Тіоктацид^® (Thioctacid^®)

Кислота тіоктова - 600 мг

фармакодинамічні властивості. α-ліпоєва кислота є вітамінно-подібним агентом.
Гіперглікемія, викликана цукровим діабетом, призводить до накопичення глюкози в білках матриксу кровоносних судин та утворення так званих «прогресивних кінцевих продуктів глікозилювання». Цей процес призводить до зменшення ендоневрального кровотоку та ендоневральної гіпоксії/ішемії. підвищеного продукування вільних радикалів кисню, які пошкоджують периферичний нерв.
У дослідженнях на щурів α-ліпоєва кислота знижувала утворення кінцевих продуктів глікозилювання, покращувала ендоневральний кровотік, збільшувала фізіологічний рівень глутатіону, і виявляла антиоксидантний єффект на вільні радикали кисню в діабетичному нерві. Ефекти, що спостерігаються в експериментальній моделі, показують, що функціональність периферичних нервів може бути поліпшена за допомогою α-ліпоєвої кислоти. Це також стосується сенсорних порушень при діабетичній поліневропатії, яка характеризується дизестезією, біллю, онімінням та іншими проявами.
На додаток до попередніх клінічних висновків у симптоматичному лікуванні діабетичної полінейропатії α-ліпоєвою кислотою в багатоцентровому, плацебо-контрольованому дослідженні 1995 року виявлено сприятливі ефекти α—ліпоєвої кислоти на досліджувані симптоми печіння, парестезії, оніміння та болю.
Фармакокінетичні властивості. α-ліпоєва кислота піддається ефекту першого проходження в печінці. Існують значні міжіндивідуальні варіації в системній доступності α-ліпоєвої кислоти. Шляхом окислення та кон’югації α-ліпоєва кислота біотрансформується та переважно елімінується ренальним шляхом.
Т_½ з плазми крові α-ліпоєвої кислоти у людини становить близько 25 хв, а загальний плазмовий кліренс становить 10-15 мл/хв/кг. Наприкінці 30-хвилинної інфузії 600 мг виявляють рівні в плазмі крові приблизно 20 мкг/мл.
in vitro α-ліпоєва кислота реагує з комплексами іонів металів (наприклад, з цисплатином). α-ліпоєва кислота утворює важкорозчинні комплексні сполуки з молекулами цукру.

парестезія при діабетичній полінейропатії

таблетки. Дорослим по 1 таблетці препарату Тіоктацид 600 HR 1 раз на добу.
Тривалість лікування визначає лікар.
Р-н для ін’єкцій. Дорослі — 1 раз на добу 12-24 мл препарату, розведеного в 250 мл 0,9% фізіологічному р-ні NaCl.
Р-р вводити у вигляді в/в інфузії.
В подальшому терапію можна продовжувати таблетованою формою Тіоктацид 600T.
Проведення інфузії. ЛЗ вводити в/в крапельно протягом не менше 30 хв. Препарат чутливий до впливу сонячного світла, тому готувати р-н потрібно перед початком введення.

відома гіперчутливість до α-ліпоєвої кислоти або до інших інгредієнтів ЛЗ.

реакції в місці ін’єкції, інсуліновий аутоімунний синдром, алергічні реакції (кропивниця, свербіж, екзема та висип, а також системний шок), зміна або порушення смакової відчуттів, судоми, диплопія, пурпура і тромбопатія, головний біль та обструкція дихальних шляхів (після швидкої внутрішньовенної ін’єкції, зникають спонтанно), гіпоглікемія з запамороченням, підвищене потовиділення, помутнінням зору.

під час парентерального введення ЛЗ повідомлялося про реакції гіперчутливості/анафілактичний шок. У випадку появи ранніх симптомів (напр. свербіж, нудота, нездужання тощо), терапія повинна бути негайно припинена; у разі необхідності необхідні додаткові лікувальні заходи.
В окремих випадках виникнення особливо важких анафілактичних реакцій спостерігалося у пацієнтів з декомпенсованим цукровим діабетом або погано контрольованим цукровим діабетом з поганим загальним станом при використанні ЛЗ.
Виявлені випадки інсулінового аутоімунного синдрому (ІАС) під час лікування α-ліпоєвою кислотою.

зменшення ефекту цисплатину при одночасним лікуванні з Берлітіоном. Може бути підвищений гіпоглікемізуючий ефект інсуліну або пероральних протидіабетичних ЛЗ. Рекомендується ретельний моніторинг глікемічного стану, особливо на ранніх стадіях терапії α-ліпоєвою кислотою. У окремих випадках може бути необхідним зменшення дози інсуліну або дози перорального антидіабетичного препарату, щоб уникнути гіпоглікемії.

може викликати нудоту, блювоту та головний біль.
Після випадкових або суїцидальних пероральних доз від 10 до 40 г α-ліпоєвої кислоти, пов’язаних з алкоголем, спостерігалася тяжка інтоксикація, деякі із смертельним результатом. Клінічна картина інтоксикації може спочатку проявлятися психомоторним збудженням або помутнінням свідомості, і, як правило, супроводжується генералізованими судомами та розвитком лактацидозу. Крім того, гіпоглікемія, шок, рабдоміоліз, гемоліз, ДВС-синдром, депресія кісткового мозку та поліорганна недостатность були описані як наслідки інтоксикації високими дозами α-ліпоєвої кислоти.
Терапевтичні заходи при інтоксикації: вже у випадку підозри на значну інтоксикацію α-ліпоєвою кислотою (напр. прийом >10 таблеток по 600 мг у дорослих та >50 мг/кг маси тіла у дітей), слід провести негайну госпіталізацію та ініціювати заходи згідно із загальними принципами лікування отруєнь. (напр. індукована блювота, промивання шлунка, активоване вугілля і т.д.). Лікування генералізованих судом, лактоацидозу та всіх інших небезпечних для життя наслідків інтоксикації повинно базуватися на принципах сучасної інтенсивної терапії та бути симптоматичними. Перевага використання гемодіалізу, гемоперфузії або фільтрації в примусовій елімінації α-ліпоєвої кислоти в даний час не встановлена.

таблетки. При температурі не вище 25 °C.
Р-н для ін’єкцій. При температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від світла. Термін придатності після розчинення в фізіологічному сольовому розчині в умовах захисту від світла становить 6 год.