Легалон® 140 капсули 140 мг №20

Силімарин - 140 мг

фармакодинаміка. Здатність силімарину зв’язувати вільні радикали забезпечує його антиоксидантну активність. Таким чином, переривається або попереджується патофізіологічний процес перекисного окиснення ліпідів, що відповідають за руйнування клітинних мембран. В ушкоджених гепатоцитах силімарин стимулює синтез білка та нормалізує метаболізм фосфоліпідів, унаслідок чого силімарин стабілізує клітинні мембрани та обмежує або запобігає втраті розчинних компонентів (зокрема трансаміназ) клітин печінки. Силімарин гальмує проникнення у клітину деяких гепатотоксичних речовин (отрути блідої поганки). Силімарин посилює синтез білків за рахунок специфічної стимуляції РНК-полімерази А, ферменту, що знаходиться в ядрі. Це призводить до підвищеного утворення рибосомних РНК, і отже, до стимуляції синтезу структурних і функціональних білків (ферментів), у результаті чого покращується відновна здатність і прискорюється регенерація клітин печінки.
Фармакокінетика. Абсорбція — низька та повільна (період напівабсорбції — 2,2 год), метаболізується в печінці шляхом кон’югації, Т_½ — 6,3 год. Виводиться переважно з жовчю у формі глюкуронідів і сульфатів. Не кумулює в організмі. Відзначається кишково-печінкова циркуляція.

токсичні ураження печінки: для підтримувального лікування пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями печінки або цирозом печінки.

дорослим і дітям віком від 12 років приймати по 2 капсули 3 рази на добу. Капсули слід ковтати цілими, не розжовуючи, запивати достатньою кількістю рідини. Курс лікування визначає лікар індивідуально, залежно від характеру і перебігу захворювання.

гіперчутливість до плодів розторопші плямистої, інших компонентів препарату або будь-якої з допоміжних речовин; гострі отруєння різної етіології.

критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу:

Лікарський препарат добре переноситься. Рідко в окремих випадках і при індивідуальній підвищеній чутливості можна спостерігати наступні побічні ефекти.
З боку ШКТ: нудота, блювання, диспепсія, печія, слабко виражена діарея.
З боку дихальної системи: задишка.
З боку сечовидільної системи: збільшення діурезу.
З боку шкіри і шкірних придатків: посилення алопеції, у поодиноких випадках можливі реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж.
Інші: дуже рідко можна спостерігати посилення існуючих вестибулярних порушень.
Побічні реакції тимчасові та зникають після припинення прийому препарату без застосування спеціальних заходів.

лікування препаратом при захворюваннях печінки буде ефективнішим при дотриманні дієти та відмові від алкоголю.
Через можливий естрогенподібний ефект силімарину в максимально високих дозах його слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гормональними порушеннями (ендометріоз, міома матки, карцинома молочної залози, яєчників і матки, карцинома передміхурової залози). У цих випадках потрібна консультація лікаря.
У разі появи ознак жовтяниці (набуття шкірою відтінку від світло-жовтого до темно-жовтого, пожовтіння білків очей), необхідно проконсультуватися з лікарем.
Період вагітності та годування грудьми. Дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату в період вагітності або годування грудьми відсутні, тому його не слід призначати в цей період.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та на роботу з іншими механізмами. Не відзначалося. У разі виникнення у пацієнта під час прийому препарату будь-яких вестибулярних порушень слід утриматися від управління транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.
Діти. Немає достатніх даних щодо застосування цього препарату в педіатрії, тому його не слід застосовувати у дітей віком до 12 років.

при одночасному застосуванні силімарину в максимально високих дозах і пероральних контрацептивних засобів або препаратів, що застосовуються при естрогензамісній терапії, можливе зниження ефективності останніх. За рахунок пригнічення системи цитохрому Р450 силімарин тим самим підсилює ефект деяких лікарських засобів, а саме антиалергічних препаратів (фексофенадин), гіпохолестеринемічних лікарських засобів (ловастатин), антикоагулянтів (клопідогрель, варфарин), антипсихотичних препаратів (алпрозолам, діазепам, лоразепам), протигрибкових лікарських засобів (кетоконазол), деяких препаратів для лікування раку (вінбластин).

ознаки та симптоми інтоксикації не спостерігалися. Описані нижче побічні реакції можуть посилюватися.
Специфічний антидот невідомий. Рекомендується вживати симптоматичних заходів.

при температурі не вище 30 °C.