АМБРОСАН^® таблетки

Таблетки.

Таблетки білі або майже білі, круглі, плоскі, з рискою з одного боку.

Засоби, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях. Муколітичні засоби. Код АТС R05C B06.

Муколітичний (секретолітичний), відхаркувальний засіб. Діюча речовина лікарського засобу — амброксол – збільшує секрецію залоз дихальних шляхів та посилює виділення легеневого сурфактанта і стимулює циліарну активність. Ці дії призводять до поліпшення відділення слизу та його виведення (мукоциліарний кліренс). Активація секреції рідини і збільшення мукоциліарного кліренсу полегшують виведення слизу та зменшують кашель.

Місцевий анестезуючий ефект амброксолу може пояснюватися властивостями блокування натрієвих каналів. Дослідження in vitro продемонстрували, що амброксол блокує нейронні натрієві канали; зв'язування було оборотним і залежним від концентрації.

У дослідженнях in vitro виявили, що амброксолу гідрохлорид значно зменшує вивільнення цитокіну з крові та тканинне зв'язування мононуклеарних і поліморфнонуклеарних клітин.

У результаті клінічних випробувань із залученням пацієнтів з фарингітом доведено значне зменшення болю і почервоніння у горлі при застосуванні препарату.

Ці фармакологічні властивості, що призводять до швидкого послаблення болю та пов'язаного з болем дискомфорту у носовій порожнині, в ділянці вуха і трахеї при вдиханні, відповідають даним допоміжного спостереження симптомів у клінічних дослідженнях ефективності амброксолу при лікуванні верхніх відділів дихальних шляхів.

Після застосування амброксолу гідрохлориду підвищуються концентрації антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину) у бронхолегеневому секреті та у мокротинні.

Абсорбція амброксолу швидка і достатньо повна, з лінійною залежністю у терапевтичному діапазоні. Максимальні рівні у плазмі досягаються через 0,5–3 години. У плазмі у терапевтичному діапазоні приблизно 90% препарату зв'язується з протеїнами.

При пероральному введенні розподіл амброксолу з крові до тканин швидкий і різко виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях.

Амброксол метаболізується головним чином у печінці шляхом кон'югації.

Період напіввиведення з плазми крові становить 10 годин. Загальний кліренс знаходиться у межах 660 мл/хв, нирковий кліренс становить приблизно 8% від загального кліренсу. Близько 90% дози виводиться з організму нирками.

У пацієнтів із порушенням функції печінки виведення амброксолу гідрохлориду зменшене, що зумовлює в 1,3–2 рази вищий рівень у плазмі крові. Оскільки терапевтичний діапазон амброксолу гідрохлориду достатньо широкий, змінювати дозування не потрібно.

Вік та стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику амброксолу, тому будь-яка корекція дози не потрібна.

Прийом їжі не впливає на біодоступність амброксолу гідрохлориду.

Підвищена індивідуальна гіперчутливість до амброксолу або до будь-якого іншого

компонента препарату;

у випадку рідкісних природжених станів, через які можлива несумісність із допоміжною речовиною препарату (див. розділ «Належні заходи безпеки при застосуванні»), прийом препарату протипоказаний.

Застосовують дорослим та дітям віком від 12 років внутрішньо:

по 1 таблетці (30 мг) 3 рази на добу. Терапевтичний ефект може бути підсилений при застосуванні 2 таблеток двічі на добу.

Таблетки слід приймати після їди, запиваючи достатньою кількістю води. Додатковий прийом будь якої рідини збільшує муколітичний ефект амброксолу.

Тривалість лікування — до 14 днів. Слід проконсультуватися з лікарем, якщо через 14 днів симптоми не зникають та/або посилюються, незважаючи на прийом таблеток Амбросан^®.

На даний час немає повідомлень щодо специфічних симптомів передозування амброксолу у людей. Симптоми, відомі з поодиноких повідомлень про передозування і/або випадки помилкового застосування ліків, відповідають відомим побічним ефектам амброксолу гідрохлориду у рекомендованих дозах і потребують симптоматичного лікування.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно порадитися з лікарем.

При одночасному застосуванні амброксол може посилювати ефективність антибактеріальних засобів (ампіциліну, амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину, доксицикліну), підвищуючи їх концентрацію у бронхолегеневому секреті та мокротинні. Цей ефект можна використовувати при терапії амброксолом.

Одночасне застосування з протикашльовими препаратами може спричинити накопичення значної кількості слизу у дихальних шляхах та посилювати застій мокротиння через пригнічення кашльового рефлексу.

Немає повідомлень щодо клінічних небажаних взаємодій з іншими медичними препаратами.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

По 10 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.

Без рецепта.