Чистотілу трава (Celandine herb) (270629) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Чистотілу трава згідно з АТС-класифікацією належить до інших засобів, що впливають на травну систему та метаболізм. Сьогодні чистотілу трава застосовується у традиційній медицині в гастроентерології (у лікуванні патології гепатобіліарної системи) та дерматології (у лікуванні імпетиго, дерматиту, екземи та псоріазу) (інструкція МОЗ України).

Чистотілу трава: загальна інформація про рослину

Чистотіл звичайний (лат. Chelidonium majus) — багаторічна трав’яниста рослина, належить до родини макових (лат. Papaveraceae). У літературі зустрічаються такі назви рослини, як гладушник, ластовине зілля, жовтий чистик. Це отруйна рослина (Губергриц А.Я., Соломченко Н.И., 1992). C. majus росте в Європі, західній та центральній частині Азії, у Північній Африці. Росте в Португалії (західна частина), Центральній, Східній та Північній Європі, Туреччині, Ірані, Казахстані, Монголії, на Кавказі та в Сибіру. У Північній Америці це інтродукована рослина (Zielińska S. et al., 2018). C. majus досягає у висоту 1 м. Стебло гіллясте, рідко опушене. Листя рослини розташоване по черзі, світло-блакитне знизу та зелене згори. Прикореневі листки довгочерешкові, перисторозсічені з 5–7 округлими лопатевими сегментами. Верхівкове листя короткочерешкове, трилопатеве. З квітня до жовтня рослина цвіте, зонтичні суцвіття з 2–6 квітками, квітка складається з 4 яскраво-жовтих пелюсток і двох практично білих; чашолисток рано опадає. Плід — видовжена (3 см) стручкоподібна багатонасінна коробочка. Насіння блискуче яйцеподібне темно-коричневе або чорне з елайосомами. Підземна частина являє собою короткий стрижневий корінь з численним подовженим бічним корінням. C. majus зростає в тінистих місцях, по берегах річок і струмків, у низинах і передгір’ях, у листяних лісах, парках, садах, на узбіччях доріг, навколо будівель, у заростях чагарників. Рослина росте на вологих ґрунтах, багатих азотом і органічними речовинами (Zielińska S. et al., 2018). При пошкодженні всіх частин рослини виділяється помаранчевий молочний сік, що має специфічний аромат і пекучий смак (Губергриц А.Я., Соломченко Н.І., 1992).

Чистотілу трава: характеристики лікарської сировини

Різноманітний склад чистотілу пояснює його різнобічну дію. Так, чистотіл чинить жовчогінну, седативну, спазмолітичну, протизапальну, знеболювальну, відхаркувальну, сечогінну, проносну, протипухлинну, ранозагоювальну, бактеріостатичну та протигрибкову дію. Має кератолітичні властивості, сприяє підвищенню гемоглобіну, регулює еритро- і лейкопоез. При передозуванні трави чистотілу розвивається пригнічення ЦНС, знижується АТ, сповільнюється серцебиття, підвищується секреція залоз (у тому числі слинних) і тонус м’язів ШКТ та матки (Губергриц А.Я., Соломченко Н.І., 1992).
У складі C. majus встановлено 5 груп алкалоїдів. Це похідні фенантридину (3,4-бензоізохінолін), протоберберину, протопіну, хінолізидину, апорфіну. З трави C. majus виділено та ідентифіковано більше 40 алкалоїдів (Zielińska S. et al., 2018). Основними фармакологічно активними речовинами чистотілу великого є ізохінолінові алкалоїди. Основними похідними фенантридину, виявленими в надземній та підземній частинах рослини, є хелідонін, хелеритрин (Zhou Q. et al., 2012). Похідні протоберберину (також вважаються біологічно активними сполуками) містяться в чистотілі в значній кількості: коптизин, берберин, стилопін. Також C. majus містить апорфінові алкалоїди (коридин). У траві чистотілу великого виявили два протопінових алкалоїди: алокриптопін та протопін; у невеликій кількості декілька флавоноїдів (Zielińska S. et al., 2018). Так, у траві чистотілу містяться похідні кемпферолу, кверцетин та ізорамнетин (кемпферол-3-O-рутинозид, кверцетин-3-O-рутинозид, ізорамнетин-3-O-глюкозид) (Grosso C. et al., 2014). У стеблах, листі і квітках виявлено 5'-метоксифлавонол та 6'-метоксифлавонол, каротиноїди і гідроксикоричні кислоти (кавова, пара-кумарова, ферулова) (Zielińska S. et al., 2018).

Чистотілу трава: історія застосування

C. majus відомий як лікарська рослинна сировина вже багато років. Терапевтичні властивості трави чистотілу звичайного були описані Діоскоридом (давньогрецький військовий лікар, фармаколог і натураліст) і Плінієм Старшим (давньоримський письменник-ерудит). У Середньовіччя чистотіл звичайний застосовувався в лікуванні очних хвороб, хвороб горла, екземи, корости, бородавок і трофічних виразок, жовтяниці, лихоманки, подагри, раку, а також для купірування кишкових кольок; при гірсутизмі, гіпертрихозі. Описано, що застосування чистотілу в високих дозах призводить до безпліддя у жінок. Чистотіл застосовувався при набряковому синдромі (протинабрякова дія чистотілу не підтверджена в сучасних дослідженнях). Окрім того, чистотіл рекомендували застосовувати для фарбування волосся в жовтий колір, освітлення веснянок і гіперпігментації на обличчі (Zielińska S. et al., 2018). І сьогодні трава чистотілу — один з популярних засобів народної медицини. Його застосовують при виразковій хворобі шлунка, туберкульозі, емфіземі легень, бронхіальній астмі, кашлюку, грипі, ГРЗ, цирозі печінки в термінальних стадіях (що супроводжується асцитом), жовтяниці, коліті, антацидному гастриті. Зовнішньо відвар чистотілу трави використовується у вигляді ванн, примочок, компресів у лікуванні корости, екземи, вульгарних вугрів, фурункульозу, сверблячих дерматозів, кропив’янки, геморою, відкритих ран і трофічних виразок, для спринцювання при ерозії шийки матки і мікроклізм при проктосигмоїдиті та коліті. Також відвар чистотілу трави рекомендується для миття голови при лупі і для зміцнення волосся.
Існує успішний досвід лікування псоріазу відваром трави чистотілу (Губергриц А.Я., Соломченко Н.І., 1992). У кожній країні існують свої особливості застосування чистотілу трави. Так, у Польщі трава чистотілу традиційно застосовується в лікуванні глистних інвазій. Жителі Південно-Західної Румунії і Загори (Греція) застосовували чистотіл як сечогінний засіб (Zielińska S. et al., 2018). У центральній Сербії та на Поділлі (Україна) чистотіл вважався засобом від подагри. Іноді його застосовували як тонізуючий засіб і стимулятор серцевої діяльності, а також для підвищення АТ (Vokou D. et al., 1993). У буковинських гуцулів чай з надземних частин чистотілу застосовувався для лікування раку (Sŏukand R., Pieroni A., 2016). У Боснії і Герцеговині рослину застосовували для лікування раку легень (Redžič S.S., 2007).

Чистотілу трава: підтвердження властивостей у сучасних дослідженнях

Протиракові властивості чистотілу відомі здавна. У даний час вони є об’єктом досліджень. Так, антипроліферативна, проапоптотична дія чистотілу продемонстровані на лініях ракових клітин in vitro. Вважається, що протипухлинна дія пояснюється вмістом алкалоїдів берберину, хелеритріну, сангвінарину і деяких інших. Так, наприклад, хелідонін взаємодіє з мікротрубочками (білкові внутрішньоклітинні структури) і тим самим викликає зупинку клітинного циклу й подальшу загибель ракової клітини (Zielińska S. et al., 2018). Трава чистотілу застосовується при запальних захворюваннях гепатобіліарної системи, наприклад, гепатиті, холециститі, дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпертонічним типом, жовчнокам’яній хворобі. Настій і відвар чистотілу трави рекомендується всередину (наприклад як жовчогінний засіб) і для приготування ванн (у народній медицині рекомендується для купання дітей з жовтяницею). У сучасних дослідженнях підтверджено жовчогінну, протизапальну та гепатопротекторну дію чистотілу великого. Причому встановлено, що жовчогінна дія не пов’язана зі збільшенням продукції жовчі, чистотіл покращує пасаж жовчі. Холецистокінетичний механізм дії пояснюється стимуляцією гладких м’язів ШКТ берберином. Кавова кислота, що міститься в чистотілі, чинить гепатопротекторну й жовчогінну дію. Окрім того, окремі алкалоїди, наприклад хелідонін, стілопін та коптизин, чинять релаксантну дію на гладкі м’язи кишечнику. При цьому хелідонін та стіорпін чинять папавериноподібну міотропну дію (Zielińska S. et al., 2018).
Антимікробна активність C. majus в основному пояснюється виявленими в його складі алкалоїдами і флавоноїдами (Zuo G.Y. et al., 2008). Так, доведені бактерицидні властивості цієї рослини проти грампозитивних бактерій (Staphylococcus aureus і Bacillus anthracis) (Zielińska S. et al., 2018).
Цитопротекторна дія чистотілу пояснюється його антиоксидантними властивостями. Чистотілу трава зменшує вираженість перекисного окиснення ліпідів, сприяє відновленню нормального рівня глутатіону (знижується в умовах оксидативного стресу), знижує активність каспази 3 (гіперактивація цього ферменту веде до апоптозу). Окрім того, у дослідженнях на тваринах продемонстрували, що на тлі прийому препаратів чистотілу знижується активність АлАТ і АсАТ, а також різних маркерів апоптозу та запалення (зниження рівня фактора некрозу пухлин-α, IL-6, ядерного фактора Nf-κB) (Paul A. et al., 2013).

Чистотілу трава: висновки

Чистотілу трава містить такі алкалоїди, як хелідонін, хелеритрин, протопін; ефірну олію, сапоніни, каротин, вітамін С, органічні кислоти, флавоноїди. Основними фармакологічно значущими діючими речовинами чистотілу трави є ізохінолінові алкалоїди. Чистотіл багато років застосовувався в народній медицині як у Європі, так і в традиційній китайській медицині. У сучасних дослідженнях підтверджені протимікробні, протигрибкові, спазмолітичні, протипухлинні та гепатопротекторні властивості чистотілу. У той же час сьогодні немає достовірного підтвердження сечогінного й протинабрякового ефекту рослини (Zielińska S. et al., 2018).