УНІГРІЛІН 75

флакон по 20 мг/

75 мг (тільки для внутрішньовенного введення)

УНІГРІЛІН 20 (UNIGRILIN 20)

Кожен флакон містить: Ептифібатид IP 20 мг

вода для ін'єкцій IP в достатній кількості;

УНІГРІЛІН 75 (UNIGRILIN 75)

Кожен флакон містить: Ептифібатид IP 75 мг

вода для ін’єкцій ВР в достатній кількості

Ептифібатид - циклічний гептапептид, що містить шість амінокислот та один залишок меркаптопропіонілу (des-amino cysteinyl). Міжланцюговий дисульфідний міст утворюється між амідом цистеїну та меркаптопропіонільними фрагментами. Хімічно це N 6 - (аміноімінометил)-N 2-(3-меркапто-1-оксопропіл-L-лізилгліцил-L-аcпартил-L-триптофіл-L-проліл-L-цистеїнамд, циклічний (1®6)-дисульфід. Ептифібатид зв'язується з глікопротеїновим рецептором тромбоцитів (GP) ІІЬ/ІІІІа тромбоцитів людини та інгібує агрегацію тромбоцитів

УНІГРІЛІН (Ептифібатид) для ін’єкцій - це стерильний непірогенний розчин для внутрішньовенного (IV) застосування.

Механізм дії

Ептифібатид зворотно пригнічує агрегацію тромбоцитів, запобігаючи взаємодії фібриногену, фактор фон Віллі6ррндтр, тр інших адгезивних лігандів до GP ІІЬ/ІІІа. При внутрішньовенному введенні Ептифібатид інгібує агрегацію тромбоцитів ex vivo, ступінь якого залежить від дози та концентрації' препарату. Пригнічення агрегації тромбоцитів є зворотним після припинення інфузії Ептифібатиду; це вважається результатом дисоціації Ептифібатиду з тромбоцитів.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика Ептифібатиду лінійна і пропорційна дозі для болюсних доз від 90 до 250 мкг/кг та швидкості інфузії від 0.5 до 3,0 мкг/кг/хв. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 2,5 години. Введення одного болюсу 180 мкг/кг у поєднанні з інфузією призводить до раннього рівня максимальної концентрації з подальшим невеликим зниженням до досягнення сталого стану (протягом 4-6 годин). Цьому спаду можна запобігти, ввівши другий болюс на 180 мкг/кг через десять хвилин після першого. Ступінь зв’язування Ептифібатиду з білком плазми людини становить близько 25%. Кліренс у пацієнтів з ішемічною хворобою серця становить близько 55-58 мл/кг/год. У здорових суб’єктів на кліренс через нирки припадає приблизно 50% загального кліренсу в організмі, при цьому більшість препаратів виводиться з сечею як Ептифібатид, дезамідований Ептифібатид та інші, більш полярні метаболіти. Основних метаболітів у плазмі людини не виявлено. У пацієнтів із середньою та вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <50 мл/хв за допомогою рівняння Cockroft-Gault) кліренс Ептифібатиду знижується приблизно на 50%, а рівні концентрації плазми в стійкому стані приблизно вдвічі.

Гострий коронарний синдром (ГКС) - для лікування хворих на ГКС (нестабільна стенокардія [UА]/інфаркт міокарда без підвищення рівня ST) [NSTEMI], в тому числі пацієнтів, яких слід лікувати медикаментозно, та пацієнтів, які перенесли через- шкірне коронарне втручання (ЧКВ). У цих умовах Ептифібатид знижував швидкість комбінованої кінцевої точки смерті або нового інфаркту міокарда (МІ).

Перкутанне Коронарне Втручання (ПКВ) - для лікування пацієнтів з ЧКВ, в тому числі тих, хто проходить лікування методом внутрішньокотонатного стентування. У цих умовах Ептифібатид знижував коефіцієнт комбінованої кінцевої точки смерті, нового МІ або необхідності термінового втручання.

• Лікування Ептифібатидом протипоказано пацієнтам:

- які мали діатез з кровотечею в анамнезі або активні аномальні кровотечі протягом попередніх 30 днів;

- з вираженою гіпертонією (систолічний артеріальний тиск > 200 мм рт. ст., або діастолічний артеріальний тиск > 110 мм рт. ст.), що не контролюється адекватно за допомогою антигіпертензивної терапії;

- в яких була полосна операція протягом попередніх 6 тижнів;

- з нападом протягом 30 днів або геморагічним інсультом в анамнезі;

- які приймають зараз або в яких буде планове введення іншого парентерального інгібітора GP llb/ІІІа;

- які залежні від ниркового діалізу;

- які мають гіперчутливість до будь-якого компонента лікарського засобу.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ - входить до складу розділу щодо запобіжних заходів

Кровотеча

Кровотеча - найпоширеніше ускладнення, яке виникає під час терапії Ептифібатидом. Більшість великих кровотеч, пов'язаних з Ептифібатидом, було в артеріальному доступі для катетеризації серця або з шлунково-кишкового або сечостатевого тракту. Слід слідкувати за місцем доступу стегнової артерії у пацієнтів, які проходять черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ). У пацієнтів, які перенесли ЧКВ, лікування Ептифібатидом пов'язане із збільшенням великих та незначних кровотеч у місці розміщення артеріальної канюлі. Після ЧКВ інфузію Ептифібатиду слід продовжувати протягом 20-24 годин. Канюлю стегнової артерії можна видалити під час лікування Ептифібатидом, але лише після припинення прийому гепарину та після того, як його дія значною мірою закінчилася. Перед видаленням канюлі рекомендується не приймати гепарин протягом останніх 3-4 годин і зафіксувати АЧТЧ <45 секунд. У будь-якому випадку, введення гепарину та Ептифібатиду слід припинити, а гемостаз повинен бути досягнутий стандартними методами компресії не менше ніж за 4 години до виписки з лікарні. Системну тромболітичну терапію слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримували Ептифібатид. Слід мінімізувати травми судин та інші травми. Артеріальні та венозні пункції, внутрішньом'язові ін'єкції та використання сечових катетерів, назотрахеальної інтубації та назогастральних труб мають бути зведені до мінімуму. При внутрішньовенному доступі слід уникати нестиснених ділянок (наприклад, підключичних або яремних вен).

Тромбоцитопенія

Повідомлялося про гостру, глибоку тромбоцитопенію (імунномедіаторну та неімунномедіаторну) із застосуванням ептифібатиду. Не було клінічного досвіду застосування Ептифібатиду у пацієнтів із початковою кількістю тромбоцитів <100 000/мм3. Якщо пацієнт з низькою кількістю тромбоцитів отримує ептифібатид, їх кількість слід ретельно контролювати.

Лабораторні тести

Перед введенням Ептифібатиду слід провести такі лабораторні тести для виявлення наявних гемостатичних порушень: рівень гематокриту або гемоглобіну, кількість тромбоцитів, креатинін у сироватці крові та ТЧ/аЧТЧ. У пацієнтів, які перенесли ЧКВ, також слід вимірювати активований час згортання (АЧЗ).

Пацієнтам літнього віку

Не було очевидної різниці в ефективності між пацієнтами старшого та молодшого віку, які отримували Ептифібатид . Приріст ризику виникнення пов'язаних з ептифібатидом кровотеч був більшим у літніх пацієнтів. Коригування дози не потрібно для пацієнтів літнього віку, але пацієнти старше 75 років повинні важити не менше 50 кг через підвищений ризик кровотечі в цій підгрупі.

Канцерогенез, мутагенез, порушення фертильності

Не проводилися тривалі дослідження на тваринах для оцінки канцерогенного потенціалу ептифібатиду Ептифібатид не був генотоксичним під час тесту Еймса. тесту прямої мутації клітини мишачої лімфоми (L 5178Y, ТК +/-), тесту на аберацію хромосом в лімфоцитах людини або тесту на мікронуклеусі миші. При загальних добових дозах до 72 мг/кг/добу (приблизно в 4 рази більше рекомендованої максимальної добової дози для людини на основі площі поверхні тіла) ептифібатид не впливав на фертильність та репродуктивні показники щурів-самців та щурів-самок.

Використання тромболітиків, антикоагулянтів та інших антиагрегантів

Одночасне застосування антиагрегантів, тромболітиків, гепарину, аспірину та НПЗП для хронічних випадків збільшує ризик виникнення кровотечі. Слід уникати одночасного лікування з іншими інгібіторами рецептооів тромбоцитів GP ІІЬ/ІІІа.

Вагітність категорії В

Тератологічні дослідження проводилися на моделях тварин. Ці дослфження не виявили доказів несприятливого впливу на розвиток плода через ептифібатид. Однак адекватні та добре контрольовані дослідження у вагітних з ептифібатидом відсутні. Оскільки дослідження репродуктивної функції тварин не завжди прогнозують реакцію людини, ептифібатид слід застосовувати під час вагітності лише за явної потреби.

Застосування у період годування груддю

Невідомо, чи потрапляє ептифібатид в груде молоко. Оскільки багато лікарських засобів потрапляють в грудне молоко, слід з обережністю застосовувати ептифібатид в період годування груддю.

Дозування

Безпечність та ефективність Ептифібатиду була встановлена в клінічних дослідженнях, в яких застосовувались одночасно гепарин та аспірин.

Гострий Коронарний Синдром

Рекомендоване дозування Ептифібатиду для дорослих у пацієнтів з гострим коронарним синдромом та нормальною функцією нирок - це введення внутрішньовенно болюсу 180 мкг/кг якнайшвидше після встановлення діагнозу з подальшим постійним вливанням 2,0 мкг/кг/хв до момента виписки з лікарні або початку хірургічної терапії АКШ, до 72 годин. Якщо пацієнт повинен пройти черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ) під час прийому Ептифібатиду, інфузію слід продовжувати до виписки з лікарні або до 18-24 годин після процедури, залежно від того, що настане першим: дозволяється до 96 годин терапії.

Перкутанне Коронарне Втручання (ПКВ)

Рекомендоване дозування Ептифібатиду для дорослих у пацієнтів із нормальною функцією нирок - це перший болюс 180 мкг/кг, що вводиться внутрішньовенно безпосередньо перед початком ЧКВ з подальшим постійним вливанням 2,0 мкг/кг/хв, та другий болюс 180 мкг/кг, що вводиться через 10 хвилин після першого болюсу. Інфузія має продовжуватися до виписки з лікарні або протягом 18 -24 годин, залежно від того, що відбудеться раніше. Рекомендується мінімум 12 годин інфузії.

Рекомендації щодо дозування Аспірину та Гепарину

Рекомендовані дози аспірину та гепарину, які слід використовувати

Гострий коронарний синдром - Аспірин: 160-325 мг спочатку та щоденно після цього. Гепарин: цільовий АЧТЧ 50-70 секунд під час медичного лікування за таких умов:

• якщо вага ≥70 кг, болюс 5000 ОД з подальшим вливанням 1000 ОД /год;

• якщо вага <70 кг, болюс 60 ОД/кг з подальшим вливанням 12 ОД/кг/год.

Цільовий активований час згортання крові 200-300 секунд під час ЧКВ за таких умов:

• якщо гепарин розпочато до проведення ЧКВ, додаткові болюси під час проведення ЧКВ для підтримання цільового АЧЗ 200-300 секунд;

• інфузія гепарину після ЧКВ не рекомендується,

Черезшкірне коронарне втручання - Аспірин: 160-325 мг за 1-24 години до проведення ЧКВ і щоденно після цього. Гепарин: цільовий АЧТЧ 50-70 секунд за таких умов:

• болюс 60 ОД/кг спочатку у пацієнтів, які не отримували гепарин за 6 годин до проведення ЧКВ;

• додаткові болюси під час ЧКВ для підтримки АЧЗК в запланованих межах;

• інфузія гепарину після ЧКВ категорично не рекомендується. Пацієнтам, які потребують тромболітичної терапії, слід припинити введення Ептифібатиду.

Застосування - ЕПТИФІБАТІД слід вводити одночасно з Гепарином та Аспірином.

Дозування ЕПТИФІБАТИДУ відповідно до ваги пацієнта наведено нижче

Болюс: болюсну(-і) дозу(-и) Ептифібатиду слід забрати з флакона 10 мл у шприц та ввести шляхом внутрішньовенно струменем.

Безперервна інфузія: одразу після прийому болюсної дози слід починати безперервну інфузію Ептифібатиду. При використанні насоса для внутрішньовенних інфузій слд застосовувати Ептифібатид нерозведеним безпосередньо з флакона 100 мл.

Припинення терапії

Пацієнтам, які перенесли операцію АКШ або потребують тромболітичної терапії, інфузію Ептифібатиду слід припинити до операції.

Особливі категорії населення

Пацієнти з порушенням функції нирок

Гострий коронарний синдром - кліренс креатиніну менше 50 мл/хв: болюс 180 мкг/кг внутрішньовенно якнайшвидше після встановлення діагнозу, з подальшою постійною інфузією 1 мкг/кг/хв.

Черезшкірне коронарне втручання - кліренс креатиніну менше 50 мл/хв: хв: болюс 180 мкг/кг внутрішньовенно безпосередньо перед початком процедури, з подальшою постійною інфузією 1 мкг/кг/хв та другий болюс 180 мкг/кг, що вводиться через 10 хвилин після першого.

За допомогою рівняння Cockroft-Gault кліренс креатиніну обчислюється наступним чином:

Чоловіки: (140 - вік) (маса тіла в кг) / 72 (креатинін сироватки крові)

Жінки: (140 - вік) (маса тіла в кг) (0,85) / 72 (креатинін сироватки крові)

• Як і інші парентеральні лікарські засоби, розчини УНІГРІЛІН (UNIGRILIN) потрібно перевіряти візуально на предмет наявності твердих часток та знебарвлення перед введенням, якщо розчин і контейнер дозволяють це зробити.

• УНІГРІЛІН можна вводити в туж саму ж внутрішньовенну лінію, що і Альтеплазу, Атропін, Добутамін, Гепарин, Лідокаїн, Меперидин, Метопролол, Мідазолам, Морфін, Нітрогліцерин або Верапаміл. УНІГРІЛІН не слід вводити через ту ж внутрішньовенну лінію, що й Фуросемід.

• УНІГРіЛіН можна вводити в одну внутрішньовенну лінію з 0,9% NaCI або 0,9% NaCI/5% декстрозою. 3 будь-яким носієм інфузія також може містити до 60 мЕкв/л хлориду калію. Не спостерігалося несумісності з наборами для внутрішньовенного введення. Жодних досліджень сумісності з мішками з ПВХ не проводилось.

• Болюсну дозу УНІГРІЛІН слід взяти з 10-мл-флакона в шприц. Болюсну дозу слід вводити шляхом внутрішньовенного введення струменем протягом 1-2 хвилин.

• Відразу після прийому болюсної дози слід починати безперервну інфузію УНІГРІЛІНОМ. У разі використання помпи для внутрішньовенної інфузії УНІГРІЛІН слд вводити нерозведеним безпосередньо із 100-мл флакона. Флакон на 100 мл слід з'єднати з системою для інфузії. Слід обережно розмістити голку в центрі кола пробки

Безпека та ефективність ептифібатиду у педіатричних пацієнтів не вивчалися.

Внутрішньочерепний крововилив та інсульт. Внутрішньочерепні крововиливи були рідкісними в клінічних дослідженнях. Загальна частота інсульту становила 0.5% у пацієнтів, які отримували ептифібатид 180/1,3, 0,7% - у пацієнтів, які отримували ептифібатид 180/2,0, та 0,8% - у пацієнтів, які приймали плацебо.

Тромбоцитопенія

Частота тромбоцитопенії (<100 000/ммЗ або >50% зменшення від початкової лінії) та частота трансфузії тромбоцитів були подібними між пацієнтами, які отримували ептифібатид та плацебо.

Інші побічні реакції

Більшість серйозних побічних реакцій, які не пов'язані з кровотечею у пацієнтів, які отримували плацебо та ептифібатид, були серцево-судинними реакціями.

Зберігати в холодильнику при температурі 2 - 8 °С (36-46°F). Не заморожувати.

Зберігати в захищеному від світла місці до моменту застосування.

УНІГРІЛІН 20 (UNIGRILIN 20): кожен флакон по 10 мл містить 20 мг Ептифібатиду.

УНІГРІЛІН 75 (UNIGRILIN 75): кожен флакон по 100 мл містить 75 мг Ептифібатиду (флакон для інфузії).

ЮНІТЕД БІОТЕЧ (П) ЛІМІТЕД

Багбанія. Бадді-Налагарх роад.

округ Солан (ХП) - 174 101.

ЮНІТЕД БІОТЕЧ (П) ЛІМІТЕД.