Стугерон (Stugeron) (272494) - інструкція із застосування ATC-класифікація

цинаризин пригнічує скорочення клітин гладких м’язів судин шляхом блокування кальцієвих каналів. Додатково до прямого кальцієвого антагонізму цинаризин зменшує вираженість скорочувальної дії вазоактивних речовин, таких як норепінефрин і серотонін, блокуючи рецепторкеровані кальцієві канали. Блокада надходження кальцію до клітин селективна у тканинах і призводить до зниження вазоконстрикції без впливу на АТ і ЧСС.
Цинаризин може додатково поліпшувати недостатню мікроциркуляцію шляхом підвищення еластичності мембрани еритроцитів і зниження в’язкості крові. При застосуванні цинаризину підвищується клітинна резистентність до гіпоксії.
Цинаризин пригнічує стимуляцію вестибулярної системи, що призводить до супресії ністагму та інших вегетативних розладів. Цинаризин запобігає появі або послаблює гострі напади запаморочення.
Фармакокінетика. Абсорбція. Максимальні рівні цинаризину у плазмі крові досягаються через 1–3 год після перорального застосування.
Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові становить 91%.
Метаболізм. Цинаризин метаболізується переважно за участю CYP 2D6.
Виведення. Т_½ з плазми крові становить 4–24 год. Виведення ¹/₃ метаболітів здійснюється із сечею та ⅔ — з калом.

порушення мозкового кровообігу:
– симптоматичне лікування цереброваскулярних розладів, включаючи запаморочення, шум у вухах (тинітус), головний біль судинного походження, дратівливість, втрату пам’яті та нездатність зосереджуватися;
– профілактика мігрені.
Порушення периферичного кровообігу:
– симптоматичне лікування периферичних судинних розладів, включаючи хворобу Рейно, акроціаноз, переміжну кульгавість, трофічні порушення, трофічні та варикозні виразки, парестезію, нічні спазми у кінцівках, холодні кінцівки.
Порушення рівноваги:
– симптоматичне лікування лабіринтних розладів, включаючи запаморочення, шум у вухах, ністагм, нудоту та блювання.
Хвороба руху:
– профілактика хвороби руху.

порушення мозкового кровообігу. Дорослі та діти віком від 12 років: 1 таблетка 3 рази на добу.
Порушення периферичного кровообігу. Дорослі та діти віком від 12 років: 2–3 таблетки 3 рази на добу. Максимальна доза, що рекомендується, не повинна перевищувати 225 мг (9 таблеток) на добу. Оскільки ефект при запамороченні залежить від дози, її слід поступово підвищувати.
Порушення рівноваги. Дорослі та діти віком від 12 років: 1 таблетка 3 рази на добу.
Хвороба руху:
– дорослі та діти віком від 12 років: 1 таблетка за півгодини до поїздки; прийом можна повторювати кожні 6 год;
– діти віком 5–12 років: може бути рекомендована половина дози, яка призначається дорослим.
Спосіб застосування. Для перорального застосування. Слід віддавати перевагу прийому Стугерону після їди.
Діти. Стугерон не застосовувати дітям віком до 5 років.

підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

можуть спостерігатися сонливість і розлади ШКТ. Зазвичай ці симптоми є тимчасовими та зникають при поступовому досягненні оптимальної дози. Зрідка виникають такі симптоми, як головний біль, сухість у роті, збільшення маси тіла, потовиділення або алергічні реакції. У дуже рідкісних випадках повідомлялося про лишай Вільсона та вовчакоподібні симптоми.
У медичній літературі згадується окремий випадок обтураційної жовтяниці. У пацієнтів літнього віку під час тривалого лікування відмічали випадки посилення або появи екстрапірамідних симптомів, іноді у поєднанні з депресивними станами. У такому разі застосування цього засобу слід припинити.
Враховуючи вищевказані побічні реакції, наступні побічні реакції відмічали при застосуванні препарату Стугерон у клінічних дослідженнях та у постмаркетинговий період. Частота визначена як дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); поодинокі (≥1/10 000 до <1/1000); рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Додатково повідомлялося про випадки реакцій гіперчутливості, головного болю та відчуття сухості у роті.

як і інші антигістамінні лікарські засоби, Стугерон може спричиняти подразнення в епігастральній ділянці; прийом препарату після їди може зменшити вираженість подразнення слизової оболонки шлунка.
Пацієнтам із хворобою Паркінсона Стугерон слід призначати тільки у тому разі, якщо переваги лікування перевищують можливий ризик погіршення перебігу цієї хвороби.
Оскільки Стугерон може спричиняти сонливість, особливо на початку лікування, слід утримуватися від одночасного вживання алкоголю, депресантів ЦНС або трициклічних антидепресантів.
Необхідно уникати застосування препарату Стугерон при порфірії.
Стугерон слід з обережністю застосовувати пацієнтам із печінковою або нирковою недостатністю.
Допоміжні речовини: препарат містить лактозу (175 мг лактози моногідрату в 1 таблетці), тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Незважаючи на те що при дослідженні Стугерону на тваринах тератогенних ефектів не виявили, препарат не рекомендується застосовувати у період вагітності.
Немає відомостей щодо можливості проникнення Стугерону у грудне молоко. Отже, слід уникати лікування препаратом Стугерон жінкам у період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Оскільки застосування препарату, особливо на початку лікування, може спричинити сонливість, слід утриматися від керування транспортними засобами або іншими механізмами на час прийому препарату.

алкоголь/депресанти ЦНС/трициклічні антидепресанти: одночасне застосування може посилювати седативні ефекти цих засобів або Стугерону.
Діагностичне втручання: через антигістамінні властивості Стугерон може маскувати позитивні реакції щодо факторів реактивності шкіри при проведенні шкірної проби, тому його застосування слід припинити за 4 дні до її проведення.

симптоми: у поодиноких випадках гострого передозування (від 90 до 2250 мг) спостерігалися такі прояви: зміна свідомості від сонливості до ступору та коми, блювання, екстрапірамідні симптоми, артеріальна гіпотензія. У невеликої кількості дітей виявлено судоми. У більшості випадків клінічний результат не був тяжким, але відзначалися летальні випадки після передозування при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами, включаючи цинаризин.
Лікування: специфічного антидоту немає. Протягом першої години після прийому внутрішньо необхідно провести промивання шлунка. За показаннями можна призначити активоване вугілля.

при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.