Софіті^® (Sofiti)

Етинілестрадіол - 0,03 мг

Дієногест - 2 мг

Фармакодинаміка.
Усі гормональні методи контрацепції характеризуються дуже низьким показником контрацептивних невдач при застосуванні згідно з інструкцією. Показник контрацептивних невдач може бути вищим, якщо контрацептив застосовувати не відповідно до інструкції (наприклад, пропускати прийом таблеток).
У ході досліджень було розраховано наступний індекс Перля:
– нескоригований індекс Перля: 0,454 (верхній 95% довірчий інтервал (ДІ): 0,701);
– скоригований індекс Перля: 0,182 (верхній 95% довірчий інтервал: 0,358).
Софіті — це комбінований оральний контрацептив (КОК) з етинілестрадіолом та прогестогеном дієногестом.
Контрацептивна дія Софіті базується на взаємодії різних факторів, найважливішими з яких є супресія овуляції і зміна цервікальної секреції.
Дієногест — похідне нортестостерону з афінністю in vitro до прогестеронових рецепторів, у 10–30 разів меншою, ніж у інших синтетичних прогестогенів. Дані in vivo у тварин свідчать про сильну прогестагенну активність та антиандрогенну активність. Дієногест не проявляє значної андрогенної, мінералокортикоїдної або глюкокортикоїдної активності in vivo.
Доза дієногесту, що призводить до пригнічення овуляції, становить 1 мг/добу.
При застосуванні високодозованих КОК (50 мкг етинілестрадіолу) знижується ризик раку ендометрія та яєчників. Чи стосується це низькодозованих КОК, залишається не з’ясованим.
Фармакокінетика.
Етинілестрадіол
Абсорбція. При пероральному прийомі етинілестрадіол швидко і повністю всмоктується. C_max у сироватці крові становить приблизно 67 пкг/мл і досягається упродовж 1,5–4 год. Протягом всмоктування та першого проходження через печінку етинілестрадіол метаболізується екстенсивно, що призводить до середньої оральної біодоступності приблизно 44%.
Розподіл. Етинілестрадіол міцно, проте не специфічно зв’язується із сироватковим альбуміном (приблизно 98%) та індукує збільшення сироваткової концентрації глобуліну, що зв’язує статеві стероїди (ГЗСС). Уявний об’єм розподілу етинілестрадіолу становить приблизно 2,8–8,6 л/кг.
Метаболізм. Етинілестрадіол піддається пресистемній кон’югації у слизовій тонкого кишечнику та у печінці. Етинілестрадіол метаболізується головним чином шляхом ароматичного гідроксилювання, проте додатково утворюється велика кількість гідроксильованих і метильованих метаболітів, серед яких існують як вільні метаболіти, так і кон’югати з глюкуронідами і сульфатами. Кліренс становить 2,3–7 мл/хв/кг.
Виведення з організму. Рівень етинілестрадіолу в сироватці крові знижується двофазно з періодами напіввиведення приблизно 1 година і 10–20 год відповідно. Етинілестрадіол не виводиться з організму у незміненому вигляді, його метаболіти виводяться з сечею і жовчю у співвідношенні 4:6. Т_½ метаболітів становить приблизно 1 день.
Стан рівноваги. Стан рівноваги досягається протягом другої половини циклу застосування, коли концентрація етинілестрадіолу в сироватці крові приблизно вдвічі вища порівняно з застосуванням разової дози.
Дієногест.
Всмоктування. Після перорального застосування дієногест швидко і повністю всмоктується. C_max у сироватці крові досягається упродовж 2,5 год після одноразового перорального прийому лікарського засобу і становить 51 нг/мл. Абсолютна біодоступність дієногесту в комбінації з етинілестрадіолом становить приблизно 96%.
Розподіл. Дієногест зв’язується із сироватковим альбуміном та не зв’язується з ГЗСС або з глобуліном, що зв’язує кортикоїди (ГЗК). Лише 10% від загальної концентрації дієногесту у сироватці крові знаходяться у вигляді вільного стероїду, а 90% неспецифічно зв’язані з альбуміном. Індуковане етинілестрадіолом підвищення рівня ГЗСС не впливає на зв’язування дієногесту з білками сироватки крові. Уявний об’єм розподілу дієногесту знаходиться у межах від 37 до 45 л.
Метаболізм. Дієногест метаболізується переважно шляхом гідроксилювання та кон’югації з утворенням в основному ендокринологічно неактивних метаболітів. Ці метаболіти дуже швидко виводяться з плазми крові у такий спосіб, що у плазмі крові не спостерігається жодного активного метаболіту, а лише дієногест у незміненому вигляді. Загальний кліренс становить приблизно 3,6 л/год після разового застосування.
Виведення з організму. Рівень дієногесту в сироватці крові знижується з Т_½ близько 9 год. Лише незначна кількість дієногесту екскретується нирками у незміненому вигляді. Після застосування пероральної дози 0,1 мг/кг маси тіла співвідношення ниркової та фекальної екскреції становить 3,2. Близько 86% застосованої дози виводиться протягом 6 днів, більша частина, 42%, виводиться із сечею у перші
24 год.
Стан рівноваги. Фармакокінетика дієногесту не залежить від рівня ГЗСС. При щоденному застосуванні концентрація речовини у сироватці крові зростає у 1,5 раза, досягаючи рівноважного стану через 4 дні застосування.
Дані доклінічних досліджень з безпеки
Доклінічні дослідження етинілестрадіолу та дієногесту виявили очікувані естрогенні та прогестагенні ефекти.
Результати стандартних доклінічних досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні, генотоксичності, канцерогенності та репродуктивної токсичності не вказують на існування будь-якого специфічного ризику для людського організму. Проте слід зауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту попередньо існуючих певних гормонозалежних тканин та пухлин.

Пероральна контрацепція.

Таблетки Софіті призначені для перорального застосування.
Дозування
Софіті слід приймати по 1 таблетці на добу впродовж 28 днів поспіль. Таблетки слід приймати кожного дня, приблизно в один і той же час доби, запиваючи рідиною. Через 2–3 дні після початку прийому таблеток зеленого кольору (плацебо) зазвичай розпочинається менструальна кровотеча відміни, і вона може не закінчитися до початку застосування білих таблеток з наступної упаковки.
До комплекту упаковки входить тримач для блістеру, в який можна покласти блістер, коли його необхідно взяти з собою та календарна шкала.
Блістер містить 21 таблетку з діючими речовинами (білі таблетки) та 7 таблеток плацебо, що не містять діючих речовин (зелені таблетки).
Як розпочати прийом Софіті:
• якщо гормональні контрацептиви у попередній період (минулий місяць) не застосовувались: прийом білих таблеток слід розпочинати у першій день природного циклу (тобто у перший день менструальної кровотечі).
• Перехід з іншого КОК: бажано розпочати прийом білої таблетки Софіті наступного дня після прийому останньої гормоновмісної таблетки попереднього КОК, але не пізніше наступного дня після звичайної перерви у прийомі таблеток або після прийому таблеток плацебо попереднього КОК.
• Перехід з вагінального кільця або трансдермального пластиру: бажано розпочати застосування білих таблеток Софіті у день видалення вагінального кільця або трансдермального пластиру, але не пізніше дня, коли необхідне наступне застосування цих засобів.
• Перехід з методу, що базується на застосуванні лише прогестогену («міні-пілі», інʼєкції, імпланти) або внутрішньоматкової системи з прогестогеном: можна розпочати прийом білих таблеток Софіті у будь-який день після припинення прийому «міні-пілі»; перехід з імпланта або внутрішньоматкової системи – в день їх видалення; перехід з інʼєкційного препарату – замість наступної інʼєкції. Однак у всіх перелічених випадках, впродовж перших 7 днів прийому Софіті необхідно додатково застосовувати бар’єрний метод контрацепції.
• Після аборту в І триместрі вагітності: застосування білих таблеток Софіті^® можна розпочинати одразу ж. У такому випадку немає необхідності застосування додаткових засобів контрацепції.
• Після пологів або аборту в ІІ триместрі: рекомендується розпочинати застосування білих таблеток Софіті з 21–28-го дня після пологів або після аборту в ІІ триместрі вагітності. При пізнішому початку прийому таблеток рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів застосування таблеток. Проте, якщо статевий акт вже відбувся, перед початком застосування Софіті^® слід виключити можливу вагітність або дочекатися настання першої менструації.
Для жінок, які годують груддю, див. розділ Застосування у період вагітності або годування груддю.
Що робити у разі пропуску прийому гормоновмісних білих таблеток Софіті
Якщо запізнення в прийомі таблетки не перевищує 12 год, протизаплідна дія препарату не знижується. Пропущену таблетку слід прийняти одразу, як тільки це з’ясувалося. Наступну таблетку з цієї упаковки необхідно приймати у звичайний час.
Якщо запізнення з прийомом пропущеної таблетки перевищує 12 год, контрацептивний захист може зменшитися. У цьому випадку пропуску прийому таблетки слід керуватися двома наступними правилами:
1. Перерва у прийомі таблеток ніколи не може бути більше ніж 7 днів.
2. Ефективне пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники досягається безперервним прийомом таблеток протягом 7 днів.
Відповідно до цього слід керуватися нижчезазначеними рекомендаціями:
• Якщо пропуск таблетки відбувся впродовж 1-го тижня застосуваня Софіті:
слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Після цього продовжувати приймати таблетки у звичний час. Крім того, протягом наступних 7 днів слід додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції, наприклад презерватив. У разі, якщо у попередні 7 днів відбувся статевий акт, слід враховувати можливість настання вагітності. Чим більше таблеток пропущено і чим ближчий час до прийому таблеток плацебо, тим більший ризик настання вагітності.
• Якщо пропуск таблетки відбувся впродовж 2-го тижня застосування Софіті:
слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Після цього продовжувати приймати таблетки у звичний час. За умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів перед пропуском немає необхідності застосування додаткових протизаплідних засобів. Однак при пропуску більше ніж однієї таблетки рекомендується додатково використовувати інші методи контрацепції протягом 7 днів.
• Якщо пропуск таблетки відбувся впродовж 3-го тижня застосування Софіті:
ризик зниження контрацептивного ефекту зростає при наближенні днів, коли розпочнеться застосування таблеток плацебо. Однак при дотриманні схеми прийому таблеток можна уникнути зниження контрацептивного захисту. Якщо дотримуватися одного з двох нижченаведених варіантів, то не виникне необхідності у застосуванні додаткових контрацептивних засобів за умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів до начала застосування зелених таблеток плацебо. В іншому випадку рекомендується дотримуватися першого з нижченаведених варіантів і використовувати додаткові застережні засоби протягом наступних 7 днів.
Варіант 1.
Слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти 2 білі таблетки одночасно. Після цього продовжувати приймати таблетки у звичний час. Білі таблетки з наступної упаковки слід почати приймати одразу ж після закінчення останньої білої таблетки з попередньої упаковки, тобто необхідно знехтувати прийомом зелених таблеток плацебо з попередньої упаковки. Малоймовірно, що у жінки розпочнеться кровотеча відміни до закінчення прийому білих таблеток з другої упаковки, хоча під час прийому таблеток можливе кровомазання або проривна кровотеча.
Варіант 2.
Можна взагалі припинити прийом таблеток з поточної упаковки, витримати перерву у прийомі препарату впродовж 7 днів, включаючи дні, коли був пропущений прийом таблеток. Для подальшого регулярного застосування препарату прийом таблеток слід розпочати з нової упаковки.
Якщо після пропуску у прийомі таблеток відсутня очікувана кровотеча відміни протягом першої нормальної перерви у прийомі препарату, ймовірна вагітність. Рекомендації у разі розладів з боку ШКТ
У разі тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту можливе неповне всмоктування препарату, у такому разі слід застосовувати додаткові засоби контрацепції. Якщо блювання розпочалось упродовж 3–4 год після прийому препарату, необхідно якнайшвидше прийняти нову білу таблетку. Якщо минуло більше 12 год, прийнятною є рекомендація наведена вище у розділі ЗАСТОСУВАННЯ підпункт «Що робити у разі пропуску прийому гормоновмісних білих таблеток Софіті». Якщо жінка не хоче змінювати свій графік застосування таблеток, їй необхідно прийняти додаткову таблетку(и).
Як відтермінувати настання кровотечі відміни
Щоб затримати кровотечу відміни, слід продовжувати приймати білі таблетки Софіті із нової упаковки і не приймати зелені таблетки плацебо з попередньої упаковки, тобто після застосування 21 білої таблетки одразу розпочати прийом білих таблеток з нової упаковки. Якщо є бажання, термін прийому можна продовжити аж до закінчення всіх білих таблеток із другої упаковки. При цьому можуть спостерігатися проривна кровотеча або кровомазання. Регулярний прийом Софіті відновлюють після 7-денної перерви у прийомі таблеток (або 7-денного застосування зелених таблеток плацебо).
Щоб змістити час настання кровотечі відміни на інший день тижня, ніж той, що передбачено поточною схемою прийому, рекомендується скоротити перерву у прийомі таблеток на стільки днів, на скільки бажано. Слід зазначити, що чим коротшою буде перерва, тим частіше спостерігається відсутність кровотечі відміни та більший ризик проривної кровотечі або кровомазання протягом прийому таблеток з другої упаковки (як і у разі затримки настання кровотечі відміни).
Що робити у разі пропуску прийому таблеток плацебо (зеленого кольору): пропуском прийому зелених таблеток взагалі можна знехтувати, але необхідно витримувати 7-денну перерву між застосуванням останньої білої таблетки з попередньої та першої білої таблетки з нової упаковки.
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Софіті не показаний для застосування після настання менопаузи.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Софіті протипоказаний жінкам із захворюваннями печінки тяжкого ступеня (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Пацієнти з нирковою недостатністю
Застосування Софіті у пацієнток з порушеннями функції нирок спеціально не вивчалося. Наявні дані не свідчать про необхідність зміни способу застосування цій групі пацієнток.
Діти. Цей лікарський засіб показаний для застосування тільки після настання менструацій.

Комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) не слід застосовувати при наявності хоча б одного зі станів, зазначених нижче. Якщо будь-який із цих станів виникає вперше під час застосування КГК, їх прийом слід негайно припинити.
• Наявність або ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ):
– наявність венозної тромбоемболії на даний час (під час терапії антикоагулянтами) або в анамнезі (наприклад, тромбозу глибоких вен (ТГВ), тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА));
– відома спадкова або набута схильність до венозної тромбоемболії, така як резистентність до активованого протеїну С (у тому числі мутація фактору V Лейдена), дефіцит антитромбіну III, недостатність протеїну С, недостатність протеїну S;
– великі оперативні втручання з тривалою іммобілізацією (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ);
– високий ризик венозної тромбоемболії через наявність множинних факторів ризику (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
• Наявність або ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ):
– наявність артеріальної тромбоемболії нині або в анамнезі (наприклад інфаркт міокарда) або наявність продромальних симптомів (наприклад стенокардія);
– порушення мозкового кровообігу нині або в анамнезі, наявність продромальних симптомів (наприклад, транзиторна ішемічна атака (ТIA));
– відома спадкова або набута схильність до артеріальної тромбоемболії, така як гіпергомоцистеїнемія та антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпінів, вовчаковий антикоагулянт);
– мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі;
– високий ризик артеріальної тромбоемболії внаслідок наявності множинних факторів ризику (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ) або одного серйозного фактора ризику, такого як:
- цукровий діабет із судинними ускладненнями;
- тяжка АГ;
- тяжка дисліпопротеїнемія.
• Панкреатит нині або в анамнезі, пов’язаний із тяжкою гіпертригліцеридемією.
• Тяжке захворювання печінки нині або в анамнезі, поки показники функції печінки не повернулися у межі норми.
• Наявність нині або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).
• Відомі або підозрювані злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз), залежні від статевих гормонів.
• Встановлена або підозрювана вагітність.
• Вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.
• Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого з компонентів препарату.
Лікарський засіб Софіті протипоказаний при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір та даcабувір (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Частота побічних реакцій, про які повідомлялося у ході клінічних досліджень (N=4942) у жінок, які приймали препарат в якості перорального контрацептиву, підсумована у таблиці 3. У кожній колонці побічні реакції зазначені у порядку зменшення тяжкості. Частота визначається як часто (від ≥1/100 до ≤ 1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100) і поодинокі (від ≥1/10000 до <1/1000). Інші побічні реакції, які спостерігалися тільки у постмаркетингових дослідженнях і частоту яких не можна оцінити, зазначені у колонці «Частота невідома».
Таблиця 3
Частота побічних реакцій, про які повідомлялося у ході досліджень.

²включаючи збільшення ЧСС
³включаючи біль у верхній та нижній частинах живота, дискомфорт у черевній порожнині/здуття
⁴включаючи макулярний висип
⁵включаючи генералізований свербіж
⁶включаючи відчуття дискомфорту та напруженості молочних залоз
⁷включаючи менорагію, гіпоменорею, олігоменорею та аменорею
⁸в тому числі вагінальні кровотечі і метрорагії
⁹включаючи нагрубання і набухання молочних залоз
¹⁰в тому числі слабкість і нездужання
Найбільш прийнятний термін MedDRA використано для опису кожної побічної реакції.
Синоніми або пов’язані стани не наведені, але мають бути прийняти до уваги.
Опис окремих побічних реакцій
Нижченаведені серйозні побічні реакції спостерігалися у жінок, які застосовували КОК (також див. розділ «Особливі застереження»).
Пухлини
• Частота діагностування раку молочної залози дещо підвищується серед жінок, які застосовують пероральні контрацептиви. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років спостерігається рідко, частота є незначною щодо загального ризику раку молочної залози. Зв’язок із застосуванням КОК невідомий.
• Пухлини печінки (доброякісні та злоякісні).
• Рак шийки матки.
Інші стани
• Гіпертригліцеридемія (підвищений ризик панкреатиту при застосуванні КОК).
• АГ.
• Розвиток або загострення захворювань, зв’язок яких із прийомом КОК не з’ясований остаточно: жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом; утворення жовчних каменів; порфірія; системний червоний вовчак; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.
• У жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.
• Розлади функції печінки.
• Зміни толерантності до глюкози або вплив на периферичну резистентність до інсуліну.
• Хвороба Крона, виразковий коліт.
• Хлоазма.
Взаємодії
Проривні кровотечі та/або зниження контрацептивної дії можуть виникнути внаслідок взаємодії інших лікарських засобів (індукторів ферментів) із пероральними контрацептивами (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Рішення про призначення лікарського засобу Софіті слід приймати з урахуванням факторів ризику, у тому числі факторів ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), а також ризику ВТЕ, пов’язаного з прийомом лікарського засобу Софіті порівняно з іншими КОК (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Попередження. При наявності будь-яких станів або факторів ризику, зазначених нижче, слід обговорити з жінкою доцільність застосування Софіті.
У разі загострення або при перших проявах будь-яких із цих станів або факторів ризику, жінкам рекомендується звернутися до лікаря та визначити необхідність припинення застосування Софіті.
У разі підозрюваної або підтвердженої ВТЕ або АТЕ слід припинити застосування КОК. Якщо розпочато антикоагулянтну терапію, слід забезпечити альтернативну адекватну контрацепцію у зв’язку з тератогенним впливом антикоагулянтів (кумарини).
• Циркуляторні порушення
Ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ)
Застосування будь-яких КОК підвищує ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) у жінок, які їх застосовують, порівняно з тими, які їх не застосовують. Препарати, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, асоціюються з найнижчим ризиком розвитку ВТЕ. На даний час невідомий ризик застосування препарату Софіті порівняно з препаратами з нижчим ризиком. Рішення про застосування препарату, окрім тих, що мають найнижчий ризик розвитку ВТЕ, слід приймати лише після обговорення з жінкою. Слід переконатися, що вона усвідомлює ризик розвитку ВТЕ, асоційований із застосуванням КОК, ступінь впливу наявних у неї факторів ризику та той факт, що ризик ВТЕ є найвищим протягом першого року застосування. За деякими даними, ризик ВТЕ може зростати при відновленні застосування КОК після перерви у 4 тижні або довше.
У 2 з 10000 жінок, які не застосовують КОК та не є вагітними, ВТЕ розвивається за 1 рік. Однак, для кожної окремої жінки ризик може бути значно вищим залежно від наявних у неї факторів ризику (див. нижче).
За даними епідеміологічних досліджень у жінок, які застосовують низькодозовані (<50 мкг етинілестрадіолу) КОК, показано, що з 10 000 жінок у 6–12 жінок розвинеться ВТЕ протягом 1 року.
Передбачається, що з 10000 жінок, які застосовують КОК, що містять левоноргестрел, у близько 6¹ розвинеться ВТЕ протягом 1 року.
Обмежені дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що ризик ВТЕ при застосуванні КОК, що містять дієногест, може бути подібним до такого при застосуванні КОК, що містять левоноргестрел.
Вказана кількість випадків ВТЕ за рік була меншою, ніж очікують протягом вагітності або у післяпологовий період.
ВТЕ може мати летальні наслідки у 1–2% випадків.
Надзвичайно рідко повідомлялося про виникнення тромбозу в інших кровоносних судинах, наприклад артеріях і венах печінки, нирок, мезентеріальних судинах або судинах сітківки, у жінок, які застосовують КОК.
¹У середньому 5–7 випадків на 10000 жінко-років на основі розрахунку відносного ризику застосування КОК, що містять левоноргестрел, порівняно з таким у жінок, які не отримують КОК (близько 2,3–3,6 випадків).
Фактори ризику розвитку ВТЕ
Ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень у жінок, які застосовують КОК, може бути значно вищим при наявності додаткових факторів ризику, особливо множинних (див. таблицю 1).
Застосування Софіті протипоказане жінкам з множинними факторами ризику, що може підвищити ризик розвитку венозного тромбозу (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, зростання ризику може бути більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід брати до уваги загальний ризик розвитку ВТЕ. Якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим, не слід призначати КОК (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Таблиця 1
Фактори ризику розвитку ВТЕ

Немає єдиної думки щодо можливого впливу варикозу вен та поверхневого тромбофлебіту на настання або розвиток венозного тромбозу.
Необхідно звернути увагу на підвищений ризик розвитку тромбоемболії у період вагітності, особливо протягом 6 тижнів після пологів (інформацію щодо вагітності та лактації див. у розділі Застосування у період вагітності або годування груддю).
Симптоми ВТЕ (тромбоз глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА))
Жінкам слід порадити у разі появи нижчевказаних симптомів негайно звернутися до лікаря та повідомити про те, що вони застосовують КОК.
Симптоми ТГВ можуть включати:
– однобічний набряк стегна, гомілки та/або стопи або ділянки уздовж вени на нозі;
– біль або підвищену чутливість у нозі, що може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі;
- відчуття жару в ураженій нозі; почервоніння або зміна кольору шкіри на нозі.
Симптоми ТЕЛА можуть включати:
– раптову задишку нез’ясованої етіології або прискорене дихання;
– раптовий кашель, можливо з кров’ю;
– раптовий біль у грудній клітці;
– тяжке запаморочення або порушення рівноваги;
– швидке або нерегулярне серцебиття.
Деякі з цих симптомів (наприклад задишка, кашель) є неспецифічними або можуть бути неправильно інтерпретовані як більш поширені або менш тяжкі явища (наприклад, інфекції дихальних шляхів).
Інші прояви васкулярної оклюзії можуть включати раптовий біль, набряк та незначне посиніння кінцівки.
При оклюзії судин ока початковою симптоматикою може бути нечіткість зору, що не супроводжується больовими відчуттями і може прогресувати до втрати зору. Інколи втрата зору розвивається майже миттєво.
Ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ)
За даними епідеміологічних досліджень, застосування будь-яких КОК асоціюється з підвищеним ризиком артеріальної тромбоемболії (інфаркт міокарда) або цереброваскулярних подій (наприклад, транзиторна ішемічна атака, інсульт). Артеріальні тромбоемболічні явища можуть мати летальні наслідки.
Фактори ризику розвитку АТЕ
При застосуванні КОК ризик розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень або цереброваскулярних подій зростає у жінок із факторами ризику (див. таблицю 2). Застосування Софіті протипоказане, якщо жінки мають один серйозний або множинні фактори ризику розвитку АТЕ, що можуть підвищити ризик розвитку артеріального тромбозу (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Якщо жінка має більше одного фактору ризику, зростання ризику може бути більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід брати до уваги загальний ризик. Якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим, не слід призначати КОК (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Таблиця 2
Фактори ризику розвитку АТЕ

Симптоми АТЕ
Жінкам слід порадити у разі появи таких симптомів негайно звернутися до лікаря та повідомити про те, що вони застосовують КОК.
Симптоми цереброваскулярного розладу можуть включати:
– раптове оніміння або слабкість обличчя, верхньої або нижньої кінцівки, особливо однобічне;
– раптове порушення ходьби, запаморочення, втрата рівноваги або координації;
– раптова сплутаність свідомості, порушення мовлення або розуміння;
– раптове погіршання зору одного або обох очей;
– раптовий, сильний або тривалий головний біль без визначеної причини;
– втрата свідомості із судомами або без них.
Транзиторний характер симптомів може свідчити про транзиторну ішемічну атаку (ТІА).
Симптомами інфаркту міокарда можуть бути:
– біль, дискомфорт, відчуття важкості, тяжкість, відчуття стиснення або переповнення у грудній клітці, руці або нижче груднини;
– дискомфортне відчуття, що віддає у спину, щелепу, горло, руку, шлунок;
– відчуття переповненого шлунка, порушення травлення або ядуха;
– посилене потовиділення, нудота, блювання або запаморочення;
– надзвичайна слабкість, тривожний стан або задишка;
– швидке або нерегулярне серцебиття.
• Пухлини
Результати деяких епідеміологічних досліджень вказують на додаткове підвищення ризику розвитку раку шийки матки при довготривалому застосуванні КОК, проте це твердження залишається суперечливим, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад статеву поведінку, та інші фактори, зокрема папіломавірусну інфекцію людини.
Метааналіз на підставі 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР = 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК. Цей підвищений ризик поступово повертається до базового рівня, пов’язаного з віком жінки, протягом 10 років після закінчення застосування КОК. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують у даний час або нещодавно застосовували КОК, є незначним щодо загального ризику раку молочної залози. У поодиноких випадках у жінок, які застосовують КОК, спостерігалися доброякісні, а ще рідше — злоякісні пухлини печінки, що в окремих випадках призводили до небезпечної для життя внутрішньочеревної кровотечі. У випадку виникнення скарг на сильний біль в епігастральній ділянці, збільшення печінки або ознаки внутрішньочеревної кровотечі при диференційній діагностиці слід враховувати можливість наявності пухлини печінки при застосуванні КОК. Новоутворення можуть становити загрозу життю або призводити до летального наслідку.
• Інші стани
Жінки з гіпертригліцеридемією або з цим порушенням у сімейному анамнезі становлять групу ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КОК.
Хоча повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, які приймають КОК, клінічно значуще підвищення артеріального тиску є рідкісним явищем. Проте якщо тривала клінічно виражена артеріальна гіпертензія виникає під час застосування КОК, то буде слушним відмінити КОК та лікувати артеріальну гіпертензію. Якщо це доцільно, застосування КОК можна відновити після досягнення нормотонії за допомогою антигіпертензивної терапії. Слід припинити застосування КОК, якщо протягом їх застосування при артеріальній гіпертензії, що була діагностована до прийому КОК, зберігаються стабільно високі цифри артеріального тиску, незважаючи на адекватну антигіпертензивну терапію. Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань під час вагітності та при застосуванні КОК, але їх взаємозв’язок із застосуванням КОК не є остаточно з’ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом; утворення жовчних конкрементів; порфірія; системний червоний вовчак; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.
У жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть спричиняти або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.
При гострих або хронічних порушеннях функції печінки може виникнути необхідність припинення застосування КОК, поки показники функції печінки не повернуться до норми. При рецидиві холестатичної жовтяниці та/або свербежу, пов’язаного з холестазом, що вперше виник під час вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, застосування КОК слід припинити.
Хоча КОК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим жінкам з діабетом, які приймають низькодозовані КОК (<0,05 мг етинілестрадіолу). Проте жінкам, які страждають на цукровий діабет, необхідно ретельно обстежуватись протягом застосування КОК, особливо на початку їх застосування.
Випадки загострення ендогенної депресії, епілепсії, хвороби Крона та виразкового коліту також спостерігалися під час застосування КОК.
Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати дії прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час застосування КОК.
Кожна таблетка містить лактози моногідрату. Це рекомендуюється враховувати у разі наявності рідкісних спадкових станів непереносимості галактози, дефіциту лактази Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози пацієнткам, які дотримуються безлактозної дієти.
Підвищення рівня АлАТ
У ході клінічних досліджень за участю пацієнтів, які отримували терапію для лікування вірусного гепатиту С лікарськими засобами, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір та дасабувір з додаванням рибавірину або без такого, підвищення рівня трансаміназ (АлАТ) у понад 5 разів вище верхньої межі норми (ВМН) спостерігалося значно частіше у жінок, які застосовували лікарські засоби, що містять етинілестрадіол, такі як комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Медичне обстеження/консультація
Перед початком або відновленням застосування лікарського засобу Софіті рекомендується збір повного медичного анамнезу (включаючи сімейний анамнез) та виключення вагітності. Необхідно виміряти артеріальний тиск та провести медичне обстеження, беручи до уваги протипоказання (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ) та особливості застосування (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Слід звернути увагу жінки на інформацію щодо венозного та артеріального тромбозу, у тому числі на ризик, пов’язаний із застосуванням препарату Софіті, порівняно з таким при застосуванні інших КОК, а також на інформацію щодо симптомів ВТЕ та АТЕ, відомих факторів ризику та заходів, яких необхідно вжити при підозрі на тромбоз.
Пацієнткам рекомендується уважно прочитати інструкцію для медичного застосування лікарського засобу та дотримуватися рекомендацій, які містяться в ній. Частота і характер оглядів мають залежати від встановлених протоколів лікування і бути адаптованими до кожної окремої жінки.
Пацієнтки мають бути попереджені, що гормональні контрацептиви не захищають від зараження ВІЛ-інфекцією (СНІДом) та будь-якими іншими захворюваннями, що передаються статевим шляхом.
Зниження ефективності
Ефективність КОК може знижуватися у разі пропуску прийому таблеток (див. ЗАСТОСУВАННЯ), розладів шлунково-кишкового тракту (див. ЗАСТОСУВАННЯ) або супутнього застосування інших лікарських засобів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Порушення циклу
При застосуванні всіх КОК можуть виникати нерегулярні кровотечі (кровомазання або проривні кровотечі), особливо протягом перших кількох місяців. Зважаючи на це, оцінку будь-яких нерегулярних кровотеч можна проводити лише після періоду адаптації організму до препарату (зазвичай після трьох циклів застосування).
Якщо нерегулярні кровотечі зберігаються після періоду адаптації або з’являються після періоду регулярних кровотеч, слід розглянути негормональні причини кровотеч та провести відповідні діагностичні заходи, включаючи обстеження з метою виключення наявності пухлин або вагітності. До діагностичних заходів можна включити кюретаж.
У деяких жінок може не настати кровотеча відміни під час перерви у застосуванні препарату. У разі застосування КОК відповідно до рекомендацій, вказаних у розділі ЗАСТОСУВАННЯ, вагітність малоймовірна. Проте, якщо застосування КОК відбувалося нерегулярно перед першою відсутньою кровотечею відміни або якщо дві кровотечі відміни відсутні, перед продовженням застосування КОК необхідно виключити вагітність.
Застосування у період вагітності і годування груддю.
Вагітність. Цей лікарський засіб не показаний до застосування у період вагітності.
У разі виникнення вагітності під час застосування Софіті його прийом необхідно негайно припинити. Результати екстенсивних епідеміологічних досліджень не вказують на підвищення ризику появи вроджених вад у дітей, які народилися від жінок, які застосовували КОК до вагітності, так само як і на існування тератогенної дії при ненавмисному застосуванні КОК у період вагітності.
Дослідження на тваринах показали наявність побічних ефектів у період вагітності (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ). На основі даних досліджень на тваринах не можна виключати побічні ефекти внаслідок гормонального впливу діючих речовин. Однак загальний досвід застосування КОК протягом вагітності не свідчить про існуючий небажаний вплив у людей.
При відновленні застосування Софіті слід враховувати підвищення ризику розвитку ВТЕ у післяпологовий період (див. ЗАСТОСУВАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Годування груддю. КОК можуть впливати на годування груддю, оскільки під їх впливом може зменшуватися кількість грудного молока, а також змінюватися його склад. Невеликі кількості контрацептивних стероїдів та/або їх метаболіти можуть проникати у грудне молоко під час застосування КОК. Ці кількості можуть вплинути на дитину. Зважаючи на це, Софіті не рекомендується застосовувати до повного закінчення періоду годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Досліджень впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не проводили. У жінок, які застосовують КОК, не виявлено впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Примітка: слід ознайомитися з інформацією про лікарській засіб, який планується до одночасного застосування із Софіті, для виявлення потенційних взаємодій.
Вплив інших лікарських засобів на Софіті
Взаємодії можливі з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти. Це може призвести до збільшення кліренсу статевих гормонів, що в свою чергу може викликати зміни характеру менструальної кровотечі та/або втрату ефективності контрацептиву.
Терапія
Індукція ферментів може бути виявлена через декілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів загалом спостерігається через декілька тижнів. Після відміни лікування індукція ферментів може тривати близько 4 тижнів.
Короткострокове лікування
Жінки, які приймають лікарські засоби, що індукують ферменти, мають тимчасово використовувати бар’єрний метод або інший метод контрацепції додатково до КОК. Бар’єрний метод слід застосовувати протягом усього терміну лікування відповідним препаратом і ще протягом 28 днів після припинення його застосування. Якщо терапія розпочинається у період застосування останніх таблеток білого кольору з упаковки, то прийом білих таблеток з наступної упаковки слід почати одразу після завершення прийому з попередньої упаковки, тобто необхідно знехтувати прийомом зелених таблеток плацебо.
Довгострокове лікування
Жінкам при довгостроковій терапії діючими речовинами, що індукують ферменти печінки, рекомендується обрати інший надійний негормональний метод контрацепції.
Діючі речовини, що збільшують кліренс КОК (зниження ефективності КОК через індукцію ферментів), наприклад: барбітурати, карбамазепін, фенітоїн, примідон, рифампіцин; також, можливо, окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін та лікарські засоби, що містять екстракт звіробою (Hypericum perfiratum).
Діючі речовини із непостійним впливом на кліренс КОК
При одночасному застосуванні з КОК велика кількість комбінацій інгібіторів ВІЛ/ВГС-протеази та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази можуть підвищувати або знижувати концентрації естрогену або прогестинів у плазмі крові. Сукупний вплив таких змін може бути клінічно значущим у деяких випадках.
Тому для виявлення потенційних взаємодій слід ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу для лікування ВІЛ/ВГС, який буде прийматись одночасно. За наявності будь-яких сумнівів, жінкам додатково слід використовувати бар’єрний метод контрацепції при терапії інгібіторами протеази або інгібіторами ненуклеозидної зворотної транскриптази.
Діючі речовини, що знижують кліренс КОК (інгібітори ферментів)
Клінічна значущість потенційної взаємодії з інгібіторами ферментів залишається нез’ясованою.
Одночасне застосування сильних інгібіторів CYP 3A4 може підвищити плазмові концентрації естрогену, прогестину або обох компонентів.
Еторикоксиб у дозах від 60 до 120 мг/добу продемонстрував підвищення плазмових концентрацій етинілестрадіолу у 1,4–1,6 раза, відповідно при одночасному застосуванні із комбінованим гормональним контрацептивом, що містить 0,035 мг етинілестрадіолу.
Вплив Софіті на інші лікарські засоби
КОК можуть вплинути на метаболізм інших лікарських засобів. Відповідно, концентрація у плазмі крові та тканинах може збільшуватися (наприклад циклоспорин) або зменшуватися (наприклад ламотриджин). Однак за даними in vitro пригнічення ферментів системи CYP дієногестом у терапевтичній дозі є малоймовірним.
Клінічні дані свідчать про те, що етинілестрадіол пригнічує кліренс субстратів CYP1A2, що, у свою чергу, викликає слабке (наприклад при застосуванні теофіліну) або помірне (наприклад при застосуванні тизанідину) підвищення їх плазмових концентрацій.
Фармакодинамічні взаємодії
Одночасне застосування естрадіоловмісних лікарських засобів з противірусними лікарськими засобами прямої дії, що містять омбітасвір, паритапревір або дасабувір та їх комбінації, збільшує ризик підвищення рівня АлАТ більше ніж у 20 разів вище верхньої межі норми у здорових пацієнток та у пацієнток з вірусним гепатитом С (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір та дасабувір з додаванням рибавірину бо без такого, збільшує ризик підвищення рівня АлАТ (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Тому жінкам, які застосовують лікарський засіб Софіті, необхідно використовувати альтернативний метод контрацепції (наприклад контрацептиви, що містять тільки прогестаген, або негормональні методи) перед початком терапії із застосуванням зазначеної комбінації лікарських засобів. Застосування лікарського засобу Софіті можна відновити через 2 тижні після завершення терапії зазначеною комбінацією.
Інші види взаємодій
Лабораторні аналізи
Застосування контрацептивних стероїдів може впливати на результати певних лабораторних аналізів, у тому числі на біохімічні параметри функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз та нирок, концентрацію в плазмі білків-(носіїв), таких як ГЗК, фракції ліпідів/ліпопротеїнів, параметри вуглеводного обміну, а також показники коагуляції і фібринолізу. Зазвичай такі зміни перебувають у межах норми.

Гостра токсичність етинілестрадіолу та дієногесту при пероральному застосуванні є дуже низькою. Якщо, наприклад, дитина прийме декілька таблеток Софіті одночасно, малоймовірним є поява симптомів інтоксикації. Симптоми, що можуть спостерігатися у цьому випадку, включають нудоту, блювання та кровотечу відміни. Кровотеча відміни може спостерігатися у дівчат навіть до настання менархе у випадку ненавмисного/випадкового застосування лікарського засобу. Специфічне лікування, як правило, не потрібне. У разі необхідності може бути проведена симптоматична терапія.

оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.