Смекталія^® (Smectalia^®)

Діоктаедричний смектит - 3 г

фармакодинаміка. Діосмектит — це подвійний силікат алюмінію та магнію.
Завдяки стереометричній структурі та високій пластичній в’язкості діосмектит має високу обволікаючу здатність щодо слизової оболонки травного тракту. Діосмектит шляхом взаємодії з глікопротеїнами слизової оболонки підвищує резистентність слизу до подразників. Діосмектит, впливаючи на бар’єрну функцію слизової оболонки травної системи, завдяки високій здатності до зв’язування зі слизовою оболонкою, захищає слизову оболонку травного тракту. Діосмектит є радіопрозорим, не забарвлює кал та у звичайних дозах не впливає на фізіологічний час проходження через кишечник.
Фармакокінетика. Завдяки структурі діосмектиту Смекталія не адсорбується та не метаболізується.

короткострокове лікування гострої діареї у дорослих і дітей віком від 15 років, додатково до дієти.

для перорального застосування дорослим і дітям віком від 15 років.
Дозування. 1 пакетик (діосмектит, 3 г) з подальшим прийомом ще 1 пакетика після кожного несформованого калу; проте не більше ніж 6 пакетиків на добу.
Максимальна тривалість лікування становить 3 дні.
Спосіб застосування. Вміст пакетика рекомендується розім’яти пальцями перед його розкриттям, довівши його до рідкого стану. Вміст пакетика можна проковтнути нерозведеним або змішати з невеликою кількістю води та випити.
Лікарський засіб бажано застосовувати окремо від їжі.
Діти. Застосовувати для лікування дітей віком від 15 років.

– підвищена чутливість до діосмектиту або однієї з допоміжних речовин;
– кишкова непрохідність.

частота побічних реакцій класифікується таким чином: часто (≥1/100 до ≤1/10); нечасто (≥1/100 до ≤1/100).
З боку ШКТ: часто — запор, що зазвичай минає після зниження дози, але в деяких випадках може вимагати припинення лікування; нечасто — метеоризм, блювання.
Протягом післяреєстраційного періоду застосування діосмектиту повідомлялося про виникнення реакцій підвищеної чутливості (частота невідома), що включали кропив’янку, висип, свербіж та ангіоневротичний набряк.
Також повідомлялося про виникнення запору.

діосмектит слід приймати з обережністю пацієнтам з тяжким хронічним запором в анамнезі.
Лікування не виключає регідратацію за необхідності.
Об’єм регідратації за допомогою розчину для пероральної або внутрішньовенної регідратації залежить від інтенсивності діареї, віку пацієнта та особливостей перебігу захворювання.
Пацієнта слід проінформувати про необхідність:
• регідратації за допомогою значного об’єму солоних або солодких рідин для компенсації втрати рідини, спричиненої діареєю (середня добова потреба організму дорослого у воді становить 2 л);
• підтримання прийому їжі, поки триває діарея:
– виключення деяких продуктів, особливо сирих овочів і фруктів, зелених овочів, пряних страв, а також заморожених харчових продуктів або напоїв;
– надання переваги запеченому м’ясу та рису.
Цей лікарський засіб містить невелику кількість етанолу (алкоголю), менше 100 мг/дозу.
При встановленій непереносимості деяких цукрів слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Надійні дані про тератогенез у тварин відсутні.
На сьогодні у клінічних умовах не виявлено жодних особливих фетальних вад розвитку або фетотоксичних ефектів. Проте дослідження впливу Смекталія на вагітних, достатнього для виключення будь-якого ризику, не проводили.
Тому, враховуючи, що Смекталія не абсорбується, застосування цього лікарського засобу у період вагітності передбачене лише в разі необхідності.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Досліджень впливу цього лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводили. Проте очікується, що його вплив незначущий або відсутній.

адсорбуючі властивості цього лікарського засобу можуть впливати на ступінь та/або швидкість всмоктування інших речовин, тому рекомендується не застосовувати інші лікарські засоби одночасно зі Смекталія.

передозування може призвести до посилення побічних ефектів, запору.

спеціальних умов зберігання не потребує.