Алфлусат (Alflusat)

діюча речовина: хондроїтину сульфат натрію;

1 ампула (2 мл) містить хондроїтину сульфату натрію 200 мг;

допоміжні речовини: бензиловий спирт, 0,1 М розчин натрію гідроксиду або 0,1 М розчин хлористоводневої кислоти, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або жовтуватого кольору розчин.

Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат. Хондроїтину сульфат.

Код АТХ М01А Х25.

Фармакодинаміка.

Основні діючі речовини лікарського засобу — натрієві солі хондроїтину сульфату А та С (середня молекулярна маса 11000 дальтонів). Хондроїтину сульфат — високомолекулярний мукополісахарид. Вiн є основним компонентом протеогліканів, які разом із колагеновими волокнами утворюють хрящовий матрикс.

Алфлусат гальмує процес дегенерації та стимулює регенерацію хрящової тканини, чинить хондропротективну, протизапальну, аналгезивну дію; замінює хондроїтину сульфат суглобного хряща, катаболізований патологічним процесом. Пригнічує активність ензимів, що спричиняють деградацію суглобного хряща: інгібує металопротеїнази, а саме — лейкоцитарну еластазу. Знижує активність гіалуронідази. Частково блокує викид вільних кисневих радикалів; сприяє блокуванню хемотаксису, антигенних детермінант. Стимулює продукування хондроцитами протеогліканів. Впливає на фосфорно-кальцієвий обмін у хрящовій тканині. Дає змогу відновити механічну та еластичну цілісність хрящового матрикса. Протизапальний та аналгезивний ефекти Алфлусату досягаються завдяки зниженню викиду у синовіальну рідину медіаторів запалення і больових факторів через синовіоцити та макрофаги синовіальної оболонки, а також внаслідок пригнічення секреції лейкотрієну В та простагландину Е.

Застосування препарату сприяє відновленню суглобної сумки та хрящових поверхонь суглобів, запобігає стисненню сполучної тканини, виконує роль мастила суглобних поверхонь, нормалізує продукування суглобної рідини, поліпшує рухливість суглобів, сприяє зменшенню інтенсивності болю, поліпшує якість життя.

Алфлусат сповільнює резорбцію кiсткової тканини та зменшує втрати кальцію, прискорює процеси відновлення кiсткової тканини.

Фармакокінетика.

Після внутрішньом’язового введення хондроїтину сульфат проникає у синовіальну рідину. Максимальна концентрація у синовіальній рідині досягається через 4–5 годин після ін’єкції. Виводиться з організму впродовж 24 годин. Елімінується переважно нирками.

Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта:

• первинний артроз;
• остеоартроз з переважним ураженням великих суглобів;
• міжхребцевий остеохондроз.

Підвищена індивідуальна чутливість до будь-якого з компонентів лікарського засобу, схильність до кровоточивості, тромбофлебіти, ниркова недостатність, недостатність функції печінки у стадії декомпенсації. Вагітність та період годування груддю. Дитячий вік (до 18 років).

При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами та нестероїдними протизапальними засобами хондроїтину сульфат може зменшувати потребу в них, а також у знеболювальних засобах. Виявляє синергізм дії при одночасному застосуванні з глюкозаміном та іншими хондропротекторами. Ефективність лікування підвищується при збагаченні дієти вітамінами А, С та солями марганцю, магнію, міді, цинку і селену.

При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою або з іншими антикоагулянтами чи антиагрегантами рекомендований контроль згортання крові. При одночасному застосуванні з тетрациклінами хондроїтин може впливати на концентрацію тетрацикліну в сироватці крові.

Для досягнення стабільного клінічного ефекту необхідно не менше 25 ін’єкцій лікарського засобу. Ефект зберігається впродовж багатьох місяців після завершення лікування. Для попередження загострень застосовувати повторні курси лікування. Рекомендується збільшення доз під контролем лікаря для пацієнтів із надлишковою масою тіла, пептичною виразкою шлунка, при одночасному прийомі діуретиків, а також на початку лікування при потребі прискорення клінічної відповіді.

При алергічних реакціях або геморагіях лікування слід припинити.

Застосовувати з обережністю: при порушенні згортання крові; при цукровому діабеті; пацієнтам з підвищеною масою тіла; пацієнтам, що дотримуються дієти з низьким вмістом солі; при порушенні функції нирок; жінкам, які планують вагітність.

1 мл розчину містить 12 мг спирту бензилового, який може викликати токсичні та алергічні реакції у немовлят та дітей віком до 3 років.

Не застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Під час застосування лікарського засобу немає обмежень щодо керування автотранспортом і складними механізмами.

Лікарський засіб вводити дорослим внутрішньом’язово по 1 мл через день. У разі гарної переносимості дозу збільшувати до 2 мл, починаючи з четвертої ін’єкції.

Курс лікування — 25–35 ін’єкцій.

Повторні курси — через 6 місяців.

Досвід застосування лікарського засобу дітям відсутній.

На цей час про явища передозування при застосуванні лікарського засобу не повідомлялося. Разом з тим можна припустити, що при перевищенні добової дози можливе посилення побічної дії препарату. Лікування симптоматичне.

При застосуванні лікарського засобу в осіб із підвищеною чутливістю можливі порушення:

з боку імунної системи: алергічні реакції, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк;

з боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні висипи, відчуття свербежу, еритема, кропив’янка, дерматит, алопеція.

У місці ін’єкцій можливі почервоніння та свербіж.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, диспепсичні явища, діарея.

Інші: порушення з боку органів зору, кератопатія, запаморочення, периферичні набряки.

3 роки.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 2 мл в ампулі; по 5 ампул в чарунковій упаковці; по 1 або 2 чарункові упаковки в картонній коробці.

За рецептом.

Спільне товариство з обмеженою відповідальністю «Лекфарм».

223141, Республіка Білорусь, Мінська область, м. Логойск, вул. Мінська, будинок 2А, 2А/4.