Гриппостад^® Рино 0,05% назальні краплі (Grippostad Rhino 0,05% nasal drops)

Ксилометазоліну гідрохлорид 0,05%
Допоміжні речовини: бензалконію хлориду розчин, кислота лимонна, моногідрат, натрію цитрат, гліцерин (85%), вода очищена.

Ксилометазоліну гідрохлорид - 0,05 %

фармакодинаміка. Ксилометазолін є похідним імідазоліну, альфа-адренергічним симпатоміметиком. Безпосередньо збуджує альфа-адренорецептори та звужує судини. За умови місцевого застосування зменшує набряк слизової оболонки носоглотки. Відновлює прохідність носових шляхів та полегшує носове дихання шляхом деконгестації слизової оболонки та поліпшення дренажу секрету.
Препарат починає діяти через 5–10 хв та продовжує діяти впродовж кількох годин (у середньому 6–8  год).
При інтраназальному застосуванні кількість засобу, що поглинається, іноді може бути достатньою для розвитку системних ефектів, наприклад, у ЦНС та серцево-судинній системі.
Фармакокінетика. При місцевому застосуванні ксилометазолін у плазмі крові практично не виявляється (концентрація в плазмі крові є меншою за ліміт визначення).

симптоматичне лікування закладеності носа при застуді, сінній лихоманці, інших алергічних ринітах, синуситах.
Для полегшення відтоку секрету при захворюваннях придаткових пазух носа.
Допоміжна терапія у випадках середнього отиту (для усунення набряку слизової оболонки).
Для полегшення проведення риноскопії.

Гриппостад Рино 0,05% Назальні Краплі призначений для назального застосовування. Дітям віком 1–5 років (під наглядом дорослих) по 1–2 краплі в кожен носовий хід до 1–2 разів на добу ву разі необхідності, але не більше 3 разів на добу.
Дітям віком 6–11 років (під наглядом дорослих) по 2–4 краплі в кожен носовий хід до 2–3 разів на добу в разі необхідності, але не більше 3 разів на добу.
Дозування визначається залежно від індивідуальної чутливості та симптомів хвороби. Гриппостад Рино 0,05% Назальні Краплі не рекомендується застосовувати довше 7–10 днів.
Застосовувати краплі необхідно наступним чином:
— ретельно очистити ніс перед застосуванням препарату;
— відкинути голову максимально назад, наскільки є комфортним;
— закапати краплі в кожен носовий хід та тримати голову відкинутою назад протягом невеликого проміжку часу для того, щоб препарат розподілився по всьому носу;
— після застосування очистити крапельницю перед поміщенням її у флакон;
— з метою запобігання інфікування кожний флакон з препаратом може використовувати лише одна особа.
Останнє застосування рекомендується здійснювати безпосередньо перед сном.
Діти. Гриппостад Рино 0,05% Назальні Краплі не слід застосовувати дітям віком до 1 року. Застосовувати дітям віком 1–11 років рекомендується лише під наглядом дорослих.

гіперчутливість до ксилометазоліну або будь-якого іншого компонента препарату, гострі коронарні захворювання, коронарна астма, гіпертиреоз, закритокутова глаукома, трансфеноїдальна гіпофізектомія та хірургічні втручання з оголюванням мозкової оболонки в анамнезі, сухий риніт (rhinitis sicca) або атрофічний риніт. Одночасне лікування інгібіторами МАО та протягом 2 тиж після припинення їх застосування.

з боку імунної системи: рідко (<1/10 000) — реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висип, свербіж.
З боку нервової системи: часто (≥1/100, <1/10) — головний біль.
З боку органа зору: рідко (<1/10 000) — тимчасове порушення зору.
З боку серцево-судинної системи: рідко (<1/10 000) — нерегулярне або прискорене серцебиття.
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: часто (≥1/100, <1/10): сухість або дискомфорт з боку слизової оболонки носа.
З боку шлунково-кишкової системи: часто (≥1/100, <1/10) — нудота.
Загальні розлади та реакції у місці введення: часто (≥1/100, <1/10) — відчуття печіння у місці нанесення.

Гриппостад Рино 0,05% Назальні Краплі не застосовувати у дітей віком до 1 року. Застосування у дітей віком 1–11 років рекомендується лише під наглядом дорослих.
Препарат не слід застосовувати у дітей довше 7–10 днів поспіль. Надто тривале або надмірне застосування може призвести до поновлення закладеності носа та/або атрофії слизової оболонки носа.
Препарат, як і інші симпатоміметики, слід з обережністю призначати пацієнтам із сильними реакціями на адренергічні засоби, що виявляються у вигляді безсоння, запаморочення, тремтіння, серцевої аритмії або підвищення АТ.
Не слід перевищувати рекомендовану дозу препарату, особливо при лікуванні дітей та осіб літнього віку.
Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, АГ, цукровим діабетом, із гіперфункцією щитовидної залози, феохромоцитомою, гіпертрофією передміхурової залози, а також не застосовувати у пацієнтів, які отримували одночасно лікування інгібіторами МАО та протягом 2 тиж після припинення їх застосування.
Пацієнти з тривалим Q–T-синдромом, які отримують ксилометазолін, можуть мати підвищений ризик серйозних шлуночкових аритмій.
Препарат містить бензалконію хлорид, що може спричиняти подразнення слизової оболонки носа.
Застосування в період вагітності або годування грудьми. Препарат не слід застосовувати у період вагітності через потенційний судинозвужувальний вплив.
Докази будь-якого небажаного впливу на немовля відсутні. Через відсутність даних про те, чи екскретується активна субстанція в грудне молоко, препарат не можна застосовувати в період годування грудьми.
Фертильність. Належні дані стосовно впливу препарату на фертильність відсутні. Оскільки системна експозиція ксилометазоліну гідрохлориду дуже низька, імовірність впливу на фертильність вкрай низька.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Зазвичай препарат не чинить або чинить незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами.

інгібітори МАО: ксилометазолін може потенціювати дію інгібіторів МАО та індукувати гіпертензивний криз. Не застосовувати ксилометазолін у пацієнтів, які приймають або приймали інгібітори МАО протягом останніх 2 тиж.
Три- та тетрациклічні антидепресанти: при одночасному застосуванні три- або тетрациклічних антидепресантів та симпатоміметичних препаратів можливе посилення симпатоміметичного ефекту ксилометазоліну, тому одночасне застосування таких засобів не рекомендується.
При застосуванні разом з блокаторами β-адренорецепторів може спричиняти бронхіальний спазм або зниження АТ.

надмірне місцеве застосування ксилометазоліну гідрохлориду або його випадкове потрапляння внутрішньо може призвести до виникнення вираженого запаморочення, потовиділення, значного зниження температури тіла, головного болю, брадикардії, АГ, пригнічення дихання, коми та судом. Підвищений АТ може змінитися на знижений. Діти молодшого віку більш чутливі до токсичності, ніж дорослі.
Усім пацієнтам з підозрою на передозування слід призначити відповідні підтримувальні заходи, а також, у разі необхідності, невідкладне симптоматичне лікування під медичним наглядом. Медична допомога повинна включати спостереження за станом пацієнта протягом кількох годин. У разі тяжкого передозування, що супроводжується зупинкою серця, реанімаційні заходи повинні тривати не менше 1 год.

при температурі не вище 25 °С.