шляхом індукції білків, що інгібують фосфоліпазу А2, які називають ліпокортинами. Вважається, що ці білки контролюють біосинтез потужних медіаторів запалення, таких як простагландини та лейкотрієни, інгібуючи вивільнення загального попередника арахідонової кислоти. Арахідонова кислота вивільнюється з мембранних фосфоліпідів за допомогою фосфоліпази А2. Кортикостероїди здатні викликати підвищення внутрішньоочного тиску.
Лотепреднолу етабонат структурно схожий на інші кортикостероїди. Це високорозчинний ліпід, що підсилює його проникнення в клітини. Лотепреднолу етабонат синтезується за рахунок структурних модифікацій сполук, пов’язаних з преднізолоном, а у доклінічних дослідженнях метаболізму in vivo та in vitro він широко метаболізується до неактивних метаболітів карбонової кислоти.
Антибактеріальний компонент (тобраміцин) включений в комбінацію для забезпечення дії проти чутливих мікроорганізмів. Дослідження in vitro продемонстрували, що тобраміцин активний проти чутливих штамів таких мікроорганізмів: стафілококи, включно з S. aureus та S. epidermidis (коагулазопозитивні та коагулазонегативні), зокрема штами, стійкі до пеніциліну; стрептококи, зокрема деякі бета-гемолітичні види групи А, деякі негемолітичні та деякі Streptococcus pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter aerogenes, Proteus mirabilis, Morganella morganii, більшість штамів Proteus vulgaris, Haemophilus influenzae та H. aegyptius, Moraxella lacunata, Acinetobacter calcoaceticus, а також деякі види Neisseria.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Лотепреднолу етабонат проникає у внутрішньоочну рідину. Результати були отримані після введення по одній краплі в кожне око 0,5% офтальмологічної суспензії лотепреднолу етабонату 8 разів на добу протягом 2 днів або 4 рази на добу протягом 42 днів. Таким чином, 0,5% лотепреднолу етабонат має обмежену (<1 нг/мл) системну абсорбцію. Немає даних про ступінь системної абсорбції тобраміцину після очного введення: однак відомо, що певна системна абсорбція може відбуватися при застосуванні офтальмологічних препаратів.
Розподіл. У здорових добровольців рівні лотепреднолу етабонату та Δ1 етабонату кортієнової кислоти (PJ 91), його основного неактивного метаболіту, в плазмі крові були нижче межі кількісного визначення (1 нг/мл) у всіх часових точках відбору проб.
Метаболізм. Основним неактивним метаболітом лотепреднолу етабонату є Δ1 етабонат кортієнової кислоти (PJ 91).
Виведення. Через обмежену системну абсорбцію препарату Лотеп дані щодо виведення при місцевому застосуванні відсутні.
Доклінічні дані з безпеки.
Канцерогенез, мутагенез, порушення фертильності. Довготривалі дослідження на тваринах для оцінки канцерогенного потенціалу лотепреднолу етабонату або тобраміцину не проводилися. За допомогою тесту Еймса in vitro, аналізу тимідинкінази в лімфомі мишей, аналізу хромосомних аберацій у лімфоцитах людини або мікроядерного тесту на мишах in vivo не виявлено ознак генотоксичності лотепреднолу етабонату.
Пероральне застосування лотепреднолу етабонату в самців і самок щурів у дозах 50 та 25 мг/кг/добу відповідно (що в 500 і 250 разів відповідно перевищує максимальну клінічну дозу) до та під час спаровування не погіршувало їх фертильність. У дослідженнях підшкірного застосування тобраміцину в щурів у дозі 100 мг/кг/добу (що в 1700 разів перевищує максимальну добову клінічну дозу) не виявлено порушень фертильності.

препарат Лотеп показаний при стероїдчутливих запальних захворюваннях очей, при яких показані кортикостероїди і є поверхнева бактеріальна очна інфекція або існує ризик бактеріальної очної інфекції. В офтальмології кортикостероїди показані при запальних захворюваннях пальпебральної та бульбарної частин кон’юнктиви, рогівки та переднього сегмента очного яблука, таких як алергічний кон’юнктивіт, розацеа, поверхневий точковий кератит, кератит, викликаний вірусом оперізуючого герпесу, ірит, цикліт і деякі інфекційні кон’юнктивіти, при яких ризик застосування стероїдів незначний порівняно з користю від зменшення набряку та запалення. Вони також показані при хронічному передньому увеїті та пошкодженнях рогівки хімічними, радіаційними та термічними опіками або сторонніми тілами.
Застосування кортикостероїдів у комбінації з протиінфекційними засобами показане, якщо є високий ризик виникнення поверхневої очної інфекції або якщо є підозра, що в око потрапила потенційно небезпечна кількість бактерій.
Протиінфекційний компонент конкретно цього препарату (тобраміцин) ефективно діє проти таких поширених бактеріальних збудників очних інфекцій: стафілококи, включно з S. aureus і S. epidermidis (коагулазопозитивні та коагулазонегативні), включно зі штамами, стійкими до пеніциліну; стрептококи, включно з деякими бета-гемолітичними видами групи А, деякими негемолітичними видами та деякими штамами Streptococcus pneumoniae; Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter aerogenes, Proteus mirabilis, Morganella morganii, більшістю штамів Proteus vulgaris, Haemophilus influenzae та H. aegyptius, Moraxella lacunata, Acinetobacter calcoaceticus, а також деякими видами Neisseria.

закапувати по 1–2 краплі у кон’юнктивальний мішок ураженого ока кожні 4–6 год. Протягом перших 24—48 год дозу можна підвищувати на 1 краплю кожні 1–2 год. Частоту слід знижувати поступово, відповідно до зменшення вираженості клінічних ознак. Слід дотримуватися обережності, щоб не припинити терапію передчасно.
Спосіб застосування. Перед використанням енергійно струсити.
Цей препарат призначений лише для офтальмологічного застосування. Лікарю слід робити первісне призначення та подовження застосування ліків через 14 днів тільки після обстеження пацієнта за допомогою спеціальних приладів, що дозволяють отримати збільшене зображення ока, такі як дослідження щілинною лампою (біомікроскопія) та, за необхідності, фарбуванням флуоресцеїном.
Якщо вираженість ознак та симптомів не зменшується через 2 дні. слід повторно оцінити стан пацієнта. Щоб уникнути забруднення, наконечник крапельниці не повинен торкатися жодної поверхні. У разі появи болю, посилення почервоніння, свербежу або запалення слід звернутися до лікаря.

препарат Лотеп, як і інші стероїдні протиінфекційні офтальмологічні комбіновані препарати, протипоказаний при більшості вірусних захворювань рогівки та кон’юнктиви, зокрема при епітеліальному кератиті (деревовидному кератиті), спричиненому вірусом простого герпесу, вакцинії, вітряній віспі, а також при мікобактеріальній інфекції ока та грибкових захворюваннях структур ока. Препарат Лотеп протипоказаний особам з відомою або підозрюваною гіперчутливістю до будь-яких інгредієнтів цього препарату та інших кортикостероїдів.

дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000) та невідомо (неможливо визначити за наявними даними).
Порушення з боку органа зору.
Часто: ін’єкція склери, поверхневий точковий кератит, підвищення внутрішньоочного тиску, печіння та поколювання при закапуванні, підвищена чутливість з гіперемією кон’юнктиви та свербіж ока, локалізована очна токсичність, зокрема гіперемія кон’юнктиви.
Нечасто: порушення зору, виділення, свербіж, розлад сльозовиділення, світлобоязнь, відкладення на рогівці, дискомфорт в очах, захворювання повік та інші невизначені захворювання очей.
Рідко: підвищений внутрішньоочний тиск, який може бути пов’язаний з рідкісними пошкодженнями зорового нерва, порушенням гостроти та полів зору, утворенням задньої субкапсулярної катаракти, затримкою загоєння ран та вторинною інфекцією очей, спричинених патогенами, зокрема простим герпесом, та перфорацією очного яблука у місцях стоншення рогівки або склери.
Невідомо: розвиток вторинної інфекції, грибкових інфекцій.
З боку нервової системи.
Часто: головний біль.

тільки для офтальмологічного застосування.
Не застосовувати для ін’єкцій в очі.
Тривале застосування кортикостероїдів може спричинити розвиток глаукоми з пошкодженням зорового нерва, порушенням гостроти та полів зору, а також з утворенням задньої субкапсулярної катаракти. Стероїди слід застосовувати з обережністю при наявності глаукоми.
У деяких пацієнтів може відмічатися чутливість до місцевих аміноглікозидів. Застосування цього препарату слід припинити, якщо при цьому розвивається підвищена чутливість.
Тривале застосування кортикостероїдів може спричинити пригнічення імунної відповіді та підвищити ймовірність розвитку вторинних інфекцій ока. При хворобах, що спричиняють стоншення рогівки або склери, кортикостероїди для місцевого застосування можуть зумовлювати виникнення виразок. При гострих гнійних захворюваннях ока стероїди можуть маскувати або ускладнювати перебіг існуючої інфекції.
Застосування очних стероїдів може продовжити перебіг та посилити тяжкість багатьох очних вірусних інфекцій (включно з простим герпесом). Застосування кортикостероїдів при лікуванні хворих з простим герпесом в анамнезі потребує великої обережності.
Застосування стероїдів після операції з усунення катаракти може уповільнити одужання і підвищити частоту утворення фільтраційних подушок.
Лікарю слід робити перше призначення та продовжувати застосування препарату через 14 днів тільки після обстеження пацієнта за допомогою спеціальних приладів, що дозволяють отримати збільшене зображення ока, таких як дослідження щілинною лампою (біомікроскопія), та, за необхідності, з фарбуванням флуоресцеїном.
Якщо вираженість ознак та симптомів не збільшується через 2 дні, слід повторно оцінити стан пацієнта.
Якщо цей препарат застосовується протягом 10 днів або довше, слід контролювати внутрішньоочний тиск, навіть якщо це може бути складно у дітей і пацієнтів, які відмовляються від співпраці.
Грибкові інфекції рогівки особливо схильні до розвитку на фоні тривалого локального застосування стероїдів. Грибкову інвазію слід враховувати при будь-яких стійких виразках рогівки, при яких застосовувався або застосовується стероїд. За потреби слід проводити забір грибкових культур.
Як і у випадку з іншими антибіотиками, тривале застосування може призвести до зростання рівня резистентності мікроорганізмів, зокрема грибів. При появі ознак суперінфекції слід розпочати відповідну терапію.
При застосуванні препарату Лотеп, щоб уникнути забруднення, наконечник крапельниці не повинен торкатися жодної поверхні. У разі появи болю, посилення почервоніння, свербежу або запалення слід звернутися до лікаря.
Лікарський засіб слід використати протягом 30 днів після відкриття флакону, а потім викинути.
При одночасному застосуванні місцевого очного тобраміцину та системному лікуванні аміноглікозидними антибіотиками слід з обережністю стежити за їх загальною концентрацією в сироватці крові.
Бензалконію хлорид може спричинити подразнення очей. Слід уникати контакту з м’якими контактними лінзами. Слід знімати контактні лінзи перед застосуванням препарату та знову використовувати їх не менше ніж через 15 хв. Відомо, що він викликає зміну кольору м’яких контактних лінз.
Пацієнти літнього віку. Немає даних про місцеве офтальмологічне застосування у цій популяції. В цілому не виявлено різниці в ефективності та безпеці препарату між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами.
Діти. Проведено два дослідження для оцінки безпеки та ефективності препарату Лотеп (офтальмологічна суспензія лотепреднолу етабонату та тобраміцину) у дітей віком 0–6 років; одне дослідження проведено у пацієнтів із запаленням повік, а друге — у пацієнтів із блефарокон’юнктивітом.
У дослідженні за участю пацієнтів із запаленням повік препарат Лотеп з теплими компресами не продемонстрував ефективності порівняно із наповнювачем з теплими компресами. Протягом 14 днів у пацієнтів лікували запалення повік за допомогою теплих компресів та препарату Лотеп або наповнювача. У більшості пацієнтів в обох групах лікування відмічено зменшення вираженості запалення повік.
У дослідженні за участю пацієнтів з блефарокон’юнктивітом препарат Лотеп не продемонстрував ефективності порівняно з наповнювачем, офтальмологічною суспензією лотепреднолу етабонату або офтальмологічним р-ном тобраміцину. На 15-й день між групами лікування блефарокон’юнктивіту не виявлено різниці в середній зміні від вихідного рівня. В обох дослідженнях не зафіксовано відмінностей в оцінках безпеки між групами лікування.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Даних досліджень на тваринах недостатньо, щоб оцінити вплив на перебіг вагітності та/або розвиток ембріону/плода, та/або пологи, та/або постнатальний розвиток. Потенційний ризик для людини невідомий. Адекватні або добре контрольовані дослідження у вагітних не проводилися. Препарат Лотеп можна застосовувати в період вагітності у випадках, коли потенційна користь від застосування переважає потенційні ризики для плода.
Годування грудьми. Невідомо, чи може місцеве офтальмологічне застосування кортикостероїдів викликати значну системну абсорбцію, що утворить кількість препарату, яка може бути виявлена у грудному молоці. Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Лотеп у жінок, що годують грудьми.
Репродуктивна здатність/фертильність. Не зафіксовано жодного впливу на репродуктивну здатність/фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Будь-яких досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами не проводили. Як і при застосуванні інших офтальмологічних засобів, можлива тимчасова нечіткість зору, що може впливати на здатність керування транспортними засобами або іншими механізмами. В такому випадку пацієнтам не слід керувати автомобілем або користуватися технікою, поки їх зір не проясниться.

немає даних про системні та офтальмологічні взаємодії лікарських засобів, пов’язаних із місцевим офтальмологічним застосуванням препарату Лотеп.
Несумісність. Оскільки відсутні дослідження сумісності, не можна змішувати цей препарат з іншими лікарськими засобами.

клінічні ознаки та симптоми передозування препаратом Лотеп можуть нагадувати побічні реакції, які відмічають у деяких пацієнтів (точковий кератит, гіперемія, підвищена сльозотеча, набряки та свербіж повік).

у вертикальному положенні при температурі 15–25 °С. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Після першого відкриття зберігати не більше 16 днів у вертикальному положенні при температурі 15–25 °С. Не заморожувати.